Справа № 750/2551/13-к

Провадження № 1-кп/750/92/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2013 м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Рощиної Т.С.,

при секретарі - Гур`євій І.О.,

за участю

прокурора Висоцького А.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження № 12013260010000448 від 17.01.2013 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернігова, громадянки України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

11 січня 2013 року близько 08 години, ОСОБА_1, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, таємно викрала грошові кошти у сумі 400 гривень, дитячу іграшку вартістю 150 гривень, а всього таємно викрала майна на загальну суму 550 гривень, що належить ОСОБА_2, чим завдала останній матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні майна ОСОБА_2, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за пред'явленим їй обвинуваченням за ч. 1 ст. 185 КК України визнала повністю та підтвердила, що 11 січня 2013 року вона знаходилася у квартирі АДРЕСА_1, куди її позвали у гості, де вона випивала, а потім таємно викрала звідти грошові кошти у сумі 400 гривень та м`яку дитячу іграшку вартістю 150 гривень, а всього таємно викрала майна на загальну суму 550 гривень, що належить ОСОБА_2, у скоєному щиро розкаялася, цивільний позов, який заявлено потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 550 грн. визнала повністю, обіцяла повернути гроші при першій можливості.

В судовому засіданні потерпіла показала, що вона приїхала додому вранці 11.01.2013р. і побачила, що зникли гроші у сумі 400 гривень та м`яка дитяча іграшка, зазначила, що покарання з позбавленням волі для обвинуваченої не просить, достатньо буде, якщо остання відшкодує завдані матеріальні збитки.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що вина обвинуваченої є повністю доведеною та правильно кваліфікованою, просив суд визнати обвинувачену винною за ч. 1 ст. 185 КК України, врахувати характер та ступінь небезпеки вчиненого правопорушення, те, що обвинувачена в силу ст. 89 КК України є не судимою, визнала свою вину повністю, щиро розкаялася, формальну позитивну характеристику з місця проживання та просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши її від відбування покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на неї обов'язків передбачених п.п. 2, 3,4 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів стосовно добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_1 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченої, яка в силу ст. 89 КК України раніше не судима, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку в Чернігівському обласному наркологічному диспансері з 06.09.2006р. з приводу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП, позитивно характеризується за місцем мешкання, не працює, наявність обставин, що пом'якшують її покарання.

З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, суд вважає за необхідне при призначенні покарання керуватися приписами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Cуд вважає, що покарання без фактичної ізоляції обвинуваченої від суспільства є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, а відтак є доцільним прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Витрати на залучення експертів по справі відсутні.

Речові докази по справі - відсутні.

Відповідно до ст.127 КПК України, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальних збитків є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вище вкладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку у 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; цивільний відповідач, або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову, інші особи, у випадках, передбачених КПК України.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Т.С. Рощина