Справа № 1019/1344/12 Головуючий у І інстанції Потоцький В.В.
Провадження № 22-ц/780/1851/13 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
Категорія 29 08.04.2013
УХВАЛА
Іменем України
02 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді : Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
при секретарі: Дрозд О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року у справі за позовом Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2012 року позивач Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (надалі НІЕЗ «Переяслав») звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому у відповідності до норм ст. 1166 Цивільного кодексу України просив стягнути на його користь з ОСОБА_3 33858 грн. матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ОСОБА_3, виконуючи обов'язки генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», здійснив службове підроблення - підписав та використав у службовій діяльності завідомо неправдиві документи - акти приймання виконання робіт із капітального ремонту вбиральні на 10 санітарних кабін на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Зокрема позивач зазначив, що 07 жовтня 2009 року був укладений договір підряду № 20, згідно якого НІЕЗ «Переяслав», в особі ОСОБА_3, доручило , а приватне ремонтно-будівельне підприємство «Весна» взяло на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту вбиральні на 10 санітарних кабін на території вищевказаного музею в м. Переяславі-Хмельницькому по вулиці Літописній, 2. Вартість робіт, що підлягала виконанню Підрядником, склала 285 537,60 грн.
Позивач також зазначав, що в жовтні, листопаді та грудні 2009 року ОСОБА_3, знаючи проте, що у повному обсязі роботи по капітальному ремонту об'єкта не виконано, власноруч підписав завідомо неправдиві документи, а саме: два акти №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року; акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року та акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, скріпив їх гербовою печаткою НІЕЗ «Переяслав» та видав, передавши їх у подальшому до Переяслав-Хмельницького Управління Державного Казначейства ГУ ДКУ у Київській області.
28 січня 2010 року, ОСОБА_3, власноруч підписав, скріпив гербовою печаткою акт готовності об'єкта до експлуатації №1 від 28.01.2010 р., та надав усну вказівку службовим особам бухгалтерії НІЕЗ «Переяслав» поставити об'єкт на баланс. Вартість фактично невиконаних робіт по капітальному ремонту об'єкта станом на 01.01.2010 року становить 33 858 грн.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2013 року звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України внаслідок амністії.
Позивач посилаючись на те, що вказаною постановою винна ОСОБА_3 у спричиненні матеріальної шкоди НІЕЗ «Переяслав» у розмірі 33858 грн. доведена просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2012 року в якості співвідповідача у справі залучено ОСОБА_4, як директора приватного ремонтно-будівельного підприємства «Весна» з яким НІЕЗ «Переяслав» укладав відповідний договір на виконання робіт.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року в задоволенні позову НІЕЗ «Переяслав» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач НІЕЗ «Переяслав» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду як незаконне та необґрунтоване. Свої доводи позивач мотивував тим, що вина відповідача та сума спричиненої шкоди повністю встановлена постановою про звільнення від кримінальної відповідальності, а тому доводи вказані обставини вони не повинні в силу вимог ст. 61 ч.4 ЦПК України . В скарзі позивач зазначає на тому, що відповідач ОСОБА_3 безпідставно не визнав позов, не надавши жодного доказу на ті обставини, на які посилався, і суд не зобов'язав його надати такі докази, чим порушив ст. 60 ЦПК України. Також апелянтом вказано на те, що судом невмотивовано залучення співвідповідача ОСОБА_4, чим порушено ч. 2 ст. 32 ЦПК України. У кримінальній справі суд не встановив факт, що сума 33858 грн. заподіяна ОСОБА_3 і ОСОБА_4 спільними діями, отже вони не можуть бути співвідповідачами у цій справі.
Також суд безпідставно зобов'язав позивача надати акт звірки розрахунків між сторонами. Так як сторонами по даній справі є юридична особа - НІЕЗ «Переяслав» та фізична особо - ОСОБА_3, розрахунки між підрядником (ПРПБ «Весна») та замовником (НІЕЗ «Переяслав) за договором підряду не стосуються обставин справи за цим позовом і злочинними діями ОСОБА_3 З цих підстав представник позивача просив рішення скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідач у справі ОСОБА_3 зазначив, що при розслідування кримінальної справи реальний розмір шкоди спричинений НІЕЗ «Переяслав» невиконання своїх зобов'язань ПРПБ «Весна» не був визначений, оскільки при розгляді вказаної кримінальної справи було встановлено, що замовник НІЕЗ «Переяслав» не всі кошти перерахував ПРПБ «Весна» , у зв'язку з чим господарським судом Київської області розглядається господарська справа за позовом НІЕЗ «Переяслав» до приватного ремонтного-будівельного підприємства «Весна» про зобов'язання вчинити певні дії тому і вимоги за вказаним позовом до нього є необґрунтованими та не доведеними. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу відхилити.
