Справа № 2-2085/12

Провадження № 2/752/1476/13

РІШЕННЯ

іменем України

27.03.2013 рокуГолосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Кирпі П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Статистик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у лютому 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ЖБК «Статистик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 02.10.2011, внаслідок забруднення каналізаційної труби в підвалі будинку АДРЕСА_1, відбулося залиття з унітазу фекаліями та будівельними відходами квартири № 2, корп. 2, власниками якої є вони.

Факт залиття підтверджено актом від 03.10.2011 № 1, складеним обслуговуючою будинок організацією - ЖБК «Статистик».

Відповідач частково усунув наслідки залиття, але повністю ремонтні роботи, визначені актом № 1, не провів.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12.12.2012 № 21, виконані ЖБК «Статистик» ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_1 відповідають будівельним, санітарним та технічним нормам і правилам; вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для закінчення ремонту у зазначеній квартирі, становить 16985 грн.

Ухвалою суду від 20.02.2013 провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю закрито, оскільки спірні правовідносини хоча і допускають правонаступництво, але вимоги за даним спором стосуються майна, власником якого є також інший позивач - ОСОБА_1, а отже майбутнє рішення суду про можливе задоволення позову не вплине на обсяг прав та обов'язків, що будуть передані спадкоємцям померлого.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги з урахуванням висновку судової експертизи та зазначаючи про винні дії відповідача щодо неналежного утримання майна, що знаходиться у нього на балансі, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь 16985 грн. завданого матеріального збитку, 1800 грн. витрачених на проведення експертизи, 5000 грн. на відшкодування завданої йому діями відповідача моральної шкоди, а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.181). Будучи присутнім в минулих судових засіданнях представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на надані письмові заперечення, та зазначаючи про відсутність вини ЖБК у залитті квартири позивача, оскільки каналізацією користуються всі мешканці будинку, а не сам кооператив, а отже засмічення каналізаційної труби сталося внаслідок порушення норм технічної експлуатації мешканцями будинку, які і є відповідальними за спричинену позивачу шкоду.

Заслухавши пояснення представника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер 31.03.2012 (а.с.159), є власниками квартири № 2 (на першому поверсі), корпус 2 у будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 05.04.2004, в рівних долях (а.с.7).

02 жовтня 2011 року, внаслідок забруднення каналізаційної труби в підвалі будинку АДРЕСА_1, відбулося залиття з унітазу фекаліями та будівельними відходами зазначеної вище квартири.

Дана обставина підтверджується актом від 03.10.2011 № 1, складеним обслуговуючою будинок організацією - ЖБК «Статистик» (а.с.11), у якому, серед іншого, зазначено, що залиття сталося внаслідок порушення норм технічної експлуатації будівлі, а саме: каналізаційна труба у підвалі знаходиться у стані, непридатному до експлуатації; у каналізаційну трубу скидалися будівельні відходи, а також визначено об'єм відновлювальних робіт.

На звернення позивача від 04.10.2011 до відповідача про відшкодування завданих збитків, голова правління ЖБК листом від 12.10.2011 № 38 відмовив у задоволенні його вимог, зазначаючи, що позивач має звернутися з вимогою про відшкодування збитків до мешканців вищерозташованих поверхів (а.с.12, 13).

Не погоджуючись з відповіддю ЖБК «Статистик», позивач 31.10.2011 звернувся зі скаргою до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації щодо неправомірних дій відповідача (а.с.22).

Листом від 14 грудня 2011 року № 6-П-2045 Голосіївська РДА повідомила позивача про те, що будинок, і якому він мешкає «…не перебуває у власності територіальної громади м. Києва, а є житлово-будівельним кооперативом «Статистик». Враховуючи, що відповідно до п.п.15, 25 Примірного статуту затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186 ЖБК здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності.» (а.с.23).

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (ч.1); у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем (ч. 2).

Статтею 1 зазначеного вище Закону України встановлено, що балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Цією ж статтею визначено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1); правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2).

Встановлено, що ЖБК «Статистик» щомісячно виставляв рахунки на сплату за житлово-комунальні та інші послуги, а позивач регулярно та вчасно виконував свої зобов'язання та оплачував надані послуги (а.с.115-137). У вказаних рахунках передбачена оплата за утримання будинків та прибудинкових територій, оплата за холодну воду та водовідведення, гарячу воду та водовідведення.

Отже, поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а саме: позивач платив за гаряче та холодне водовідведення та утримання будинку, а відповідач мав обов'язок утримувати інженерне обладнання в належному стані, вчасно реагувати на аварійні події та вживати заходів для їх упередження.

Відповідно до п.п.1, 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Крім того, ДБН В.1.2-8-2008 (наказ Мінрегіонбуду України від 26 січня 2008 року № 38, чинні з 2008-10-01) передбачає:

5.3.3.9 Нормативні документи категорії «В» на будівельні вироби, що застосовуються для забезпечення водопостачання, повинні запроваджувати наведені нижче вимоги:

- обладнання зворотного потоку, клапани, крани повинні задовольняти вимоги щодо ефективності, падіння тиску; механічної зносостійкості, корозійної стійкості;

5.3.4 Відведення стічних вод

5.3.4.1 Ця вимога стосується питань безпеки життя і здоров'я людей та захисту навколишнього природного середовища від забруднюючих речовин, що переміщуються по системах відведення стічних вод, і полягає у необхідності проектування і зведення будівельних об'єктів так, щоб вони не становили небезпеки внаслідок невідповідного відведення стічних вод (див. додаток В).

5.3.4.2 Розглядаються такі аспекти систем відведення стічних вод:

- протитечія стічних вод по системі каналізації на будівельних об'єктах;

5.3.4.4 Протитечії стічних вод по системі каналізації можна запобігти відповідним проектуванням системи і засобами організації робіт із застосуванням спеціального обладнання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина відповідача у заподіянні шкоди майну позивача знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи та полягає у тому, що ЖБК «Статистик» не виконав свої договірні зобов'язання, за які позивач сплачував грошові кошти, не здійснив оперативного реагування на аварію та не вжив заходів для термінового усунення наслідків аварії.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12.12.2012 № 21 (а.с.81-87), виконані ЖБК «Статистик» ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_1 відповідають будівельним, санітарним та технічним нормам і правилам; вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для закінчення ремонту у зазначеній квартирі, становить 16985 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Крім того, абзацом 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з подальшими змінами) наголошено на тім, що «…2. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК (1540-06) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.».

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав про відсутність вини ЖБК у залитті квартири позивача, оскільки каналізацією користуються всі мешканці будинку, а не сам кооператив, а отже засмічення каналізаційної труби сталося внаслідок порушення норм технічної експлуатації мешканцями будинку, які і є відповідальними за спричинену позивачу шкоду. Дане твердження суд вважає необґрунтованим, оскільки воно спростовується матеріалами справи і свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшло.

Так, актом висновком від 14.11.2011 № 15/11 (а.с.14), укладеним між ФОП ОСОБА_4, як виконавцем, та ЖБК «Статистик», як замовником, встановлено, що постійне засмічення стоку труб сталося внаслідок використання каналізації не за прямим призначенням, а саме те, що мешканцями будинку в каналізацію скидалися та зливалися непридатні для каналізаційного спуску речовини, що не позбавляло відповідача встановити винних осіб та пред'явити їм вимогу про відшкодування шкоди, а також рекомендовано раз на рік проводити профілактичне чищення каналізаційної мережі, чого відповідачем раніше не виконувалося.

Також судом враховується, що відповідач фактично визнав свою вину у залитті квартири позивача, оскільки, відмовляючи позивачу у відшкодуванні шкоди та заперечуючи наявність своєї вини, ЖБК «Статистик» після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, частково виконав будівельні та дезінфекційні роботи у його квартирі, що підтвердив представник відповідача у своїх поясненнях на позов (а.с.62).

За вказаних обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди в розмірі 16985 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також згідно із квитанцією № 827424 від 25.09.2012 (а.с.138), позивачем проведено оплату за судову будівельно-технічну експертизу в розмірі 1800 грн., що також підлягає стягненню з відповідача за правилами ст. 22 ЦК України, оскільки ці витрати підтверджені документально та є витратами, що позивач здійснив для відновлення свого порушеного права.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи, що вина відповідача у заподіянні позивачу матеріальної шкоди доведена повністю, суд приходить до висновку, що внаслідок пошкодження майна позивача, йому також завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що залиття і як наслідок пошкодження майна позивача призвели до порушення нормальних (звичних) умов проживання позивача у своїй квартирі.

Внаслідок того, що позивач вимушений був витрачати свій вільний час на організацію усунення наслідків аварії, а також з'ясування причин і обставин її виникнення, він був обмежений в можливості проводити свій вільний час іншим чином, ніж звичайно.

Розмір моральної шкоди визначений позивачем в розмірі 5000 грн., суд вважає завищеним, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вирішує, що з ЖБК «Статистик» слід стягнути грошову суму в розмірі 800 грн., яка буде достатньою для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.

Вимогу позивача про стягнення на його користь 800 грн. витрат на правову допомогу (а.с.139, 158) суд також вважає обґрунтованою з таких підстав.

Для того, щоб визнати зазначені витрати, як витрати на правову допомогу, необхідно дотримуватись таких вимог:

1) відшкодовуються не будь-які витрати на оплату допомоги адвоката, а лише ті, які сторона понесла у зв'язку з даною справою;

2) ці витрати мають бути підтверджені відповідними документами, а саме:

а) документи, які свідчать, що особа, яка надавала правову допомогу, має статус адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, чи посвідчення адвоката);

б) договір про надання правової допомоги або ордер на представництво інтересів в суді;

в) документи, які свідчать про оплату наданих адвокатом послуг:

- платіжне доручення про перерахування коштів адвокатові за надану допомогу;

- квитанція про внесення відповідних сум як гонорару;

- вексель, виданий в оплату за надані послуги тощо.

За вказаних обставин та враховуючи те, що зазначені вище вимоги позивачем дотримано, докази того, що позивач поніс витрати у зв'язку з розглядом саме даної справи наявні в матеріалах справи, вимога про стягнення на його користь 800 грн. за правову допомогу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За викладених вище обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, натомість відповідач обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, не довів.

Інші судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Статистик» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22877040, р/р НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь ОСОБА_1 16985 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень завданої матеріальної шкоди та 800 (вісімсот) гривень на відшкодування завданої моральної шкоди, а також 229 гривень 40 коп. судового збору, 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень витрат на проведення експертизи та 800 (вісімсот) гривень, витрачених на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя