Справа №2-12/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2008 року                                                                                            Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Николайчука В.О.

                при секретарі         - Калін О.Б.,  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних джерелом підвищеної небезпеки та моральної шкоди, зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних джерелом підвищеної небезпеки та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

       ОСОБА_1 посилається на те, що 29 квітня 2006 року в 13 годин 30 хвилинОСОБА_3, керуючи автомобілем „Москвич-412" держ. НОМЕР_1 по довіреності від власника автомобіля ОСОБА_2, не справившись з управлінням на перехресті вулиць Гагаріна -  Пролетарської м.Ананьїва, здійснив зіткнення і наїхав на його автомобіль „Волга ГАЗ -24  держ. НОМЕР_2 з причепом «Фермер» 27602ОА пошкодивши їх. Вина ОСОБА_3 підтверджується доданою ним довідкою ДАІ та матеріалами перевірки ДАІ, які знаход яться в ДАІ і можуть бути витребувані судом.

     Власник автомобіля, ОСОБА_2 є відповідачем по справі, як власник джерела  підвищеної небезпеки.

    Винними діями відповідачів йому спричинені матеріальні збитки та моральна шкода.

    Матеріальні збитки складаються з того, що він заплатив за необхідні йому по справі довід­ки ДАІ - 57 грн. 49 коп.,  потім йому потрібно було представити свій автомобіль та причіп в міс­то Одесу для проведення експертизи. За її проведення по двох чеках він заплатив - 457 грн.26 коп. На поїздки в зв'язку з експертизою він витратив бензин на 321 грн. Про день і час проведення експертизи він телеграмами повідомляв відповідачаОСОБА_3 і витратив на це - 7 грн.80 коп., алеОСОБА_3 на проведення експертизи не зґявився. ОскількиОСОБА_3 не побажав ремонтувати його транспортні засоби за свій рахунок, йому довелося робити це самому. Він закупив для цього в м.Одесі необхідні запасні частини, на що витратив - 2 166 гривень, також на поїздки для їх придбання, бензину витратив на 269 грн. 40 коп. Ремонтні роботи на СТО йому обійшлися в 2 145 грн. І на поїздки на СТО на бензин він витратив - 141 гривню. Загальна вартість всіх цих витрат складає 5 564 грн. 95 коп. Всі ці його витрати підтверджуються доданими ним до справи платіжними документами. Моральна шкода, завдана йому в звґязку з цією ДТП складається з того, що по ви­ніОСОБА_3 він на довгий час, з квітня місяця по теперішній час був позбавлений можливості користуватись автомобілем та причепом для власних потреб та потреб його сімґї. Довгий час, дні і місяці він змушений був витрачати на поїздки в органи ДАІ, м. Одесу для експертизи, покупки запасних частин та на ремонт транспортних засобів, замість того щоб витра­чати цей час на свою сім'ю, працю та відпочинок. Моральна шкода складається також із того, що він пережив нервове напруження у момент ДТП, а потім ще із-за того, щоОСОБА_3, який безпо­середньо винний в ДТП, відмовився допомагати йому в ремонті транспортних засобів. Цю моральну шкоду він оцінює в - 1700 гривень, хоча в дійсності вона є набагато більшою.

        Просить стягнути з відповідачів, ОСОБА_2, як власника джерела підвищеної небезпеки таОСОБА_3, як безпосереднього винуватця, на його користь в рахунок відшкодування матеріальних збитків 5 564 гри. 95 коп.

     Стягнути з відповідачаОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування заподіяної ним моральної шкоди - 1700 гривень . Стягнути з відповідачів на його користь понесені ним витрати по  справі по сплаті держмита, технічного збору та юридичної допомоги, відповідно до доданих квитанцій.  

     В судовому засіданніОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, посилаючись на те, що з 2006 року і по теперішній час, в зв'язку із затягненням судового процесу відповідачами, з різних вигаданих ними причин, він не може отримати відшкодування збитків і не може користуватися своїми коштами, а так як в державі постійно зростає інфляція, він несе матеріальні збитки, від того, що такий довгий час не може одержати свої кошти, котрі щомісячно знецінюються, тому просить додатково стягнути зОСОБА_3  2 580 грн. індексації по рівню інфляції.

    ОСОБА_3 посилається на те, що 29 квітня 2006 р. о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ-2410 державний НОМЕР_2 з причепом „Фермер” державний НОМЕР_2, грубо порушив „Правила дорожнього руху” п.16.12 „Проїзд нерегульованих перехресть”. Крім того, він навмисно підставив свій автомобіль під удар автомобіля М-412 державний НОМЕР_1, яким керував він,ОСОБА_3

    Все це призвело до зіткнення автомобілів і завдало  йому матеріальної і моральної шкоди.

    Сума матеріальної шкоди складається з такого: пошкоджені кришка капота, два передніх крила, блок передніх фар, передній бампер та решітка радіатора, які підлягають заміні. Передні праві дверцята відремонтувати, купити шпатлівку, автоемаль і пофарбувати пошкоджені та замінені місця. Ціна запчастин в Ананьївських магазинах, ремонт та фарбування в сумі складає 1727 гривень, що підтверджується довідкою.

    Моральна шкода складається з того, щоОСОБА_1, винний у даній ДТП, намагається через суд повернути свої витрати на повний ремонт і фарбування автомобіля, отримати гроші по фальшивим чекам за бензин, по фальшивим рахункам за ремонт та фарбування, повернути гроші за ремонт частин автомобіля, які не були пошкоджені під час даної ДТП. Крім того, у зв′язку з провадженням у справі з 29 квітня 2006 р. і по теперішній час він не користується своїм автомобілем, який стоїть розбитий. Це значно скоротило можливість спілкування з людьми, з родичами, що проживають в іншому місті, йому довелося наймати машину, коли потрібно було кілька разів возити дитину до обласної дитячої лікарні. Крім того, він дуже важко пережив саму аварію, виклики в суд, важко переживає наклепи, брехню та вимоги грошей з боку ОСОБА_1, вся справа якого побудована на брехні, підтасуванні фактів, фальшивих документах.

     Тому вважає, що сума у 1700 гривень не тільки справедлива, а й замала.

     Просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь на ремонт автомобіля в сумі1727 грн., моральну шкоду в сумі 1700 грн. та понесені ним витрати по сплаті державного мита та технічного збору.

    ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що 29 квітня 2006 року він рухався на автомобілі «Москвич-412», яким він керує по довіреності власника автомобіля ОСОБА_2, від кладовища по вул.Гагаріна  вниз, підґїхав до перехрестя вулиць Пролетарська та Гагаріна і почав гальмувати, так як там знак «Уступите дорогу», ліворуч на перехресті зупинилась біла «Волга». Він вирішив, що водій автомобіля «Волга» дає йому дорогу, так як по правилам він мав право проїхати перехрестя не зупиняючись. Коли він почав рухатись, автомобіль «Волга» різко тронувся з місця, він нажав на гальма, але сталася ДТП.  Зі сторони водія «Волги» була “підстава”, адже він зупинився, а потім різко тронув з місця не по своїй смузі, слід пробуксовки видно на фото. В зв*язку з тим, що водій автомобіля грубо порушив правила дорожнього руху, тобто проїзд нерегульованого перехрестя, підставив свій автомобіль під удар автомобіля, яким він керував і все це призвело до ДТП та і завдало йому матеріальної шкоди у вигляді механічних пошкоджень його автомобіля та  моральної шкоди, яка полягає в тому, що самОСОБА_1 винен в ДТП, намагається через суд повернути свої витрати на повний ремонт автомобіля, повернути гроші по фальшивим чекам за бензин, по фальшивим рахункам за ремонт та фарбування автомобіля. Його автомобіль також розбитий, пошкоджений знаходиться дома, так як  немає коштів на його ремонт,   через ці судові засідання він не може проводити час зі своєю дитиною, він дуже важко переносить виклики до суду, вимоги коштів з боку ОСОБА_1. Тому  вважає, що сума моральної шкоди 1700 грн. справедлива.

    ОСОБА_1 позовні вимогиОСОБА_3 не визнав та пояснив, що 29.04.2006 року о 13 годині 30 хвилин  він на належному йому автомобілі «Волга ГАЗ-2410» з причепом рухався по вул.Пролетарська до перехрестя з вул.Гагаріна. В якості пасажирів в автомобілі знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Підґїджаючи до  вказаного перехрестя він збавив швидкість. В цей час з правої сторони по вул..Гагаріна до перехрестя наближався автомобіль «Москвич-412», як пізніше виявилось, під управліннямОСОБА_3 Не дивлячись на те, що перед ним не було знаку «Головна дорога», але добре було видно знак по вул. Гагаріна «Уступить дорогу», то водій автомобіля «Москви-412» повинен був уступити дорогу автомобілю під його управлінням, алеОСОБА_3 цього не  зробив, в результаті чого автомобілі зіткнулися на перехресті. Перед перехрестям він автомобіль не зупиняв, а повільно рухався і став переїжджати перехрестя будучи впевненим, що автомобіль «Москвич -412» надасть йому дорогу. В результаті зіткнення його автомобілю були заподіяні механічні пошкодження, в звґязку з чим він змушений був за власні кошти придбати запасні частини та понести витрати на проведення відповідної експертизи, ремонт автомобіля та причепа, витрати на придбання пального. Крім того йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він тривалий час не міг користуватися автомобілем, витрачав багато часу на його ремонт та власні кошти, якіОСОБА_3 відмовляється йому повернути.

     Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що автомобіль «Москвич-412» фактично продавОСОБА_3 і останній користувався автомобілем по генеральній довіреності, тобто автомобіль перебував у його оперативному користуванні, а тому вважає, що не повинен нести відповідальність за ДТП, так як не був її учасником.

    Свідок ОСОБА_6 пояснив, що виконував роботи по ремонту автомобіля належного ОСОБА_1, а саме ремонтував крило, капот двері та красив автомобіль.

     Свідок ОСОБА_7 пояснив, що бачив як автомобіль під управлінням ОСОБА_1 зупинився перед перехрестям, а потім став рухатися і сталося зіткнення з автомобілем під управліннямОСОБА_3 на перехресті вулиць Гагаріна та Пролетарської. Знак «Уступм дорогу» на вул.Гагаріна є.

   Свідок ОСОБА_4 пояснила, що перебувала в автомобілі під управлінням ОСОБА_1 в якості пасажира на задньому сидінні. Як вона памґятає, автомобіль під управлінням ОСОБА_1 ніби-то перед перехрестям вулиць  Гагаріна та Пролетарської не зупинявся. Зіткнення сталося на перехресті. Безпосередніх подробиць не знає, так як на момент ДТП вона дрімала.

    Свідок ОСОБА_8 пояснив, що приймав участь в огляді місця ДТП в якості понятого. Під час огляду вимірювався гальмівний шлях автомобіля «Москвич-412» і він склав 16-18 метрів, напевне швидкість автомобіля була великою. На вул..Гагаріна стояв знак «Уступи дорогу» і на його думку винен в скоєні ДТП водій автомобіля «Москвич-412».

   Свідок ОСОБА_9 пояснив, що в час ДТП він рухався на своєму автомобілі ВАЗ позаду автомобіля «Волга» приблизно за 70 метрів. Водій вказаного автомобіля, підґїхавши до перехрестя вулиць Пролетарської та Гагаріна, не зупинявся, а продовжив рух і в цей час в автомобіль «Волга» з причепом вдарив автомобіль «Москвич-412».  Побачивши, що водії автомобілів повиходили, він продовжив свій рух не зупиняючись.

   Свідок ОСОБА_10 пояснив, що приймав участь в огляді місця ДТП, як експерт-криміналіст, проводив фотографування і з фото видно, які пошкодження отримали автомобілі в результаті ДТП.

    Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він супроводжував обох водіїв на медичний огляд на стан вживання алкоголю. Водії по висновку лікарів були в тверезому стані.

    Свідок ОСОБА_12 пояснила, що свідком самої ДТП не була, але коли приїхали на місце, то просила вирішити питання без працівників міліції іОСОБА_1 спочатку погоджувався, але коли приїхав спеціаліст і оцінив суму пошкоджень, то ОСОБА_1 відмовися сказавши, що отримає втричі більше. При проведені експертизи на вживання алкоголю ОСОБА_1 перебував у стані спґяніння, але експертиза цього не підтвердила.

   Свідок ОСОБА_13 пояснив, що що мав розмову з ОСОБА_9 і той розповідав, що був у суді і давав пояснення по ДТП. Пояснення давав на прохання ОСОБА_1, але фактично свідком ДТП не був.

   Спеціаліст з питання правил дорожнього руху Чабаненко В.І. пояснив, що працює викладачем автошколи і з обставин ДТП вважає, що винен в ДТП водійОСОБА_1 так як у нього на шлху не було знаку, який вказувавби на те, що він рухається по головні дорозі, а тому він повинен був уступити дорогу автомобілю «Москвич-412», як перешкоді з правої сторони. З тієї ситуації, яку пояснюєОСОБА_3, а саме те, що автомобіль «Волга» зупинився перед перехрестям, то це давало право водіюОСОБА_3 продовжувати рух без зупинки.   

  З довідки ДПС Ананьївського РВ ГУМВС вбачається які механічні пошкодження заподіяні автомобілю та причепу належних ОСОБА_1

А.с.11

  З накладної, рахунку та акту закупки вбачається які запчастини, матеріали для ремонту були придбані ОСОБА_1 та яка робота проведена по ремонту належного йому автомобіля.

А.с.12-14

  З чеків на на придбання бензину вбачається яку кількість бензину було придбано ОСОБА_1 для поїздок повґязаних з ремонтом автомобіля.

А.с.17-19

  З квитанцій на прийом телеграм вбачається, які витрати понесені ОСОБА_1 на їх пересилку.

А.с.20

 З квитанцій вбачається, які витрати понесені ОСОБА_1 на проведення експертизи.

А.с.21

  Відповідно висновку №6923 експертного товарознавчого дослідження сума матеріального збитку пошкоджень автомобіля ГАЗ-2410 держ.НОМЕР_2, на 29.06.2006 року (з врахуванням експлуатаційного зносу деталей які підлягають заміні) рівна 3058 гривень.

А.с.27-31

   З накладної вбачається, які запчастини потрібно придбати та необхідні ремонтні роботи провести по ремонту автомобіля, яким керувавОСОБА_3

А.с.104

   З довідки Ананьївської міської ради вбачається, що улаштування дорожніх знаків на перехресті вулиць Гагаріна та Пролетарської проведено без узгодження міської ради.

А.с.164

  З однієї з довідок вказано, що відстань від м.Ананьєва до м.Одеси складає 182 км, від м.Ананьєва до м.Котовська 57 км, в іншій довідці вказано, що відстань від м.Ананьєва до м.Одеси складає 174 км, від м.Ананьєва до м.Котовська 38 км.

А.с.179,186

  З технічної характеристики автомобіля ГАЗ-2410 вбачається, що контрольна витрата палива (влітку для справного автомобіля після пробігу 5000 км з частковою масою-2 люд.) на 100 км складає 10,2 л.

А.с.185

  З оглянутої в судовому засіданні адміністративної справи 3-1505/06 вбачається, що 7 червня 2006 року ОСОБА_3 відповідно до постанови Ананьївського районного суду був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП 29.04.2006 року і на нього накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу 17 грн., який ним сплачений 13 червня 2006 року. Під час розгляду матеріалівОСОБА_3 винним себе у скоєні правопорушення визнав повністю.

  З оглянутих в судовому засіданні матеріалів про відмову в порушені кримінальної справи №334 по факту ДТП яка сталася 29 квітня 2006 року на перехресті вулиць Гагаріна та Пролетарської м.Ананьєва за участю ОСОБА_1 таОСОБА_3 вбачається, що невиконання вимог дорожнього знаку 2.1 «Уступи дорогу», який обладнаний перед перехрестям зі сторони вул..Гагаріна по ходу руху автомобіля під керуваннямОСОБА_3 і вказував на нерівнозначність перетинаючих доріг , зобовґязував таким чином водія діяти відповідно з вимогами п.16.11 Правил дорожнього руху України, який вказує, що «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу , який рухається по другозначній дорозі, повинен надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перетину проїзжих частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху». Виходячи з вищевказаного, неукомплектація перехрестя відповідними дорожніми знаками вказує на те, щоОСОБА_1 зі своєї сторони повинен був проїздити перехрестя, як перехрестя рівнозначних доріг, але головною причиною скоєння ДТП стало ігнорування водіємОСОБА_3 чітко встановлених вимог дорожнього знаку 2.1.»Уступи дорогу», який зобовґязував його надати дорогу всім транспортним засобам, які рухаються через вказане перехрестя, що і привело до скоєння ДТП. Будь яких даних про те, щоОСОБА_1 міг спровокувати ДТП не встановлено.

   В результаті перевірки, в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю в діях водіяОСОБА_3 складу злочину та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

  Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, адміністративний матеріал, матеріали про відмову в порушені кримінальної справи, суд вважає, що ОСОБА_1 надано достатньо доказів про те, що ДТП сталася не з його вини, а з виниОСОБА_3, про понесені ним витрати повґязані з ремонтом автомобіля та причепа, а також заподіяння йому моральної шкоди і разом з тим вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню частково за нижче викладених підстав.

 ОСОБА_3 ж не надав достатніх доказів того, що ДТП сталася не з його вини, а до його пояснень в частині того, щоОСОБА_1 зупинився перед перехрестям, а після цього раптово виїхав на перехрестя і навмисне підставив свій автомобіль під удар, суд відноситься критично, так як вони спростовується вище наведеними доказами і розцінює його пояснення за намагання уникнути матеріальної відповідальності.  Крім того суд приймає до уваги, що не дивлячись на те, що дорожній знак «Уступи дорогу» був встановлений без погодження з міською радою, це не давало підстав ОСОБА_3 не виконувати його вимоги. Суд також критично відноситься до пояснень свідківОСОБА_12 та ОСОБА_13, так як вони перебувають у родинних стосунках зОСОБА_3, який є їх племінником. За таких підстав суд не вбачає підстав для задоволення його позовних вимог.

     Відповідно ч.1,2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звґязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

   Відповідно ч.1,2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звґязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

   Відповідноч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступення вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

  Відповідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

   Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Відповідно ст.1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

  Відповідно до п.4 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу власності, повного господарського відання, оперативного управління, або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

 Відповідно ч.4 ст.1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища…

  Приходячи до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд виходить з того, що ним не надано достатніх доказів того, що він витратив вказану ним кількість бензину у позовній заяві і в цій частині суд приймає до уваги кількість необхідних поїздок та відстань між населеними пунктами вказану у  довідці (а.с.186), яка скріплена печаткою організації та враховує контрольну витрату палива на вказані відстані, також при стягнені моральної шкоди враховує те, що на утриманіОСОБА_3 знаходиться малолітня дитина (а.с.187), крім того відмовляючи в стягнені індексу інфляції, суд приймає до уваги, що Закон України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ з послідуючими змінами, «Про індексацію грошових доходів громадян» не передбачає індексацію грошових стягнень, які підлягають стягненню з винної фізичної особи і ОСОБА_1 це не спростовано.

  Відмовляючи ОСОБА_1 в стягнені матеріальної шкоди, в частині її стягнення, з власника автомобіля ОСОБА_2, суд приймає до уваги, що фактично автомобіль перебував у оперативному управлінніОСОБА_3, який його експлуатував на підставі довіреності (а.с.80), а тому саме він повинен нести відповідальність за наслідки, які настали.

    Витрати по справі, понесені ОСОБА_1 за надання юридичних послуг та судові витрати, підлягають стягненню зОСОБА_3, так як наслідки ДТП сталися з його вини.

  Керуючись ст.ст. 22,23,1166,1167, 1187, 1193 ЦК України, ст.ст.209,212-215 ЦПК України, суд,-

РІШИВ:

        Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди 57 грн. 49 коп. за отримання довідки ДАІ, 457 грн. 26 коп. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, за придбання бензину 408 грн. 46 коп., 7 грн. 80 коп. за повідомлення відповідача про дату проведення експертизи, 2166 грн. за придбання запасних частин для ремонту автомобіля, 2145 грн. за проведення ремонтних робіт автомобіля, 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1097 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування витрат понесених за надання юридичних послуг та судових витрат, а всього стягнути одночасно 6839 гривень 01 коп.

       В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

       В задоволенні позовних вимогОСОБА_3 відмовити.

      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

      Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                                                                 В.О. Николайчук