Справа № 188/425/13-ц
Провадження № 2/188/245/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Пелипенко К.В.
при секретарі: Хандрига Л.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від представника позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області)
про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків у сумі 10 000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області) на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. ( десять тисяч )грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з він ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи на шахті «Ювілейна», ВАТ «Павлоградвугілля» в якості «електрослюсаря підземного» 5 розряду, ушкодив здоров'я внаслідок професійного захворювання. Його вік та стан здоров'я перешкоджає подальшому продовженню трудової діяльності, він був звільнений за ст.. 38 КЗпП України.
В зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів ( запиленість повітря робочої зони, підвищення та зниження температури, рівень шуму, рівень локальної вібрації, рівень вологості та рухомості повітря, рівень фізичного перевантаження та інші) на шахті «Ювілейна» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» він отримав хронічне професійне захворювання - двостороннім плече лопатковим пері артрозу 2 ст. артрозу ліктьових та колінних суглобів 2 ст., з вираженим та стійким больовим синдромом.
На підтвердження даного професійного захворювання було складено Акт П-4 від 24.09.2007 року.
За висновком медично-соціальної експертної комісії від 08.11.2007 року, йому було встановлено первинно 50 % стійкої втрати професійної працездатності та 3-тю групу інвалідності з 19.10.2007 року. Інвалідність встановлена безстроково.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у смт. Петропавлівка постановою № 892 від 28 грудня 2007 року призначив йому одноразову допомогу та щомісячну грошову суму в зв'язку з стійкою втратою професійної працездатності згідно довідки МСЕК., але моральна шкода йому не відшкодована.
В зв'язку з стійкою втратою професійної працездатності вважає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки: душевні страждання, переживання викликані наслідками професійного захворювання стали невід'ємною частиною його існування; він втратив професійну працездатність, втратив можливість повністю реалізувати свої можливості, постійно змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання. Стан його здоров'я став незадовільним, він часто лікується стаціонарно та амбулаторно, в нього сильні болі в суглобах, без покійний сон, він став нервовим та дратівливим, йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, він втратив впевненість у майбутнє, відчуває депресивний стан ( ці наслідки професійного захворювання залишаться до кінця його життя.).
Вказані вище обставини, це лише мала доля того, що він змушений в даний момент переживати через ушкодження здоров'я, всі ці обставини спричиняють йому додаткові душевні та моральні страждання, не говорячи про фізичні, також ці обставини обумовлюють необхідність пристосуватись та організувати своє повсякденне життя по новому.
Він вважає, що з відповідача необхідно стягнути на його користь моральну шкоду з урахуванням всіх вище наведених ним обставин у розмірі - 10 000 грн.(десять тисяч грн.).
В судове засідання представник позивач не з'явився, надав письмову заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якій просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних доказів наявності у нього моральної шкоди.
Крім того, відповідач посилається на те, що укладаючи трудовий договір з позивачем, йому було роз'яснено його права і обов'язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці з підвищеною небезпекою. Відповідач не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому, як вважає відповідач, протиправних дій відносно позивача не вчиняв і не може нести відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди за цієї підстави. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів про хворобу, пов'язану зі стресом, якого він зазнав в результаті трудового каліцтва, професійного захворювання чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви свого стану. Відповідач наголошує на тому, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позивачу сплачено одноразову допомогу та призначено щомісячні грошові виплати в зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності, згідно довідки МСЕК. Відшкодування моральної шкоди (за її наявності) також було покладено на обов'язки Фонду. Задоволення позову за рахунок Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» буде суперечити вимогам Конституції України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також нормам Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що він ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи на шахті «Ювілейна», ВАТ «Павлоградвугілля» в якості «електрослюсаря підземного» 5 розряду, ушкодив здоровя внаслідок професійного захворювання. Його вік та стан здоров'я перешкоджає подальшому продовженню трудової діяльності, він був звільнений за ст.. 38 КЗпП України.
27.09.20107 р. комісія у складі голови - головного лікаря Першотравенської міської санітарно-епідеміологічної станції Чабан Олега Андрійовича провів розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_1, а саме: дв. плечколопатковий періартроз ПФ другого ст., деф., артроз ліктьових та колінних суглобів ПФ другого ст.. з вираженим та стійким больовим синдромом, згинально- розгинальними контрактурами плечових та колінних суглобів; хр. обструктивне захворювання легень першої ст.. (пиловий бронхіт першої ст.., емфізема легень першої ст..,) ЛН першого ст.; нейросенсорна приглухуватість першого ст.. (з легким зниженням слуху).
Причину захворювання встановила комісія з участю представників роботодавця - відповідача по справі.
В цьому ж акті директору шахти «Ювілейна» Мартовицькому Артуту Володимировичу було запропоновано не допускати виконання робіт в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища без засобів індивідуального та колективного захисту.
Зазначений термін - постійно.
Відповідно до висновку МСЕК від 08.11.2007 року позивачеві було встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності, 3-тю групу інвалідності безстроково.
Виходячи з наведеного, не викликає сумніву та є таким, що доведений, факт того, що причиною професійного захворювання позивача стали наявні шкідливі умови праці на виробництві відповідача.
Отже суд вважає, що наявність моральної шкоди у позивача, у зв'язку з отриманням професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків і у зв'язку з встановленою йому 50% стійкою втратою працездатності, втратою можливості працювати за станом здоров'я на попередній роботі, не підлягає сумніву.
Вищевказані обставини свідчать про спричинення позивачеві моральних страждань та душевних хвилювань через те, що вказані обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, потребують від нього додаткових зусиль для влаштування подальшого життя.
Компенсація по відшкодування моральної шкоди через втрату працездатності позивачеві не було нарахована та не була сплачена.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частина 1 ст. 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).
Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " з 01 січня 2008 року припинено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим особам.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 встановлено, що після зняття обов'язку щодо відшкодування страхової виплати за моральну шкоду з Фонду соціального страхування від нещасного випадку така шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом на підставі ст. 1167 ЦК України.
Що стосується посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні прав позивача, відсутність з його боку протиправних дій та причинного зв'язку між порушенням прав позивача і протиправними діями, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України у разі спричинення каліцтва, іншого пошкодження здоров'я моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, що його спричинила.
Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача, його часткову можливість вести активний спосіб життя, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 5000, 00 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч ) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь держави судовий збір в сумі 114(сто чотирнадцять ) грн. 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Пелипенко