0508/14123/2012

ВИРОК

Іменем України

25 лютого 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Переверзевої Л.І.,

при секретарі - Луцкова О.М., Пудак А.В., Верещага О.Ф.,

за участю прокурора - Кротової І.В.,

представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Донецька матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, раніше не засудженого, який має середньо - спеціальну освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 124 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З 17 серпня 2012 по 31 жовтня 2012 ОСОБА_2, працював охоронцем в ТОВ «Вневідомча охорона». 18 жовтня 2012 приблизно о 13 годині 55 хвилин ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 отримав сигнал про спрацювання «тривожної кнопки» в кафе «Привал», розташованому по пр. П. Комунарів, 1Б у м. Донецьку. По прибуттю до зазначеного закладу співробітники кафе вказали ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на раніше їм незнайомого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушував громадський порядок, заважав нормальному режиму роботи закладу та дозвіллю відвідувачів. З метою з'ясування обставин правопорушення ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 доставили ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, до Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, розташованого по вул. Любавіна, 4 у м. Донецьк.

18 жовтня 2012 приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи біля кабінету № 59 на цокольному поверсі Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, почав вести себе агресивно, що проявилося в нецензурній лайці та особистих образах на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, неодноразових погрозах застосування до останніх насильства, штовханні ОСОБА_3, замахуваннях для нанесення ударів, які вчинялися протягом тривалого часу. Через деякий час ОСОБА_3 зайшов до кабінету № 57А, а ОСОБА_2 залишився в коридорі наодинці з ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_4 продовжив вчиняти суспільно небезпечне посягання на права та інтереси ОСОБА_2, яке проявилося в нецензурній лайці та особистих образах на адресу ОСОБА_2, неодноразових погрозах застосування до останнього насильства, замахуваннях для нанесення удару та інших діях. Вказані дії вчинялися в умовах стислого простору, в безпосередній близькості до ОСОБА_2, в результаті чого в останнього малися всі підстави вважати, що вчиняється посягання на його права та інтереси. Приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 після чергового замахування ОСОБА_4 для нанесення удару, знаходячись в стані необхідної оборони, реалізуючи своє право на захист охоронюваних інтересів від протиправних дій ОСОБА_4, діючи умисно, завдав останньому один удар кулаком в область живота, в результаті чого ОСОБА_4 була заподіяна тупа травма живота з розривами печінки, з розвитком внутрішньочеревної кровотечі та геморагічного шоку 2 ступеня, яка згідно висновку судово-медичної експертизи № 3047 від 8.11.2012 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент заподіяння. При цьому ОСОБА_2 перевищив межі необхідної оборони, бо завдана ним шкода явно не відповідала небезпеці посягання та обставинам оборони.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив суду наступне. З 17 серпня по 31 жовтня 2012 року він працював охоронцем в ТОВ «Вневедомственная охрана». 17 жовтня 2012 року він з ОСОБА_3 заступив на чергування. 18 жовтня 2012 року приблизно о 13 годині 55 хвилин по рації передали, що спрацювала «тривожна кнопка» у кафе «Привал», розташованому за адресою: м. Донецьк, пр. П. Комунарів, 1Б. Прибувши за вищевказаною адресою, вони зайшли в кафе. Там вони побачили ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, вів себе зухвало, виражався нецензурною лайкою в адресу співробітниць кафе. Поруч з ОСОБА_4 знаходився охоронець. Коли вони почали питати що сталося, ОСОБА_4 став їх штовхати, висловлюючись нецензурною лайкою. Вони спробували умовити ОСОБА_4 покинути приміщення кафе, однак той не реагував. У зв'язку з викладеним вони скрутили ОСОБА_4 руки за спину, і вивели його з кафе. Після цього відвезли його у Ворошиловський РВ ДМУ. Приїхавши у Ворошиловський РВ ДМУ, вони відвели ОСОБА_4 до чергового дільничного інспектора - Ольховського Той був зайнятий, і вони залишилися стояти біля кабінету. ОСОБА_4 продовжував вести себе неадекватно, виражався нецензурною лайкою. Також він кидався на них, замахувався руками для удару, штовхнув ОСОБА_3. ОСОБА_3 відіпхнув ОСОБА_4 від себе, однак той продовжував вести себе неадекватно, постійно погрожуючи. У той час як вони стояли в коридорі, повз них пройшла жінка-слідчий, яка зайшла в останній по коридору кабінет. ОСОБА_4 намагався до неї підійти, але вони його втримали. Через деякий час ОСОБА_3 зайшов до жінки в кабінет, так як проходив у неї по кримінальній справі в якості потерпілого, а він залишився стояти з ОСОБА_4. Коли вони залишилися вдвох, той став вести ще більш агресивно, намагався зайти в кабінет, де перебували слідчий і ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_4 став вести себе більш неадекватно, намагався нанести йому удари кулаками, в результаті чого він наніс один удар в область сонячного сплетіння ОСОБА_4. Від удару ОСОБА_4 зігнувся, після чого став на коліна. У такому положенні він знаходився декілька хвилин, після чого ліг на бік. У цей час з кабінету слідчого вийшов ОСОБА_3 і слідчий. ОСОБА_3 запитав у нього що трапилося, на що він відповів, що ОСОБА_4 кинувся на мене з кулаками, і він завдав йому один удар кулаком в область сонячного сплетіння. Після цього ОСОБА_3 написав рапорт з приводу доставки ОСОБА_4, відразу після цього вони з ОСОБА_3 пішли. У вчинені кримінального правопорушення розкаюється. Моральну шкоду не визнає, оскільки вважає дії потерпілого протиправними.

Крім того, вина ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаного злочину підтверджується свідченнями допитаних у судовому засіданні потерпілого та свідків.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 18 жовтня 2012 року в обідній час він знаходився в районі АВ Південний. Там він зайшов в кафе, де випив 100 грам горілки і пляшку пива, потім з'їздив додому і через деякий час повернувся в район Горсада. Там він зайшов в кафе "Привал", щоб спожити спиртне. На цей час він вже був п'яний, але на ногах тримався. Перебуваючи у вищевказаному кафе, у нього виник конфлікт з барменом, яка викликала охоронців. Приїхавши охоронці доставили його у Ворошиловський райвідділ міліції. Там на першому поверсі, один із охоронців, а саме ОСОБА_2 завдав йому один удар кулаком в живіт. При цьому ОСОБА_2 його ображав, однак він на його образи ніяк не реагував.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду наступне. 18 жовтня 2012 вона вирішила провідати сина і пішла до нього додому, однак його не було вдома. Повертаючись додому, їй на мобільний телефон зателефонував чоловік, який представився співробітником міліції та повідомив, що її син знаходиться у Ворошиловському райвідділі міліції і що її чекає машина. По приїзду в райвідділ, її син просив викликати швидку допомогу, однак її йому не викликали. Вважає, що синові не надавали медичну допомогу навмисно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду наступне. З ОСОБА_6 він працював в ТОВ "Вневедомственная охрана". 18 жовтня 2012 вони отримали повідомлення про те, що в кафе "Привал", розташованому по проспекту Комунарів, 2 "Б", спрацювала тривожна кнопка. По приїзду в кафе вони звернули увагу на те, що нетверезий чоловік - ОСОБА_5 на підвищений тонах сперечався з охоронником. Одна зі співробітниць кафе повідомила їм, що даний нетверезий чоловік зриває нормальну роботу кафе і постійно загрожує їм фізичною розправою, попросила вивести його за межі кафе. Вони вивели ОСОБА_5 та відвезли його у Ворошиловський райвідділ міліції. По шляху до райвідділу вони заїхали в опорний пункт міліції, розташований біля ЦУМу, проте він був закритий. По приїзду до райвідділу, черговий записав ОСОБА_5 і запропонував пройти до чергового дільничного інспектора міліції. ОСОБА_5 вони провели до кабінету дільничного інспектора міліції, який попросив їх почекати, тому що він був зайнятий на той момент іншими заявниками. Крім них, на дільничного ще очікували також молода дівчина і її мама. У коридорі ОСОБА_5 постійно кидався на них, при цьому висловлював загрозу розправою. Також йому довелося кілька разів відштовхнути ОСОБА_5 так як він тягнувся до його табельного пістолету. Поруч із кабінетом дільничного був кабінет слідчого, у якої в провадженні була кримінальна справа за фактом крадіжки належного йому мобільного телефону і він вирішив зайти до неї і поцікавитися про хід розслідування. ОСОБА_7 в коридорі залишився ОСОБА_2. Перебуваючи в кабінеті слідчого він чув як затриманий сильно кричав і висловлював погрозу у адресу ОСОБА_6. Коли він вийшов від слідчого, то звернув увагу, що затриманий лежав на підлозі. Звільнившись дільничний викликав їх до себе, він написав рапорт з приводу затримання потерпілого і вони залишили приміщення райвідділу. О 4 годині ранку наступного дня їм подзвонив дільничний, який повідомив, що потерпілий знаходиться в лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду наступне. В жовтні 2012 року вона перебувала в приміщенні Ворошиловського райвідділу міліції біля кабінету чергового дільничного інспектора міліції разом зі своєю мамою. Трохи пізніше підійшли двоє співробітників охорони, які супроводжували раніше їй не знайомого чоловіка - потерпілого, який знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння. Потерпілий постійно провокував на бійку співробітників охорони, при цьому ображав їх і висловлював погрози и їх адресу. Потім вона разом з мамою зайшла в кабінет дільничного. При цьому за дверима постійно чулись крики і нецензурну лайка потерпілого на охоронців. Приблизно протягом години вона знаходилася під кабінетом дільничного і весь цей час потерпілий провокував співробітників охорони.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду наступне. Вона працює слідчим у Ворошиловському райвідділі міліції. У жовтні 2012 року вона перебувала на робочому місці, яке розташоване в цокольному поверсі райвідділу міліції поруч з кабінетом дільничного. Проходячи коридором райвідділу вона звернула увагу на двох співробітників "Беркута", які супроводжували затриманого до кабінету дільничного. Так як один зі співробітників "Беркута" проходив у неї по кримінальній справі в якості потерпілого за фактом крадіжки у нього мобільного телефону, вона запросила його себе в кабінет. Про те що далі відбувалося в коридорі їй невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду наступне. Він працює на посаді в.о. начальника кримінального розшуку Ворошиловського райвідділу міліції. В жовтні 2012 року по службовій необхідності він спустився на цокольний поверх Ворошиловського райвідділу в кабінет № 60. Навпаки кабінету № 60 розташований кабінет № 59, який займає дільничний інспектор міліції. Поруч з 59 кабінетом стояла молода дівчина зі своєю мамою, двоє співробітників позавідомчої охорони і затриманий ними чоловік - ОСОБА_7, який знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння і постійно висловлювався нецензурно стосовно співробітників охорони та погрожував фізичною розправою. Його це збентежило і він зробив зауваження затриманому, так як поряд знаходилася дівчина. Через 30 хвилин він спостерігав аналогічну ситуацію, коли затриманий ображав і кидався на співробітників охорони, штовхаючи їх руками в груди. У його присутності співробітники охорони по відношенню до затриманого вели себе толерантно і фізичну силу до нього не застосовували.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду наступне. 18 жовтня 2012 року він заступив у добове чергування в слідчо - оперативну групу Ворошиловського райвідділу міліції в якості дільничного інспектора міліції. У кабінеті № 59 він займався прийомом громадян. В післяобідній час двоє співробітників позавідомчої охорони доставили чоловіка - ОСОБА_7, який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння і поводився неадекватно. Він виписавши затриманому направлення на медичний огляд. Потім він зв'язався з матір'ю затриманого і попросив її приїхати і забрати сина. Приблизно в 2 - 3 години ночі з лікарні надійшло повідомлення, що ОСОБА_7 доставлений в лікарню та у нього діагностували розрив печінки. Він відразу ж подзвонив співробітникам позавідомчої охорони, які доставляли ОСОБА_7 та з'ясував у них обставини події. Крім того додав, що після того як потерпілого було доставлений до нього, протягом 30 хвилин вони очікували його за дверми так як в цей момент він приймав заяви від громадян. Весь цей час з коридору чулася нецензурна лайка і загрози в адрес співробітників міліції і співробітників охорони які доставили його. Після того як потерпілого завели в кабінет, він протягом 20 мінут встановлював його особистість, оскільки той був сильно п'яний і поводився неадекватно. Після того як його привезли після освідчення він склав на нього адміністративний протокол, а ОСОБА_7 скаржився на біль у грудях.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив суду наступне. У жовтні 2012 року він заступив у добове чергування у складі слідчо - оперативної групи Ворошиловського райвідділу міліції в якості оперативного співробітника сектору карного розшуку. В післяобідній час співробітники охорони доставили до чергового дільничного міліції незнайомого йому раніше чоловіка, який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, який постійно нецензурно висловлювався на адресу співробітником міліції та в адрес працівників охорони, які його доставили. Через деякий час він вийшов з кабінету та побачив, що ОСОБА_7 лежав на підлозі. На наступний день йому стало відомо, що ОСОБА_7 знаходиться в Кіровській районній лікарні. По приїзду в лікарню опитати ОСОБА_7 не представилося можливим, тому що він перебував на операції пов'язаній з розривом печінки.

Крім цього провина ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується:

- висновком судово - медичної експертизи №3047 від 31 жовтня 2012 року згідно якої, у ОСОБА_4 виявлені тупа травма живота з розривами печінки, з розвитком внутрішньочеревної кровотечі та геморагічного шоку 2 ступеня, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент заподіяння (л.п.108-111).

Згідно зі статтею 349 КПК України суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого

ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення встановлена та його дії вірно кваліфіковані за статтею 124 КК України як

умисне заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 на момент вчинення кримінального правопорушення працював, раніше не судимий.

Згідно зі статтею 66 КК України суд вважає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 за вчинене кримінальне правопорушення - повне визнання провини, щире каяття.

На підставі вищевикладеного суд вважає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді громадських робіт.

Суд вважає цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю в розмірі 1041 гривень 47 копійок, моральної шкоди задовольнити частково з урахуванням глибини та тяжкості моральних страждань в розмірі 5000 гривень.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 124 КК України та призначити йому покаранню у вигляді 150 (сто п'ятдесят ) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1041 гривень 47 копійок, у відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через даний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька Л.І. Переверзева