Справа №2-1611/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 20 " лютого 2007 року

 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді  Тихомирова І.В.

при секретарі -                Новиковій І.М.

за участю позивача -      ОСОБА_1

відповідача -                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання угоди довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом про розірвання угоди довічного утримання, посилаючись на наступні обставини.

21.03.2006 року між нею та відповідачем була укладена угода довічного утримання , посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_3 , відповідно до якої вона передає у власність відповідачу квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві особистої власності, а відповідач зобов'язується її утримувати.

Відповідно до умов угоди відповідач зобов'язаний забезпечити мене триразовим харчуванням , необхідними ліками , одягом , надавати допомогу у побутових питаннях , доглядати за жилим приміщенням й сплачувати комунальні послуги.

Однак , усупереч укладеній угоді, відповідач не виконує і не виконував взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи той факт , що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань і у добровільному порядку розірвати договір не бажає , позивачка просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала , на його задоволенні наполягала.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи , суд приходить до наступного .

Згідно п.1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання ( догляду ) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи , на користь якої він був укладений , у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків , незалежно від його вини.

У судовому засіданні було встановлено , що відповідач є онуком позивачки. Між ними 21.03.2006 року була укладена угода довічного утримання , посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_3 , відповідно до якої вона передає у власність відповідачу квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві особистої власності, а відповідач зобов'язується її утримувати.

Обов'язок по утриманню полягав у тому , що відповідач забезпечував позивачці права користування житлом , а також мав забезпечити їй триразове харчування , побутових послуг , лікування за лікарськими рецептами . Натомість відповідач набував право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала позивачці на праві особистої приватної власності ( а. с. 4- 7 ).

Однак з моменту укладення договору і по сьогоднішній день відповідач укладений із позивачкою договір не виконував і ця обставина визнається сторонами. Тому суд вважає , що в силу ст. 775 ЦК України даний договір має бути розірваний, а позов -задоволений у повному обсязі. Правові наслідки розірвання договору довічного утримання, передбачені ст. 756 ЦК України , сторонам роз'яснені.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.775 , 756 ЦК України , ст. ст. 10,11,14,15, 212, 213-215 ,218 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання угоди довічного утримання, - задовольнити у повному обсязі.

Договір довічного утримання , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.03.2006 року посвідчена приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер - 452 -розірвати.

Заборону відчуження , накладену на квартиру АДРЕСА_1, реєстровий номер 453 - скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.