Справа № 1329/2-133/11 Головуючий у 1 інстанції: Маліновська-Микич О.В.
Провадження № 22-ц/783/510/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія:
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.,
суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,
секретаря: Дідуся О.Р.,
з участю: позивачки ОСОБА_2 та її
представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Кий Авіа Гарант» про оскарження дисциплінарного стягнення, відшкодування недоотриманих коштів заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 15 червня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано наказ № 172-Л від 18.12.2009 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_2
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, неправильність застосування норм матеріального та процесуального права в частині відмови стягнення з відповідача коштів недонарахованої та невиплаченої заробітної плати, стягнення компенсації за невчасно нараховану та невиплачену заробітну плату, стягнення моральної шкоди, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що описова частина рішення не відповідає заявленим вимогам позивача, оскільки остання заява про уточнення позовних вимог датується 02.04.2012 року, а не 19.01.2012 року, які полягали в стягненні недорахованих та не сплачених коштів заробітної плати за 2007 р. (травень, червень, вересень, жовтень, грудень), за 2008 р. (січень-грудень), 2099 р. (січень, березень, квітень); компенсації за несвоєчасно нараховані та сплачені кошти заробітної плати; завданої моральної шкоди. Вважає, що судом не вирішено вимоги про стягнення коштів зарплати за спірні місяці 2007 року та рішення суду не містить жодних посилань на встановлення правовідносин та обставин за 2007 рік.
Відповідач ПАТ „Страхова компанія „Кий Авіа Гарант" належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи відповідно до вимог ч.6 ст. 74 ЦПК України, представник в судове засідання не з'явився, заяви про причини неявки не подано, відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з положеннями ст.ст. 3, 11, 15, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін самостійно, на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору й зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Установлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 2003 року, а з 2007 року працювала на посаді заступника директора філії Західної регіональної дирекції, де директором був її теперішній чоловік. Рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 20 березня 2009 року скорочено підрозділи, що мали незадовільний фінансовий результат, внаслідок чого наказом від 15 вересня 2009 року про скорочення філії як штатного підрозділу у складі двох одиниць, наказом від 24 листопада 2009 року № 26-к звільнено з посади директора філії її чоловіка ОСОБА_3 Нарахування заробітної плати позивачці проведено вірно.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення недоотриманих сум заробітної плати районний суд виходив з того, що при нарахуванні позивачці заробітної плати відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства.
У відповідності з положеннями ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у визначеному порядку. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Матеріалами справи установлено, що у відповідача колективний договір не укладався, відповідно до п.17.1 Статуту товариства, останнє має право самостійно вибирати форми та системи оплати праці. До 01 січня 2008 року у товаристві діяло „Положення про оплату праці" працівників, згідно якого встановлена структура заробітної плати, порядок нарахування. Умови, методика й принципи нарахування преміальної винагороди працівникам філій та Представництва Товариства регулювалися додатком № 4 до „Положення про оплату праці". Нарахування і виплата заробітної плати працівникам філій здійснювалась виходячи з їх посадового окладу та за підсумками отриманих філією фінансових результатів.
Рішенням Наглядової Ради ПАТ „Страхова компанія „Кий Авіа Гарант" від 30 листопада 2007 року дію „Положення про оплату праці" товариства призупинено, відмінено доплату за вислугу років працівникам. Обов'язки по розрахунку та нарахуванню додаткової заробітної плати працівникам товариства з 01 січня 2008 року покладено на голову правління товариства.
За таких обставин висновок суду про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог є обґрунтований, оскільки у зазначений позивачкою період розрахунок заробітної плати проводився в іншому, ніж вказувала остання, порядку. У зв'язку з наведеним відсутні підстави для стягнення зарплати, компенсації на недонараховану і не виплачену зарплату, тому висновки суду колегія суддів визнає вірними і обгрунтованими.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У ст. 237-1 КЗпП України зазначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно встановлювати винні дії відповідача.
Судом установлено, що звільнення чоловіка позивачки з роботи жодним чином не порушило її прав, як працівника, у сфері трудових відносин.
За таких обставин висновки суду про відмову у стягненні моральної шкоди колегія суддів вважає обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги та посилання щодо порушення судом ст. 213 ЦПК України, ст.ст. 32, 39-1, 103 КЗпП України, колегія вважає неспроможними, оскільки вони не ґрунтуються на належних доказах, вказані обставини не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Бакус В.Я.
Гірник Т.А.