К О П І Я

Провадження № 10/1/792/27/13

Справа № 686/2230/13-к Головуючий в 1-й інстанції Лунь Р.В.

Категорія: постанова суду Доповідач Вітюк В.< П >.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого - судді Вітюка В.Ж.,

суддів Козачка С.В., Матущака М.С.,

з участю прокурора Гронського В.В.,

скаржника ОСОБА_1,

представника

скаржника ОСОБА_2,

слідчого Карашецького В.З.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2013 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області Карашецького В.З. від 01.11.2012 року про закриття кримінальної справи №19/4539, порушеної за фактом недодержання законодавства службовими особами відділу ДВС Хмельницького управління юстиції, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області від 01.11.2012 року про закриття кримінальної справи №19/4539, порушеної за фактом недодержання законодавства службовими особами відділу ДВС Хмельницького управління юстиції.

В своїй скарзі ОСОБА_1 вказував, що слідчий прокуратури Хмельницької області при винесенні постанови про закриття кримінальної справи не врахував висновків Хмельницького міськрайонного суду, апеляційного суду Хмельницької області, Генеральної прокуратури України, які містились у попередніх ухвалах про те, що внаслідок зловживання та халатного ставлення до виконання своїх службових обов'язків службовими особами ДВС Хмельницької області, які виявились у незаконному відчуженні належних йому акцій ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" йому заподіяно значної матеріальної шкоди.

Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого від 01.11.2012 року про закриття кримінальної справи №19/4539, місцевий суд погодився із висновками слідчого прокуратури про те, що ним з посиланням на низку здобутих у справі доказів встановлено, що службові особи Хмельницького міського управління юстиції, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції ОСОБА_4 та начальник указаного відділу ДВС ОСОБА_5, при відкритті та виконанні виконавчого провадженні керувалися Законом України „Про виконавче провадження" і в першочерговому порядку ними накладено арешт на акції боржника, проведено оцінку акцій з залученням оцінювача, котрий мав право на оцінку акцій згідно наданих ним підтверджуючих документів, з метою реалізації акцій і стягнення коштів з боржника між Управлінням юстиції Хмельницької області та ТОВ „Брокбізнесцентром" (що діяло на підставі ліцензії) укладено відповідний договір на реалізацію майна, від якої кошти поступили на рахунок Державної виконавчої служби і після відрахувань частини суми заборгованості на користь ВАТ „Хмельницького комбінату хлібопродуктів", за послуги експерта та виконавчий збір, решту коштів було повернуто на рахунок ОСОБА_1 згідно його заяви, а тому вказані службові особи діяли в межах наданих повноважень та керувалися у своїй роботі чинними інструктивними положеннями та підзаконними нормативними актами.

В своїй апеляції, як вбачається з її змісту, скаржник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 11.03.2013 року та постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області від 01.11.2012 року про закриття кримінальної справи №19/4539, порушеної за фактом недодержання законодавства службовими особами відділу ДВС Хмельницького управління юстиції, направити матеріали кримінальної справи №19/4539 прокурору Хмельницької області для відновлення та проведення додаткового розслідування по справі.

Вважає, що у задоволенні скарги місцевим судом відмовлено безпідставно. Вказує, що постанова місцевого суду порушує його право на справедливий судовий розгляд справи і на судовий захист його прав, так як судом не взято до уваги те, що ні слідчим прокуратури області, ні місцевим судом не дано належної оцінки фактам, які свідчать про:

- не надіслання державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції ОСОБА_4 копії постанови про відкриття виконавчого провадження;

- винесення цим же державним виконавцем постанови без дати про накладення арешту на усі належні ОСОБА_1 1320338 прості іменні акції ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів", тоді як у відповідності до положень ст.55 Закону України „Про виконавче провадження" арешт цих акцій мав бути накладений у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій;

- не виконання листа судді Хмельницького міського суду від 2 березня 2004 року за вихідним номером 183, зареєстрованого Хмельницьким міським управлінням юстиції у цей же день за №7117 про зупинення виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" шкоди;

- не виконання вимог Інструкції про проведення виконавчих дій про право боржника на визначення послідовності продажу арештованого майна;

- не доведення до відома боржника звіту про оцінку арештованого майна;

- не передання майна на зберігання до установ НБУ;

- передачу арештованого майна (акцій) на реалізацію спеціалізованій організації поза межами конкурсу;

- його реалізація не на прилюдних торгах чи аукціонах;

- встановлення оцінювачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заниженої вартості пакету цих акцій.

Заслухавши суддю-доповідача, скаржника та його представника на підтримку поданої апеляції, думку прокурора, який просив постанову місцевого суду залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати вважає, що вона підлягає до задоволення частково в силу наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.2366 КПК України 1960 року розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:

1) залишає скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання.

Положеннями ст.ст.213 та 214 КПК України 1960 року визначено, що кримінальна справа закривається при наявності підстав, зазначених у статті 6 цього Кодексу, а також при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину, що у постанові слідчого з цього приводу, крім даних, передбачених у статті 130 цього Кодексу, зазначаються відомості про особу обвинуваченого, суть справи, підстави для закриття справи, рішення про скасування запобіжного заходу і заходів по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна, а також рішення в питанні про речові докази відповідно до ст.81 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Імперативним приписом ч.2 ст.55 Закону України „Про виконавче провадження" у редакції, що діяла на час вчинення виконавчих дій передбачалось, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження арешт міг бути накладений лише у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все, або окремо визначене майно боржника.

Як убачається із матеріалів виконавчого провадження, рішенням Хмельницького міського суду від 4 червня 2003 року з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" було стягнуто 20 250 грн. шкоди та 202 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 20 452 грн. 50 коп.

Згідно з постановою державного виконавця від 7 листопада 2003 року стягненню підлягало ще 2045 грн. 25 коп. виконавчого збору, а всього підлягало стягненню 22 497 грн. 75 коп..

Проте, на очевидне порушення цієї норми закону 19 листопада 2003 року державним виконавцем було накладено арешт на усі належні ОСОБА_1 1320338 прості іменні акції ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів", що складало 10,817 % статутного фонду товариства, а їх номінальна вартість майже у 15 разів перевищувала розмір стягнення, які актом опису й арешту майна від 26 січня 2004 року №АА 256186 були описані й арештовані із зазначенням їх вартості в 190 000 грн.

На порушення вимог ч.8 цієї норми закону державний виконавець цих акцій не вилучив та до установ Національного банку не передав.

Відповідно до підпункту 5.6.6. пункту 5.6 Інструкції про проведення виконавчих дій акт опису й арешту майна підписується держаним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконання, про це робиться відмітка в акті. Акт опису і арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий - видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.

Як убачається з матеріалів розслідуваної справи, другий примірник акту опису й арешту цих акцій ОСОБА_1 під розписку вручений не був, про арешт цих акцій до їх продажу, він не знав.

Положеннями ч.1 ст.56 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу.

Постановою державного виконавця ОСОБА_12 від 4 грудня 2003 року, на виконання цього рішення суду було також накладено арешт на належну ОСОБА_1 ? частину квартири АДРЕСА_1. Крім цього, самим рішенням місцевого суду було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль „ДЕУ Нубіра", держномер НОМЕР_1, а відтак, при проведенні 26 січня 2004 року опису й арешту цих акцій, він вправі був зазначити той вид майна, на який слід звернути стягнення в першу чергу. Натомість і це його право державним виконавцем було проігноровано. Про проведення опису й арешту цих акцій ОСОБА_1 взагалі не повідомлявся.

В силу ч.5 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець про оцінку арештованого майна зобов'язаний був повідомити сторони, у тому числі і ОСОБА_1, який мав право таку оцінку майна оспорити до суду, чого належним чином також не зробив.

Посилання слідчого на наявність в матеріалах виконавчого провадження листів повідомлення про направлення ОСОБА_1 копії акту опису та арешту акцій, повідомлення прибути в ДВС для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, їх реєстрацію у книзі вихідної кореспонденції, саме по собі не свідчить про те, що ОСОБА_1 їх отримував, і відповідно знав про наявність таких документів.

Відповідно до ч.4 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу" акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним. Дає право його власникові на одержання прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

За змістом положень ст.ст.183, 188, 190, 194 ЦК України цінні папери, у тому числі і акції, самі по собі не є річчю, а майном. На пакет акцій (сукупність акцій) не може бути поширено режим неподільної чи складної речі. Правочини щодо них можливі як разом (щодо пакету акцій), так і окремо (окремих акцій, чи пакету акцій меншого обсягу).

У даному випадку, при продажі належних ОСОБА_1 акцій, згідно з вимогами ст.56 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний був з'ясувати у нього питання про продаж усіх належних йому акції, чи лише необхідної для виконання рішення суду їх частини, чого також не зробив, порушивши тим і вимоги ст.7 цього Закону, і в такий спосіб ОСОБА_1 незаконно був позбавлений право власності щонайменш на 10 % майна цього товариства, права на участь в управлінні ним, на отримання прибутку. (За номіналом вартість цих 13203382 акцій становила 330 084 грн. 50 коп.; за договором їх купівлі - продажу - 211 254 грн. 08 коп.; відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2447, проведеної Вінницьким відділенням КНДІСЕ - 2 586 542 грн.; відповідно до висновку судово-економічної експертизи №8814/8815/8816, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз - 563 712 грн. 62 коп.).

Чинними на час реалізації належних ОСОБА_1 акцій ст.ст.55 та 61 Закону України „Про виконавче провадження" було передбачено, що порядок реалізації акцій, визначається Національним банком України.

Згідно чинних на цей час підпунктів 4.2.1, 4.2.2. підпункту 4.2 пункту 2 затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 жовтня 1999 року Положення про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на

які накладено арешт (Положення зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1999 року за №740/4033), рішення про реалізацію цінних паперів приймається державним виконавцем у порядку, визначеному чинним законодавством, а реалізація здійснюється уповноваженою державним виконавцем особою, яка є торговцем цінними паперами, у порядку, визначеному чинним законодавством України, і на підставі угоди з виконавцем.

Такий порядок визначався, зокрема, підпунктом 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, у редакції, чинній на час продажу цих акцій, згідно з яким:

Реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, відповідні структури Міністерства фінансів, на прилюдних торгах, аукціонах, якщо інше не передбачено законом, у двомісячний строк з дня накладення арешту (підпункт 5.12.1).

Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюють спеціалізовані організації. Такими спеціалізованими організаціями є суб'єкти господарювання, визначені на тендерній (конкурсній) основі, які здійснюють реалізацію майна шляхом проведення аукціонів (підпункт 5.12.2).

Продаж нерухомого майна здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України, і визначеними на тендерній (конкурсній) основі (підпункт 5.12.3).

Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями, зазначеними в пунктах 5.12.2, 5.12.3, укладає генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень (підпункт 5.12.4).

Передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки (підпункт 5.12.5).

Після завершення оцінки майна та доведення її до відома сторін виконавчого провадження державний виконавець у п'ятиденний строк, після закінчення строку оскарження оцінки, повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції та спеціалізовані організації, з якими укладено договори відповідно до пункту 5.12.4 Інструкції, про наявність арештованого майна, місцезнаходження (зберігання), оцінку, за якою воно виставляється на продаж, установлює дату огляду арештованого майна та строк (не більше п'яти робочих днів з дати огляду арештованого майна), до якого спеціалізовані організації подають заяву про участь у конкурсі відповідному регіональному відділу державної виконавчої служби стосовно його реалізації. Спеціалізовані організації про прийняте рішення повідомляють державного виконавця.

У заяві про участь у конкурсі зазначаються назва спеціалізованої організації, реквізити (адреса, телефон тощо).

Спеціалізовані організації, які не бажають узяти участь у конкурсі, зобов'язані в указаний державним виконавцем термін письмово повідомити регіональні відділи державної виконавчої служби та державного виконавця про таку відмову.

Щотижня відповідним регіональним відділом державної виконавчої служби проводиться конкурс між спеціалізованими організаціями, з якими укладено договори відповідно до пункту 5.12.4 Інструкції, стосовно передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна, про що обов'язково, не пізніше ніж за один день до проведення, інформуються вказані спеціалізовані організації.

Для організації та проведення конкурсу начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції не рідше ніж один раз у рік своїми наказами затверджують комісію у складі голови та двох членів - з числа працівників відповідного регіонального відділу державної виконавчої служби. Секретарем комісії призначається один з членів комісії.

У визначені день та час у ході засідання конкурсної комісії, після оголошення інформації про арештоване майно, що буде передано на реалізацію, спеціалізовані організації, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, безпосередньо голові конкурсної комісії подають пропозиції щодо реалізації арештованого майна в опечатаному конверті.

У пропозиціях зазначаються: обґрунтована інформація щодо технічних можливостей для забезпечення організації реалізації арештованого майна та виконання взятих зобов'язань, зокрема: наявність відповідних приміщень, які забезпечують необхідні умови для проведення аукціонів чи прилюдних торгів (чи їх оренди); наявність складських приміщень та їх технічні характеристики; наявність технічних можливостей для транспортування арештованого майна тощо; у разі необхідності наявність ліцензій чи інших дозволів на реалізацію окремих видів майна у відповідності до вимог чинного законодавства; розмір комісійної винагороди; інша необхідна інформація щодо можливостей спеціалізованої організації із забезпечення належної реалізації арештованого майна та виконання взятих зобов'язань.

Засідання комісії є відкритим. За результатами розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна.

Рішення про визначення переможця приймається простою більшістю голосів.

Майно передається на реалізацію тій спеціалізованій організації, яка запропонувала найбільш привабливі умови продажу арештованого майна.

Після закінчення засідання комісії складається протокол про результати проведення конкурсу, у якому зазначаються: відомості про учасників конкурсу; результати голосування; обґрунтування визначення переможця.

Протокол про результати проведення конкурсу підписується всіма членами комісії, які брали участь у голосуванні.

Якщо спеціалізованими організаціями запропоновано однакові умови або всі спеціалізовані організації відмовилися від прийняття на реалізацію запропонованого арештованого майна, воно за рішенням конкурсної комісії передається на реалізацію спеціалізованій організації за алфавітом у порядку черговості.

Результати проведеного конкурсу оголошуються відразу після його проведення та підписання протоколу.

Представники спеціалізованих організацій, які були присутні при проведенні конкурсу, ознайомлюються з протоколом під підпис.

Якщо вартість майна перевищує 20000 грн., то документи на реалізацію такого майна передаються державним виконавцем до спеціалізованої торговельної організації через відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції. Державний виконавець подає до відповідного відділу державної виконавчої служби всі необхідні документи на реалізацію майна. Указаний відділ державної виконавчої служби в 3-денний термін з моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надсилає їх до відповідної спеціалізованої торговельної організації для укладення з відділом державної виконавчої служби договору про надання послуг з реалізації арештованого майна. У разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чинного законодавства України відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського управління юстиції у 3-денний термін повертає дані документи до відділу державної виконавчої служби, що їх надав, для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України. Якщо вартість майна перевищує 200000 грн., то документи на реалізацію такого майна передаються державним виконавцем до спеціалізованої торговельної організації після погодження Міністерством юстиції України у такому порядку:

а) державний виконавець подає до відповідного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції всі необхідні документи на реалізацію арештованого майна;

б) указаний відділ державної виконавчої служби в 3-денний термін з моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надсилає їх копії до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

в) Мін"юст України в 5-денний термін з моменту надходження зазначених документів, у разі відповідності їх чинному законодавству України, надає погодження на укладення договору про надання послуг з реалізації арештованого майна, про що письмово повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;

г) відповідний відділ державної виконавчої служби у 3-денний термін з моменту їх надходження надсилає зазначені документи до спеціалізованої торговельної організації для укладення з відділом державної виконавчої служби договору про надання послуг з реалізації арештованого майна;

д) у разі виявлення невідповідності матеріалів вимогам чинного законодавства України відповідний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції у 3-денний термін повертає вказані документи до відділу державної виконавчої служби, що їх надав, а Мін"юст України у 5-денний термін - до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Між спеціалізованою торговельною організацією та відділом державної виконавчої служби, від імені якого договір підписує начальник цього відділу державної виконавчої служби, укладається договір про надання послуг з реалізації арештованого майна. При передачі арештованого майна (за винятком нерухомого) складається акт приймання-передавання, який є невід'ємною частиною договору про надання послуг з реалізації арештованого майна (підпункт 5.12.6).

Як убачається з матеріалів справи, і реалізація арештованих акцій була проведена з грубими порушеннями цього порядку, не дивлячись на те, що у постанові про закриття кримінальної справи, як на один із доводів правомірності продажу усього пакету належних ОСОБА_1 акцій наголошується, що при цьому було досягнуто найвищої їх ціни.

Так, зокрема, торгівець цими акціями - ТОВ „Брокбізнесцентр" начальником відділу ДВС Хмельницького обласного управління юстиції ОСОБА_8 був визначений поза тендером (конкурсом), їх продаж цим товариством, яке уже мало незареєстровану заяву від покупця ОСОБА_9 на придбання таких акцій, відбувся не через постійно діючий ринок цінних паперів - фондову біржу, без будь-якого оголошення про такий продаж, і саме цьому покупцю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

В матеріалах справи наявні заява ОСОБА_1 від 23 березня 2003 року, зареєстрована у цей же день державною виконавчою службою, квитанція про перерахування у цей же день через АКБ „Укрсоцбанк" на адресу виконавчої служби, на виконання рішення суду, 20252 грн. 50 коп. (т.1 а.с.168) та довідка головного спеціаліста - бухгалтера Хмельницького міського відділу державної виконавчої служби без дати про те, що станом на 24 березня 2004 року на депозитному рахунку цього відділу державної виконавчої служби коштів від ОСОБА_1 не перебувало (т.1 а.с.83).

Проте, на порушення цієї норми закону, слідчий, закриваючи провадження у справі належним чином так і не з'ясував, коли ж в дійсності ці кошти поступили на рахунок виконавчої служби, відкритий у цьому ж відділенні банку, чому службовими особами цього відділу виконавчої служби, причетними до виконання цього рішення суду, за наявності такої заяви і квитанції про перерахування коштів, не було зупинено реалізацію акцій, чому ця заява була відсутньою у наданому на перевірку в обласний відділ державної виконавчої служби виконавчому провадженні, з огляду й на те, що кошти за купівлю цих акцій у банк були внесені 24 березня 2004 року, (про що бухгалтер Хмельницького міського відділу ДВС могла знати лише 25 березня 2004 року, як слідує із її допиту т.6 а.с.62-65, т.7 а.с.25-27), а продані акції передані 25 березня 2004 року (т.1 а.с.328, 330).

Приймаючи рішення про закриття кримінальної справи з посиланням на правомірність скасування реєстрації випуску акцій ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" та анулювання свідоцтва про таку реєстрацію, на проведену відділу ДВС Хмельницького обласного управління юстиції перевірку правомірності дій державного виконавця при здійсненні цього виконавчого провадження, поза увагою слідчого та судді місцевого суду залишились і чисельні рішення судів, яким установлено зворотне.

Так, згідно з постановою Хмельницького міськрайонного суду від 07 березня 2003 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2011 року, постанову начальника державної виконавчої служби Хмельницької області ОСОБА_8 від 30 липня 2007 року №9 про результати перевірки цього виконавчого провадження, як незаконну, скасовано.

Постановою заступника директора Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_10 дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хмельницького міського управління юстиції по виконанню виконавчого листа від 04.06.2003 року №2-802 Хмельницького міського суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" коштів у розмірі 20 452,50 грн. визнано такими, що здійсненні з порушенням вимог ст.27 Закону України „Про виконавче провадження" (т.3, а.с.141-144).

Згідно з рішенням господарського суду Хмельницької області від 20 червня 2011 року, залишеного без зміни постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2011 року, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів", в тій частині, що оцінка та викуп акцій проводиться акціонерним товариством, а після проведення державної реєстрації правонаступника ТОВ „Хмельницький КХП" компенсує вартість акцій їх власникам на підставі письмової заяви бувшого акціонера, згідно списку, складеного на підставі даних реєстру станом на дату закриття реєстру. З метою захисту прав акціонерів ВАТ „Хмельницький КХП", які не голосували за прийняття рішення про реорганізацію, у зв'язку з чим не увійдуть в склад учасників ТОВ „Хмельницький КХП", викуп акцій у цих акціонерів здійснюється товариством або його правонаступником за ціною, що визначається домовленістю сторін, з урахуванням витрат по придбанню, але не нижчою за номінальну вартість акцій - 0,25 гривень за одну акцію.

Як зазначено у цих судових рішеннях, зокрема, не ознайомлення ОСОБА_1 з постановою про арешт коштів та з актом опису, та арешту його акцій, державним виконавцем завідомо позбавлено його права на оскарження таких дій, а припинення цього акціонерного товариства в результаті перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю відбулося з порушенням прав акціонерів, які цього не бажали.

Поза належною увагою слідчого прокуратури залишилась і та обставина, що порядок денний зборів акціонерів ВАТ „Хмельницький КХП" питанням про його реорганізацію із акціонерного у товариство з обмеженою відповідальністю було доповнено відразу після продажу цих акцій ОСОБА_9, який уже володів частиною акцій цього товариства і був давнім знайомим голови правління ВАТ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_11, а придбавши й ці 1320338 акцій, відразу їх продає, внаслідок поверхового з'ясування, невстановленій слідством особі.

Згідно з ч.3 ст.79 КПК України 1960 року, лише в окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.

Слідчим прокуратури не з'ясовано у достатній мірі обставини винесення постанови начальником слідчого відділу прокуратури Хмельницької області Янюка А.І. (як він ствердив будучи допитаним у даній справі як свідок - погоджене з керівництвом прокуратури області) про зняття 19 березня 2004 року арешту з цих акцій і дозволу на їх продаж, та у такий спосіб покриття за їх рахунок боргу ОСОБА_1, адже ним, як керівником слідчо-оперативної групи розслідувалась кримінальна справа саме про незаконне їх заволодіння сім'єю ОСОБА_1, у тому числі і ОСОБА_1 При умові, що останнім направлявся лист державному виконавцю за №05-29/2253 від 19.03.2004 року (т.7 а.с.74) із вимогою невідкладно повідомити прокуратуру області про розмір отриманих коштів від реалізації акцій, їх залишок та банківські реквізити, де буде зберігатись цей залишок після виконання судового рішення для вжиття передбачених кримінально-процесуальним законодавством заходів у кримінальній справі. Однак, яким чином на нього реагував державний виконавець, який за заявою ОСОБА_1 повернув йому залишок коштів від продажу акцій, залишилось без оцінки органів слідства.

Скасовуючи постанову старшого слідчого прокуратури м.Хмельницького Кравця М.М. від 4 лютого 2011 року про закриття цієї кримінальної справи, прокурор відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України О.А. Базуркаєв у вказівках в цій кримінальній справі зокрема зазначав про необхідності дачі належної правової оцінки діям службових осіб Державної виконавчої служби не тільки Хмельницького міського відділу, але й обласного управління юстиції, на ретельну перевірку взаємовідносин між службовими особами ТОВ „Брокбізнесцентр", Державної виконавчої служби, ОСОБА_11, ОСОБА_9, на установлення руху пакету цих акцій, по якій ціні кому та коли вони в подальшому були реалізовані тощо.

Проте, й ці вказівки слідчим належним чином не виконані, не дивлячись й на те, що можливість їх виконання зберігається й досі.

Так, шляхом аналізу утворення, у тому числі і збільшення, часток у статутному капіталі створеного шляхом реорганізації із ВАТ в ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" його учасників, зокрема цього ж ОСОБА_11 до 48,3961 відсотків, врешті решт ретельного, а не поверхового допиту з цього приводу як ОСОБА_11 так інших учасників цього товариства, можливо установити, кому, коли і за яку ціну ОСОБА_9, у період, як він стверджує у свої показаннях, з кінця березня по травень 2004 року, перепродав ці акції.

Не прийнято процесуального рішення щодо дій заступника начальника Хмельницького обласного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_8

Також, зазначені висновки викладені у постанові Хмельницького міськрайонного суду від 27 червня 2012 року та ухвалі апеляційного суду Хмельницької області від 25 липня 2012 року.

З огляду на викладене, місцевий суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 вищевказаних вимог закону не дотримався та обґрунтовані доводи на порушення закону, викладені у скарзі на їх спростування не навів, в зв'язку із чим постанова підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

У зв'язку із наведеним та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в ред. 1960 року), п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2013 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області Карашецького В.З. від 01.11.2012 року про закриття кримінальної справи №19/4539, порушеної за фактом недодержання законодавства службовими особами відділу ДВС Хмельницького управління юстиції скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Ж. Вітюк