Справа №1-23/11 року

П О С Т А Н О В А

04 квітня 2013 року м. Судак

Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Морозової Л.М.,

за участю:

секретаря Сефлаєвої А.Р.,

прокурора Харути В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Судака заяву засудженої ОСОБА_1 про роз'яснення вироку суду від 02 лютого 2011 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.366 ;ч.2, ч.3 ст.191 КК України , суд-

В С Т А Н О В И В:

До Судацького міського суду АР Крим надійшла заява засудженої ОСОБА_1 про роз'яснення вироку суду від 02 лютого 2011 року у відповідності до статті 380 КПК України, у якій вона просить роз'яснити про наступне:

- на підставі яких передбачених Законами України норм права суддя дійшла до висновку, що ОСОБА_2 являється посадовою особою, яка несе матеріальну відповідальність та наділена адміністративно - господарчими функціями;

- на підставі яких норм закону договір про повну матеріальну відповідальність ,посадова інструкція, наказ про прийняття на роботу мають юридичну силу , як докази у справі;

- чому суддя не прийняла рішення про призначення судової почеркознавчої експертизи;

- яким методом, та у який спосіб суддя ,шляхом огляду надійшла до висновку про те ,що підписи клієнтів підроблені нею ОСОБА_2 і таке інше.

В судове засіданні засуджена ОСОБА_1 не з'явилась . Вона двічі викликалась у судове засідання, належним чином повідомлена про час і місце розгляду її заяви тому суд розглянув заяву за відсутності заявниці.

Суд ознайомившись із заявою, вислухавши думку прокурора Харути В.В., приходить до висновку про те, що в задоволенні заяви засудженої ОСОБА_1 щодо роз'яснення вироку суду від 02.02.2011 року необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України кожному гарантується право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В силу статті 2 КПК України (в редакції 1960 року) завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, в тому числі при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами зазначеної статті Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя, які є основоположними елементами права на справедливий суд.

Вироком Судацького міського суду АР Крим від 02 лютого 2011 року ОСОБА_1 засуджена за ч.1 ст.366,ч.2, ч.3 ст.191, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 /п'яти/ років позбавлення волі з застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими обов'язками, матеріальною відповідальністю і адміністративно-господарськими функціями, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 /два/ роки.

Засуджена ОСОБА_2 погодилась з вироком і не оскаржувала його.

13 квітня 2012 року Верховною Радою України прийнятий новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який вступив в законну силу 20 грудня 2012 року.

Згідно статті 341 КПК України (в редакції 1960 року) вирок був роз'яснений учасникам судового розгляду головуючим після його проголошення, що підтверджується протоколом судового засідання (т.2 а.с.174).

У відповідності до п.11 Перехідних положень кримінальні справи, які на день набрання чинності вказаного КПК України надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанції і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 409 КПК України (в редакції 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Поставлені питання в заяві засудженої ОСОБА_1 безпосередньо вказують на оскарження встановлених судом фактів за вироком суду від 02 лютого 2011 року, який набрав законної сили 18 лютого 2011 року, а не на роз'яснення судового рішення.

Таким чином, правові підстави для роз'яснення вироку від 02лютого 2011 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.366;ч.2, ч.3 ст.191 КК України у суду відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви засудженої ОСОБА_1 про роз'яснення вироку суду від 02 лютого 2011 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.366; ч .2, ч.3 ст.191 КК України - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя -