РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2006 р. | Справа № 9/229-3577 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В., при секретарі Кулігіній Т.В.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарський спір
за позовом Товаритсва з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства "Чайка", с. Курдибанівка Бучацького району
до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод", вул. Галицька, 122, м. Бучач Тернопільської області,48400
За участю представників сторін:
позивача: Кошик І.В., довіреність № 3 від 01.10.06 р.
відповідача: не з'явився
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
Встановив
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство „Чайка”, с. Курдибанівка, Бучацький район, Тернопільська область, звернувся 14.09.2006 р. (вх. № 4161) до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Бучацький мальтозний завод”, м. Бучач, Тернопільської області, про стягнення 3 330,00 грн. основного боргу, 387,56 грн. пені та 233,10 грн. штрафу посилаючись на таке:
09 грудня 2005 р. між ТзОВ спільним українсько-американським підприємством “Чайка”, як Продавцем, та Державним підприємством “Бучацький мальтозний завод”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу за № 42.
У відповідності до п. 1 .1 договору Продавець зобов’язався поставити товар (мелясу цукрову), а Покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, які передбачені даним договором.
На виконання умов договору на підставі накладної № 26 від 12.12.2005 р. позивач передав, а відповідач згідно довіреності ЯКШ № 192637 від 09.12.2005 р. прийняв мелясу цукрову вартістю 3 330,00 грн. у кількості 11,1 тонни по ціні 300,00 грн. за тонну .
Згідно з п. 3.1 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату за отриманий від позивача товар протягом 30 календарних днів після отримання товару, проте, своїх зобов’язань не виконав.
Позивач стверджує, що станом на 14.09.2006 р. (день звернення з позовом до суду) заборгованість відповідача становить 3 330,00 грн.
За неналежне виконання договірних зобов’язань позивач нарахував ДП “Бучацький мальтозний завод” 387,56 грн. пені та 233,10 грн. штрафу.
Ухвалою від 19.09.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 11:50 год. 29 жовтня 2006 р.
У зв’язку з відрядженням судді Кропивної Л.В. розгляд справи відкладався до 15:45 год. 03 листопада 2006 р.
У судовому засіданні 04.11.2006 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 04.11.2006 р., представника не направив, відзиву на позов не подав.
На підставі ст. 77 ГПК України та у зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладався до 10:20 год. 14 листопада 2006 р.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору щодо оплати за поставлений йому товар згідно договору купівлі-продажу № 42 , а метою захисту порушеного майнового права кредитора визначено примусове стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3 330,00 грн., адже врегулювання спору у досудовому порядку наслідків не мало : направлена боржнику 20.07.2006 р. претензія за № 1 про сплату заборгованості визнана ДП “Бучацький мальтозний завод”.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості поставленого йому товару, та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 3 330,00 грн. заборгованості, яка складається із несвоєчасно оплаченої вартості поставленого йому у грудні 2005 р. товару.
У відповідності до п. 5.3. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діє на момент нарахування, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення .
Відповідно до ч. 1 ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
За правилами ч. 6 ст. 232 цього кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У судовому засіданні 14.11.2006 р. представник позивача на вимогу суду подав уточнений розрахунок пені, згідно якого така нарахована дотриманням правил ст. 232 ГК України. Відповідно до розрахунку за період з 12.01.2006 р. по 12.07.2006 р., пеня становить до 295,59 грн., однак не подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог стосовно пені на суму 91.97 грн. і не відмовився від позову на цю суму.
Враховуючи те, що відповідач порушив господарське зобов’язання стосовно оплати вартості товару протягом 30 днів із дня його отримання, а договором встановлено штрафні санкції у вигляді пені, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення 295,59 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з 12.01.2006 р. по 12.07.2006 р. , як такі, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України , умовам договору та положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
В іншій частині вимог стосовно пені , а саме: на суму 91,97 грн. , нарахованої за період з 12.01.2008 р. по 05.09.2006 р. . позов до задоволення не підлягає , оскільки пеня за цей період нарахована безпідставно і усупереч ст. 232 ГК України.
Водночас, договором купівлі-продажу № 42 від 09 грудня 2005 р. не передбачено стягнення штрафу за порушення договірних зобов’язань, відтак вимоги позову про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від вартості товару в сумі 233,10 грн. не підлягають до задоволення як необґрунтовані.
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються на суму 3 330,00 грн. в частині стягнення основного боргу та 295,59 грн. в частині стягнення пені .
В частині стягнення 91,97 грн. пені та 233,10 грн. штрафу в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 14.11.2006 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527,692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути 3 330,00 грн. боргу, 295,59 грн. пені та 201,90 грн. судових витрат із Державного підприємства “Бучацький мальтозний завод” (вул. Галицька, 122, м. Бучач, Тернопільської області, р/р 26004301682071 в БВ ПІБ, м. Бучач, МФО 338426, ідент. код 00375148) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства “Чайка” (с. Курдибанівка, Бучацького району, Тернопільської області, р/р 26005301682025 в БВ ПІБ м. Бучач, МФО 338426, ідент. код 24621592).
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 233,10 грн. штрафу та 91,97 грн. пені .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “20”листоада 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна