АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,
суддів - Новова С.О., Полтавцевої Г.А.,
за участю прокурора - Карпука Ю.А.,
підсудної - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2013 року,
встановила:
Цією постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судима,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,
повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва на додаткове розслідування. Запобіжний захід відносно підсудної ОСОБА_1 залишено без змін - підписку про невиїзд.
Своє рішення суд мотивував тим, що встановлені досудовим слідством фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину не відповідають наявним у матеріалах справи доказам. Вжитими судом заходами допитати свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні по обставинах справи виявилось неможливим, а тому суд позбавлений можливості усунути вищевказану неповноту досудового слідства в судовому засіданні.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25.01.2013 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування і повернути вказану справу в Солом'янський районний суд м. Києва для розгляду по суті.
Вважає, що неявка свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не може вважатись неповнотою чи неправильністю досудового слідства, оскільки органом досудового слідства встановлено місце проживання вказаних свідків, вони допитувалися в суді під час розгляду справи у іншому складі суду.
Виявлені недоліки досудового слідства, на думку прокурора, можуть бути усунені під час судового розгляду справи шляхом ретельного допиту свідків.
А за відсутності доказів, які б підтверджували обвинувачення, і якщо вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, суд вправі витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок, а не направляти справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, пояснення підсудної, яка просила відмовити в задоволенні апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.ст.22, 64-66 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. В числі обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі при провадженні досудового слідства є час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви злочину.
Крім цього, згідно кримінально-процесуального закону, пред'явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним. У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, а саме, якщо не вказано час, місце, спосіб, мотив, характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також інші ознаки злочину, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.
Згідно з пред'явленим обвинуваченням, ОСОБА_1, працюючи на посаді заступника начальника відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА України у Київській області, будучи державним службовцем 5 категорії та маючи спеціальне звання - радник податкової служби 2-го рангу, займаючи відповідальне становище, вчинила одержання хабара.
Діяльність СПД «ОСОБА_3» пов'язана з реалізацією підакцизних товарів. З метою проведення підприємницької діяльності СПД «ОСОБА_3» орендує приміщення в ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3; дане приміщення на теперішній час в процесі дооформлення права власності, у зв'язку з чим юридичної адреси будівлі не присвоєно.
16.10.2009 року ОСОБА_2 за дорученням СПД «ОСОБА_3» з метою поновлення ліцензії на право здійснення торгівлі підакцизними товарами звернулась до РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА в Київській області.
Під час відвідування РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА в Київській області ОСОБА_1 прийняла ОСОБА_2 та надала перелік документів, необхідних для отримання ліцензії на право здійснення торгівлі підакцизними товарами. У зв'язку з тим, що до вказаного переліку документів входить довідка про право власності на орендоване приміщення, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1, що дана довідка в СПД «ОСОБА_3» відсутня.
В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне особисте збагачення шляхом одержання хабара від ОСОБА_2, і ОСОБА_1 повідомила, що без документів на право власності вона не зможе видати ліцензію.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, будучи особою, яка займає відповідальне становище, повідомила ОСОБА_2 про те, що остання повинна передати особисто ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 тисячі гривень за продовження терміну дії ліцензії та видачу довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру у Регіональному управлінні департаменту САТ ДПА України в Київській області.
На дану вимогу ОСОБА_2 вимушена була погодитись.
09.02.2010 року приблизно о 15:00 год., перебуваючи в службовому кабінеті будинку № 5-а по вул. Народного ополчення в м. Києві, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання хабара від ОСОБА_2, одержала від останньої хабар у сумі 2 тисячі гривень, таким чином довівши реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання хабара від ОСОБА_2 за продовження терміну дії ліцензії та видачу довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру у Регіональному управлінні департаменту САТ ДПА України в Київській області, до кінця.
Одразу після отримання хабара ОСОБА_1 була затримана працівниками ГВ БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області. Під час огляду місця події в кабінеті ОСОБА_1 на робочому столі останньої в картонній папці з написом «ТОВ ЛК ОРБІТА» виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2 тисячі гривень.
Згідно матеріалів справи свідок ОСОБА_2 09.02.2010 року звернулась до ГУ СБУ у м. Києві та Київській обл. з заявою про вимагання співробітницею РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА в Київській обл. ОСОБА_1 у неї 2000 гривень за видачу довідки на право зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без необхідних для цього документів. ( т.1 а.с. 13-14).
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в суді, після її звернення в інтересах СПД ОСОБА_3 до ОСОБА_1 16.10.2009 року з приводу переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами, та передачі ОСОБА_1 2000 грн., через кілька днів вона отримала зазначену ліцензію.
Аналогічні показання щодо отримання ліцензії в жовтні 2009 року давали і свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4
На ліцензіях (а.с.64,67) зазначено дату реєстрації -15.10.2009 року та термін дії з 16.10.2009 року по 15.10.2010 року, а на зворотній стороні ліцензій є відмітки про поточні сплати за ліцензії за період з 16.10.2009 року по 16.01.2010 року.
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_2 вдруге з приводу продовження терміну дії ліцензій та внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру вона звернулась до ОСОБА_1 в середині січня 2010 року, і саме тоді ОСОБА_1 повідомила їй, що для продовження терміну дії ліцензій необхідно 2000 гривень, які вона і передала ОСОБА_1 09.02.2010 року.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також в своїх показаннях вказували про те, що ОСОБА_2 зверталась до ДПІ в січні 2010 року з приводу продовження терміну дії ліцензій.
Отже, виходячи з показань цих свідків ОСОБА_2 двічі зверталась до ОСОБА_1 з приводу виконання різних етапів ліцензування в інтересах СПД ОСОБА_3.
ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в отриманні хабара 09.02.2010 року, при цьому дане обвинувачення непослідовне в частині описання виду дій, за які ОСОБА_1 отримала хабар. З обвинувачення не зрозуміло, за які саме дії вона одержала хабар: за переоформлення ліцензій, яке відбулося в жовтні 2009 року, чи продовження терміну їх дії та видачу довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру в січні 2010 року.
Тобто, встановлені досудовим слідством фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину не відповідають наявним у матеріалах справи доказам, а пред'явлене їй обвинувачення є неконкретним.
Як вбачається з протоколу судового засідання, з метою встановлення дійсних обставин справи судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення явки свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання, однак до суду вони не з'явились, примусові приводи та окремі доручення суду про встановлення їх місця знаходження не були виконані.
Судом були досліджені показання, які дані свідки давали на досудовому слідстві, та інші докази у справі.
За результатами судового розгляду після дослідження матеріалів справи прокурор в порядку ст.277 КПК України обвинувачення не змінив.
Враховуючи те, що допущені органом досудового слідства порушення кримінально-процесуального законодавства є істотними, усунути їх в судовому засіданні під час розгляду справи виявилось неможливим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано направив справу прокурору для проведення додаткового розслідування, в ході якого органам досудового слідства належить виконати вказівки, які містяться в постанові Солом'янського районного суду м. Києва 25.01.2013 року.
Керуючись ст.ст. 281, 362, 366 КПК України ( в редакції 1960 року), колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва на додаткове розслідування - залишити без зміни.
Судді:
Корнієнко Т.Ю. Новов С.О. Полтавцева Г.А.
[1] Справа № 11/796/799/2013 Головуючий у першій інстанції Антипова І.Л.
Категорія КК: ч. 2 ст. 368 Доповідач Корнієнко Т.Ю.