Представник відповідача у справі ОСОБА_4 - ОСОБА_6 також подала заперечення на апеляційну скаргу НІЕЗ «Переяслав» в яких просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну а рішення суду залишити без задоволення, посилаючись на недоведеність позивачем своїх вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи 17 квітня 2012 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонний судом Київської області ухвалено постанову про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст. 364, та ч.1 ст. 366 КК України внаслідок акту амністії.
02 липня 2012 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонний судом Київської області ухвалено постанову про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст. 364, та ч.1 ст. 366 КК України внаслідок акту амністії.
При розгляді вказаних кримінальних справ було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 553-09 від 28.09.2009 року НІЕЗ „Переяслав" надано дозвіл на проведення робіт по капітальному ремонту вбиральні на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в м. Переяслав-Хмельницький. За погодженням з НІЕЗ „Переяслав" Переяслав-Хмельницьке приватне підприємство „Архітектурно-виробнича фірма" у вересні 2009 року розробила робочий проект на капітальний ремонт вказаної вбиральні.
07 жовтня 2009 року між ПРПБ „Весна" та НІЕЗ „Переяслав" було укладено договір № 20 по капітальному ремонту туалету на 10 санітарних кабін на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Договір був складений та підписаний виконуючим обов'язки генерального директора НІЕЗ „Переяслав" ОСОБА_3 та директором ПРПБ „Весна" ОСОБА_4 Відповідно до кошторисної документації вартість робіт складає 285537 грн. 60 коп.
Наказом № 71 від 07.10.2009 року в.о. генерального директора НІЕЗ „Переяслав" ОСОБА_3 затвердив проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт туалету на 10 санітарних кабін на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, розроблену ПП „Архітектурно-виробнича фірма" та ПРПБ „Весна".
У жовтні-грудні 2009 року відповідачами у справі директором ПРПБ „Весна" ОСОБА_4, та в.о. директором НІЕЗ „Переяслав" ОСОБА_3 були підписані документи : два акти № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року; акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року та акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, які були передані в подальшому до Переяслав-Хмельницького управління Державного казначейства ГУ ДКУ у Київській області для оплати.
Також з постанов про звільнення від кримінальної відповідальності відповідачів вбачається, що НІЕЗ «Переяслав» за вказаними господарськими договорами перерахував 263499 грн. , а 22038 грн. за даними обліку рахується як кредиторська заборгованість перед ПРПБ „Весна".
Відповідно до висновку №4-12 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 22 березня 2012 року проведеною в кримінальній справі вартість фактично невиконаних робіт по капітальному ремонту туалету на 10 санітарних кабін на території музею народної архітектури та побуту середньої Наддніпрянщини на 1 січня 2010 року становив 33858 грн. (а.с. 5-11).
У зв'язку з невиконанням ПРПБ „Весна" своїх зобов'язань за господарським договором №20 від 07 жовтня 2009 року НІЕЗ «Переяслав» звернулося до господарського суду Київської області, яким і було порушено провадження 08 10.2012 року у справі №26/125-12, провадження в якій зупинено до розгляду вказаної справи .
Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того що позивач у встановленому чинним законодавством порядку не надав суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження розміру спричиненої шкоди, а на вимогу суду провести звірку розрахунків між замовником робіт - НІЕЗ «Переяслав» та виконавцем цих робіт ПРПБ „Весна" для встановлення суми спричиненої шкоди відмовився від проведення вказаних дій.
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апелянта такими що не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 10, ч.1 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 Цивільний процесуальний кодекс вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином чинним ЦПК України позивача не звільнено від доказування розміру спричиненої шкоди, а крім того постанова про звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 61 ч.4 ЦПК України не є підставою для звільнення позивача від доказування розміру спричиненої шкоди.
При цьому позивач звертаючись до суду достатніх та допустимих доказів щодо розміру спричинення діями ОСОБА_3 НІЕЗ «Переяслав» матеріальної шкоди не надав.
Суд передшої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснив позивачу його право надання суду допустимих доказів спричинення саме діями ОСОБА_3 шкоди, однак позивач від надання вказаних доказів ( акту звірки щодо розрахунку коштів) відмовився.
Крім того судом також встановлено, що між НІЕЗ «Переяслав» та ПРПБ „Весна" як господарюючими суб'єктами існую господарський спір, щодо виконання ПРПБ «Весна» своїх зобов'язань за господарським договором №20 від 07 жовтня 2009 року який на даний час розглядається господарським судом Київської області і питання щодо обсягу невиконання останнім робіт за вказаним договором та суми відшкодування до цього часу не вирішено.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують даних висновків суду, а тому рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін, апеляційна скарга відхилена.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» відхилити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагєєв