2-а/463/15/13
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" квітня 2013 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого-судді Мартинишина Я.М.
при секретарі судових засідань Здибель І.І.
при участі:
представника прокуратури Ружицького Р.О.
представника відповідача Мельник А.І.
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом в.о. прокурора Личаківського району м. Львова до Винниківської міської ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення Винниківської міської ради №224 від 20 жовтня 2011 року «Про надання гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документу, що посвідчує право на земельну ділянку на АДРЕСА_1», -
встановив:
В.о. прокурора Личаківського району м. Львова звернувся із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Винниківської міської ради №224 від 20 жовтня 2011 року «Про надання гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документу, що посвідчує право на земельну ділянку на АДРЕСА_1».
Свої вимоги мотивує тим, що Винниківською міською радою було прийнято рішення №224 від 20 жовтня 2011 року «Про надання гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документу, що посвідчує право на земельну ділянку на АДРЕСА_1». Вважає вказане рішення - рішенням про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Зважаючи, що вказана земельна ділянка не перебувала у користуванні останніх, оскаржуване рішення є протиправним. Окрім того зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки державний акт на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 844. Зокрема таке прийнятий за відсутності документів, які підтверджували надання земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача Ружицький Р.О. позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні фабулі адміністративного позову.
Представник відповідача Мельник А.І. проти задоволенні позову заперечив, зазначив, що оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів жодних осіб. Житловий будинок за адресою: м. Винники, вул. Яворницького, 42б належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Оскаржуване рішення стосується земельної ділянки, призначеної для обслуговування вказаного будинку, тому така не може належати іншим особам. Просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_6 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що житловий будинок за адресою: м. Винники, вул. Яворницького, 42б належить на праві власності йому та ОСОБА_5 Такий будинок був збудований правомірно на відведеній для цього земельній ділянці. Оскаржуване рішення не порушує прав третіх осіб, а діями прокуратури порушують його та ОСОБА_5 права.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи належне повідомлення останньої про день, час та місце розгляду справи, з'ясувавши думку учасників, що з'явилися, суд вважає можливим розглядати справу у її відсутності.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що Винниківською міською радою було прийнято рішення №224 від 20 жовтня 2011 року «Про надання гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документу, що посвідчує право на земельну ділянку на АДРЕСА_1».
Оскаржуваним рішенням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документу, що посвідчує право на земельну ділянку в межах відводу попереднього землекористувача. Вказаним рішенням також зобов'язано останніх забезпечити виготовлення відповідної технічної документації та подати її на затвердження.
Вказана земельна ділянка попередньо була надана ПП ОСОБА_7 для зблокованого житлового будівництва, договір оренди зареєстрований 18 січня 2006 року за №04:06:438:00099.
На вказаній земельній ділянці було збудовано житловий будинок, право власності на який оформлено свідоцтвом від 17 березня 2009 року, зареєстроване ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 21 квітня 2009 року.
Правомірності користування земельною ділянкою ПП ОСОБА_7, правомірності будівництва та здачі будинку в експлуатацію, правомірності набуття права власності на будинок третіми особами позивач не оспорює.
У відповідності до ст.381 ЦК України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Із вказаних приписів, а також із приписів ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України у редакції чинні на момент набуття права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на житловий будинок на АДРЕСА_1, вбачається, що житловий будинок не може існувати окремо від земельної ділянки, разом вони є єдиним об'єктом цивільних права - садибою. Право власності на земельну ділянку переходить разом із переходом права власності на будівлю.
Як описано вище, вказана земельна ділянка перебувала в користуванні ПП ОСОБА_7 згідно договору оренди, зареєстрованим 18 січня 2006 року за №04:06:438:00099.
Обставини, зазначені в довідці про правовий статус земельної ділянки від 14 вересня 2011 року про те, що термін дії договору оренди закінчився 28 квітня 2008 року та що такий договір не переукладався не відповідають вимогам закону.
У відповідності до ст.33 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній станом на 28 квітня 2008 року, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Оскільки факт заперечень орендодавця щодо продовження договору оренди матеріалами справи не підтверджено, а також те, що орендодавець об'єкту оренди не повернув та й не міг цього зробити через існування на земельній ділянці будинку, то суд приходить до висновку, що право користування вказаною земельною ділянкою існувало у ПП ОСОБА_7 та перейшло до третіх осіб у момент набуття права власності на будинок.
Суд також зазначає, що із матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що при наданні земельної ділянки ПП ОСОБА_7 така земельна ділянка була відведена в натурі.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Таким чином відповідач вправі був прийняти рішення про надання третім особам спірної земельної ділянки, на підставі технічних матеріалів - матеріалів попереднього відведення вказаної земельної ділянки.
Щодо покликань позивача на порушення відповідачем порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки державний акт на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 844, такі не заслуговують на увагу суду. Зокрема на те, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності документів, які підтверджували надання земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Такі покликання ґрунтуються на тому, що оскаржуване рішення є рішенням щодо виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку.
Вказане суперечить позиції позивача про те, що оскаржуване рішення є документом про надання земельної ділянки у власність. До такого самого висновку прийшов суд, про що описав вище.
Окрім того, прийняття окремого рішення щодо оформлення та видачі державного акта ані вказаним порядком, ані іншими нормативними актами не передбачено. Такі дії здійснюються на підставі рішення про надання земельної ділянки у власність.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про безпідставність адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69-71, 102, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 181, 377, 381 ЦК України, ст.ст. 118, 120 ЗК України, суд -
постановив:
В задоволенні позову в.о. прокурора Личаківського району м. Львова до Винниківської міської ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення Винниківської міської ради №224 від 20 жовтня 2011 року «Про надання гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документу, що посвідчує право на земельну ділянку на АДРЕСА_1» - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: