АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/774/599/13 р. Суддя першої інстанції : Савранський Т.А.

Категорія: п. 4,13 ч.2 ст. 115 КК України Доповідач: суддя апеляційного суду: Дрибас Л.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітя 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дрибаса Л.І.

суддів - Бровченко Л.В., Коваленко В.Д.

за участю прокурора - Теслі Г.М.

захисника, адвоката - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 листопада 2012 року, -

В с т а н о в и л а:

Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 листопада 2012 року, засуджений

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:

- 21.05.1996 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 94 КК України до 8 років позбавлення волі;

- 19.03.2003 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ст. 304, ст. 70, 71 КК України до 7 років позбавлення волі;

- за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;

- за п.13 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

На підставі ч. 1, 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи раніше судимим за вбивство та за інші тяжкі злочини проти життя та здоров'я особи, 30 листопада 2011 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, прибув до АДРЕСА_1, де мешкав ОСОБА_4, з метою укладення договору про проведення ремонтних робіт в зазначеній квартирі. Під час розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, в результаті чого ОСОБА_3 побив ОСОБА_4, підняв з полу ніж і діючи з особливою жорстокістю почав наносити останньому удари вказаним ножем в область обличчя, шиї, грудної клітини і верхніх кінцівок. Після того, як лезо ножа зламалось, ОСОБА_3 взяв інший ніж і продовжив наносити аналогічні удари. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у виді 60 колото-різаних і різаних ран в області голови, шиї, верхнього плечового поясу, на грудній клітині. Множинні колото-різані і різані рани тіла з пошкодженням судин, тканин обох легенів, які супроводжувались масивною зовнішньою і внутрішньоплевральною кровотечею і призвели до гострої крововтрати, в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких 30.11.2011 року, в період з 20 години по 22 годину, настала смерть потерпілого.

В апеляції адвокат просить вирок суду, в частині призначення покарання змінити і призначити засудженому покарання у виді позбавленням волі на певний строк. Вважає, що суд не врахував належним чином обставини, що пом'якшують покарання, а саме явку з повинною, повне визнання засудженим своєї вини, щиросердечне розкаяння, засудження свого вчинку.

В апеляції засуджений просить вирок суду, в частині призначення покарання, змінити і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк. При цьому посилається на те, що вину свою повністю визнав, щиросердечно розкаявся, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей.

Розглянувши апеляцію, вислухавши думку прокурора, який вважав, апеляції засудженого та його захисника необґрунтованими і просив вирок суду залишити без змін, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляції і просили задовольнити їх в повному обсязі, дослідивши матеріали справи в межах поданих апеляцій, обговоривши доводи, які викладені в апеляціях і в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженого та його адвоката не підлягають задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини скоєння злочину, вина засудженого у їх вчиненні і кваліфікація його дій є правильними, визнаються самим засудженим та не оскаржуються в апеляціях.

Доводи адвоката та засудженого, що суд не врахував належним чином обставин, що пом'якшують покарання і ОСОБА_3 слід назначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, колегія суддів розцінює як необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню. При цьому виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначено у відповідності з вище вказаними нормами, з урахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, один з яких відноситься до особливо тяжких, способу їх вчинення та наслідків, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання до яких суд відніс повне визнання засудженим своєї вини, явку з повинною, щиросердечне каяття, обставин, що обтяжують покарання - рецидив злочинів. Також судом в повній мірі враховано дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий за злочини проти життя та здоров'я особи, посередньо характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

З урахуванням вище викладеного та враховуючи особу засудженого, його стійку злочинну поведінку, схильність до вчинення тяжких та особливо тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров'я особи, небажання стати на шлях виправлення, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення засудженого неможливе і він підлягає ізоляції від суспільства для запобігання вчиненню нових злочинів і покарання за скоєні, а тому рішення суду є законними та обґрунтованими, а призначене ОСОБА_3 покарання слід вважати справедливим. У з в'язку з цим відповідні доводи засудженого та його адвоката задоволенню не підлягають.

На підставі вищенаведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 р.) та п.11,15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Судді апеляційного суду: