Справа №2-18/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2008 року                                                                      Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Николайчука В.О.

         при секретарі                 - Калін О.Б.,  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до СВК «Україна» Ананьївського району Одеської області про визнання угоди купівлі-продажу телятника дійсною та визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

       Позивач посилається на те, що 07 лютого 2003 року він уклав, з відповідачем СВК „Україна” Ананьївського району Одеської області, договір купівлі-продажу, що належить вказаному колективному підприємству на праві власності, чотирьохрядного телятника вартістю 48 тис. грн., який знаходиться в с.М.Боярка Ананьївського району Одеської області.

       За умов договору він зобов′язався, сплатити повну вартість вказаного майна в грошовому еквіваленті, або провести розрахунок різними товарами, в тому числі сільськогосподарською продукцією.

       По закінченню розрахунку, відповідач зобов′язаний був надати йому повну документацію і належним чином оформити на його ім′я право власності на вищезгадане майно.

       Виконуючи умови цього договору, він належним чином виконав свої зобов′язання, провів оплату, в тому числі і готовою продукцією перед СВК „Україна”.

       Відповідач прийняв і належним чином документально оформив отримані від нього матеріальні засоби, послуги, товари, всього на суму 48 тис. грн.

       Одночасно відповідач, виконуючи умови цього договору, передав йому приміщення чотирьохрядного телятника вартістю 48 тис. грн., який знаходиться в с.М.Боярка Ананьївського району Одеської області.

       Однак в подальшому представник відповідача, посилаючись на зайнятість, не передав йому відповідних документів на дане майно і фактично відмовився нотаріально оформити дану угоду.

       До теперішнього часу, він нотаріально оформити вказану угоду не може, так як відповідач постійно просить відстрочення, в зв′язку з терміновими виїздами у відрядження і по іншим причинам.

       В травні 2006 року він в черговий раз звернувся до представників відповідача з проханням нотаріально оформити їхню угоду. Представники відповідача завірили його в тому, що обов′язково в найближчий час передадуть документи на дане майно, тобто на чотирьохрядний телятник і належним чином оформлять дану угоду.

       Однак представник відповідача знову послався на зайнятість, чим знову порушив умови їхньої угоди. До теперішнього часу він ніяких документів на дане майно від відповідача не отримав.

       Він, як і раніше не може належним чином оформити право власності на чотирьохрядний телятник, який знаходиться в с.М.Боярка Ананьївського району Одеської області.

       В даний час в зв′язку з сімейними обставинами у нього виникла необхідність оформити на своє ім′я дане майно і належним чином реалізувати свої права власника.

       Просить визнати договір купівлі-продажу чотирьохрядного телятника розташованого в с.М.Боярка Ананьївського району Одеської області між ним та відповідачем відбувшимся та визнати за ним право власності на вказаний телятник.

      Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю та пояснив, що дійсно з позивачем був укладений 12 липня 2003 року договір купівлі-продажу, вказаного в заяві, телятника. За вказаний телятник позивач розрахувався повністю, але з різних об*єктивних причин договір своєчасно в установленому законом порядку не оформлено. За борг перед ПСП Агрофірма «Гарант» в сумі 36369 грн. 71 коп.  у 2005 році на вказаний телятник  державною виконавчою службою в Ананьївському районі накладений арешт, але на даний час  ПСП Агрофірма «Гарант» борг повернутий в сумі 34827 грн. 82 коп. і залишок боргу складає 1541 грн. 89 коп. За таких підстав вважає, що ПСП Агрофірма «Гарант» не має правових підстав претендувати на телятник вартістю 48 000 грн. і право власності на телятник повине бути визнане за позивачем.

      Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПСП Агрофірма «Гарант» пояснив, що в провадженні державної виконавчої служби в Ананьївському районі перебуває на виконання рішення Господарського суду Одеської області про стягнення з СВК «Україна» на користь ПСП Агрофірма «Гарант» боргу в сумі 35892 грн.79 коп., в зв»язку з чим ДВС в Ананьївському районі, з метою забезпечення виконання рішення, був накладений арешт на майно боржника, а саме будівлю телятника №17. Торги по продажу телятника не відбулись і він був запропонований залишити телятник за  ПСП Агрофірма «Гарант». Однак на даний час ДВС відмовляється передати вказаний телятник, посилаючись на те, що Ананьївським районним судом визнано право власності за ОСОБА_1. Не дивлячись на те, що борг у значній його частині повернутий, вважає, що має право на вказаний телятник і просить договір купівлі-продажу телятника визнати недійсним.

    Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 пояснив, що 29 вересня 2006 року він з  ОСОБА_1. уклав договір купівлі-продажу телятника і з часу його купівлі провів велику роботу по його переобладнанню, витративши на це значні кошти, а тому вважає вимоги позивача обґрунтованими, а ПСП Агрофірми «Гарант» безпідставними.

   Представник Ананьївського БТІ пояснила, що право власності на телятник оформляла відповідно до рішення суду, яке є для виконання обов*язковим.

   Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з*явився.

   Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи:  договір купівлі-продажу від 12 липня 2003 року (а.с.5), довідку СВК «Україна» про належність телятника (а.с.7), копію рішення та ухвали господарського суду Одеської області (а.с.25-27), акт опису та накладення арешту (34-35), свідоцтво про державну реєстрацію субґєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.91), договір купівлі-продажу від 29.09.2006 року (а.с.92), витяг з реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с.93,94), свідоцтво про державну реєстрацію субґєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2(а.с.95), договір застави (а.с.96), договір позики (а.с.97), статут СПК «Україна» )ас.98-106), повідомлення відділу ДВС в Ананьївському районі про погашення боргу (а.с.138), суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, приймаючи до уваги, що борг відповідачем СВК «Україна» перед ПСП Агрофірми «Гарант», який складав 36369 грн.71 коп. погашений на час розгляду справи в сумі 34827 грн. 82 коп., а тому правових підстав для передачі спірного телятника ПСП Агрофірмі «Гарант» не вбачається.

      Керуючись ст.ст. 328,392 ЦК України,  ст.ст.60,209,212-215 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити.

          Визнати відбувшимся договір купівлі-продажу чотирьохрядного телятника №17, розташованого в с.М.Боярка Ананьївського району Одеської області між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Україна» Ананьївського району Одеської області від 12 липня 2003 року та визнати право власності на вказаний телятник за  ОСОБА_1.

             Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ананьївського районного

суду Одеської області:                                                                                                                   В.О. Николайчук