Справа № 232/3073/12

Провадження №1/127/144/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2013 року м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченко Я. М.

секретаря - Шевчук І.О.,

за участю прокурора - Ярошенко О.М.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2012 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, вчинив напад на ОСОБА_3 за наступних обставин.

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 (матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження) сіли до потерпілого ОСОБА_3 в автомобіль (марки «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1), який знаходився на зупинці маршрутного таксі навпроти будинку № 67 по вул. 1-го Травня, що в м. Вінниці, при цьому ОСОБА_2 сів на заднє пасажирське сидіння автомобіля, а ОСОБА_5 - на переднє пасажирське сидіння, де в ході суперечки щодо повернення коштів ОСОБА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_2 не повідомляючи про свої наміри ОСОБА_5, маючи умисел на напад з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, про який ОСОБА_5 нічого відомо не було, знаходячись на задньому сидінні вказаного автомобіля, вчинив напад на гр. ОСОБА_3, який сидів за кермом автомобіля марки "Део Ланос" і застосовуючи фізичне насильство небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, шляхом здавлювання шиї мотузкою гр. ОСОБА_3 та нанесення рукою ударів в обличчя завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна, синця та крововиливу в ділянці верхньої губи справа, двох саден на тлі крововиливу в слизову нижньої губи справа, підшкірного крововиливу на передній поверхні шиї зліва, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2824 від 10.08.2012 року належать до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

Внаслідок активних дій водія ОСОБА_3 йому вдалось вийти з автомобіля після чого напад було припинено.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого злочину, при вищевказаних обставинах не визнав, дав суду показання, що він раніше знайомий з потерпілим ОСОБА_3, був знайомий з ним біля одного місяця, підтримував з потерпілим дружні стосунки. 09 серпня 2012 року він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5 Коли вони спілкувались, до нього зателефонував ОСОБА_3 та попросив позичити йому гроші в сумі 350 грн. Оскільки у нього таких коштів не було, він позичив ці кошти у ОСОБА_5, щоб дати в борг потерпілому. ОСОБА_3 обіцяв повернути кошти цього ж дня в обідній час, однак в зазначений час потерпілий кошти не повернув, тому він зателефонував ОСОБА_3 та під час телефонної розмови у них зав'язався конфлікт, оскільки потерпілий відмовлявся повертати кошти. Потім вони зустрілись з ОСОБА_3 на вулиці Первомайській в м. Вінниці, де разом з ОСОБА_5 сіли до потерпілого в автомобіль, проте з автомобіля потерпілого він нічого не крав.

Він сидів на задньому сидінні автомобіля та дійсно накинув ОСОБА_3 на шию мотузку, щоб той не втік під час розмови. Мотузка була від чохла сидіння автомобіля й він знайшов її у машині. Коли потерпілий скинув мотузку, він вдарив його в обличчя, після чого потерпілий вийшов з автомобіля, а він вибіг вслід за потерпілим, після чого в автомобіль він більше не сідав. Коли з автомобіля вийшов ОСОБА_5, він не бачив.

До нього ОСОБА_5 підійшов з автомагнітолою в руках, проте він сказав ОСОБА_5 повернути авто магнітолу ОСОБА_3, тому вони знову підійшли до автомобіля потерпілого та ОСОБА_5 повернув автомагнітолу. Після того випадку, він зідзвонювався з потерпілим та хотів мирно вирішити питання.

Перед тим, як він з ОСОБА_5 сіли в автомобіль до потерпілого, домовленості вчинити напад у них не було. Коли у нього з потерпілим виник конфлікт, ОСОБА_5 їх розбороняв та заспокоював. В автомобіль вони з ОСОБА_5 сіли, щоб поговорити з потерпілим.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчинені інкримінованого злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що з підсудним він раніше знайомий, так як він користувались його послугами по пасажирським перевезенням на таксі. У нього зламався автомобіль і терміново були потрібні кошти, щоб придбати масло для автомобіля, тому він звернувся до ОСОБА_2, якому пообіцяв, що в районі першої години дня поверне кошти. Він зустрівся того дня з підсудними та відав кошти в сумі 350 грн. особисто ОСОБА_2, при цьому кошти він повернув на протязі однієї години, тобто приблизно об 11 год. 30хв. на зупинці по вул. Папаніна в м. Вінниці.

Знаходячись в стані алкогольного сп'яніння до нього зателефонував ОСОБА_2, який хотів скористатись його послугами «таксі», але він відмовився, пояснивши, що у нього інше замовлення. Підсудні під'їхали до нього на вулицю Первомайську, сіли в автомобіль та ОСОБА_2 наказав їхати. Він завів автомобіль та почав рух, в цей час підсудний ОСОБА_2 накинув йому на шию мотузку. Він зняв мотузку з шиї та розвернувся до підсудного ОСОБА_2, на його запитання, чому ОСОБА_2 так чинить, останній наніс йому удар в обличчя.

При цьому ОСОБА_5 його не душив та не бив, на його думку ОСОБА_5 сам злякався оскільки не очікував такого розвитку подій. На його думку, у підсудних зговору на вчинення нападу не було. Хто саме забрав магнітофон з автомобіля він не бачив. Він відразу викликав працівників міліції. Автомагнітолу приніс йому ОСОБА_2. Під час подій, він був в шоковому стані. Його гаманець знаходився в задній кишені джинсів, гаманець у нього ніхто не вимагав.

Того дня він погодився зустрітися з підсудними, оскільки вони обіцяли зробити дальнє замовлення, тому він сам повідомив їм, що знаходиться на вулиці Первомайській.

Коли підсудні сіли до нього в автомобіль, він вийшов, щоб купити мінеральної води. Повернувшись він сів в автомобіль і почав рухатись, після чого ОСОБА_2 накинув йому на шию мотузку.

Магнітола належить його товаришу, останній дав йому магнітолу в користування на деякий час, її вартість становить біля 1500 грн.

Претензій морального а матеріального характеру до підсудного він не має, просив підсудного суворо не карати.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, що ні з підсудними, ні з потерпілим він раніше не був знайомий.

В серпні він стояв біля ресторану «Первомайський», що знаходиться на вулиці Першотравневій в м. Вінниці. Перед його автомобілем припаркувався автомобіль марки «Део» та через декілька хвилин до вказаного автомобіля підійшли два чоловіки, один повної тілобудови, а інший - худорлявої. Хлопець худорлявої тілобудови сів на переднє сидіння, а інший - на заднє пасажирське сидіння. Приблизно через 2 хвилини після того, зі сторони водія, з автомобіля вибіг чоловік, а за ним з заднього пасажирського сидіння, вибіг чоловік повної тіло будови, після чого вони знаходились біля автомобіля та про щось сперечались. Через декілька хвилин з автомобіля марки «Део» з переднього пасажирського сидіння вийшов хлопець худорлявої тілобудови та разом з чоловіком повної тілобудови почали перебігати вулицю Першотравневу, де сіли в автомобіль та поїхали в напрямку провулку Цегельного. Автомобіль потерпілого стояв на одному місці, нікуди не від'їжджав, потерпілий сварився з підсудним біля автомобіля, проте він на допомогу не кликав. Коли два хлопця вийшли з автомобіля «Део» та пішли від автомобіля потерпілого, потерпілий в цей час стояв біля багажника і пив воду чи умивався. Автомагнітоли він ні в кого в руках не бачив.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що він раніше був знайомий з підсудними, проте з потерпілим раніше не знайомий. Він чув, що підсудний ОСОБА_2 дав в борг кошти ОСОБА_3 09.08.2012 року потерпілого він не бачив, проте бачив як ОСОБА_5 давав кошти в сумі 350 грн. ОСОБА_2

Він не бачив, як підсудні передавали кошти потерпілому, бачив лише як ОСОБА_5 відав кошти у сумі 350грн. підсудному ОСОБА_2 Потерпілий під'їхав на автомобілі, проте з автомобіля не виходив, сам процес передачі коштів він не бачив, оскільки вікна в автомобілі були з тонованим склом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, дав суду показання, що він дійсно разом з ОСОБА_2 09 серпня 2012 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин знаходився в автомобілі потерпілого по вул. 1-го Травня, що в м. Вінниці. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_2 на задньому сидінні за водієм ОСОБА_3, з яким вони були знайомі. Під час перебування в автомобілі вони розмовляли з ОСОБА_3 про повернення останнім коштів які він брав у борг у ОСОБА_4, а той в свою чергу позичив їх у ОСОБА_5 для ОСОБА_3. Під час розмови ОСОБА_2 раптово для нього, накинув на ОСОБА_3 мотузку та потім завдав декілька ударів кулаком в обличчя останнього. Такі дії ОСОБА_2 були несподіванкою для нього й він намагався заспокоїти останнього та залагодити конфлікт. Сам він нападу на водія не чинив та наміру вчиняти напад в нього не було, як не було й домовленості про напад з ОСОБА_2. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли на вулицю, а він залишився в автомобілі. Автомагнітолу йому дав потерпілий як гарантію повернення боргу, але він повернув її йому оскільки вона йому не була потрібна. Зазначив, що він сам прийшов до міліції щоб розібратись в тому що трапилось.

Окрім показань потерпілого, свідків, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджується також іншими доказами зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 09.08.2012 р. (т.1 а.с.5-6);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 09.08.2012 р. (т.1 а.с.27);

- протоколом огляду речового доказу (т.1 а.с.17-18);

- висновком судово-медичної експертизи № 2026 (т.1 а.с.155);

- актом №381 амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи (т.1 а.с.150-152).

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Однак, суд проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в ході судового слідства не знайшла свого підтвердження підтвердження така кваліфікуюча ознака як вчинення ОСОБА_2 злочину за попередньою змовою групою осіб, а винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні саме нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) доведена повністю, а тому його дії слід перекваліфікувати з ч.2 187 КК України на ч.1 ст. 187 КК України.

Суд дійшов такого висновку, оскільки в судовому засіданні було доведено, що підсудний ОСОБА_2 з метою заволодіння майном потерпілого вчинив на нього напад, а саме здавив шию ОСОБА_3 мотузкою та наніс рукою удари в обличчя останньому, чим завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна, синця та крововиливу в ділянці верхньої губи справа, двох саден на тлі крововиливу в слизову нижньої губи справа, підшкірного крововиливу на передній поверхні шиї зліва, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2824 від 10.08.2012 року належать до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

При цьому суд, дослідивши наявні в справі докази, зважаючи на показання підсудного ОСОБА_2 та допитаного ОСОБА_5, який дав аналогічні показання про те, що вони не домовлялися про вчинення розбою стосовно ОСОБА_3, при цьому підтвердили показання один одного стосовно того, що ОСОБА_5 не наносив ударів потерпілого, а навпаки, розбороняв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, намагався заспокоїти ОСОБА_2, що узгоджується з показаннями потерпілого, який вказав, що ОСОБА_5 злякався, коли на нього напав ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_5 не наносив йому ударів, намагався заспокоїти ОСОБА_2 та не намагався заволодіти його речами під час побиття.

З огляду на викладене, суд вважає, що в ході судового слідства судом не було встановлено доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 розбою за попередньою змовою з ОСОБА_5, а також доказів на підтвердження узгодженості їхніх дій на вчинення нападу.

Разом з тим, суд враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», згідно якого розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із

застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні та остаточно приходить до переконаня, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою (т.1 а. с. 112), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 127), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 97-98).

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону та передбаченого цим законом санкцій, позиції потерпілого, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 не можливе без його ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, обмежившись мінімальною мірою покарання, передбаченою санкцією ч.1 ст. 187 КК України.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 час його перебування під вартою.

Вирішити питання речових доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати 10.08.2012 року

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, у виді тримання під вартою.

Речові докази по справі, а саме авто магнітолу «Pioner» сірого кольору, передану в камеру зберігання речових доказів СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, згідно постанови слідчого ВР ЗКС СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області Воронюк А.М. від 10.08.2012 року (т. 1 а.с. 18) - залишити в камері зберігання речових доказів.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: