Справа  № 2-70/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2008 року                                                                            Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Николайчука В.О.

                при секретарі          - Калін О.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовом Ананьївського ВУЖКГ до ОСОБА_1 про стягнення 522 грн. 24 коп. заборгованості за послуги з водопостачання,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач посилається на те, що відповідач по даній справі є користувачем послугами з питного водопостачання Ананьївського ВУЖКГ. Договору між споживачем та  ВУЖКГ  на надання послуг не має, але згідно закону  до моменту укладання письмового договору згідно із затвердженою формою абонентська книжка по розрахункам за надання послуг з питного водопостачання, користування житлом, та комунальні послуги вважається підтвердженням усної форми договору про надання відповідних послуг. ВУЖКГ надає послуги, а споживач повинен сплачувати певну суму грошей. ОСОБА_1 плату за надання послуг з питного водопостачання не вносить.

          Бухгалтерією Ананьївського ВУЖКГ, згідно ст.ст. 509,526,610,612,625,901,903 ЦК України, ст. 32 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” № 2918-III від 10.01.2002 року, розпоряджень Одеської обласної державної адміністрації № 1222\А-99 від 06.12.1999 року „про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення”, зареєстрованої в управлінні юстиції в Одеській області № 70\287 від 13.12.1999 року, та № 399\А-99 від 24.04.1999 року та рішення  виконавчого комітету Ананьївської міської Ради № 21 від 22.02.2001 року „ Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання, водовідведення та плати за утримання будівель і при будинкових територій” проведено розрахунок сплати боргів, завданих ВУЖКГ м. Ананьїв та виявлено борг   у ОСОБА_1 в сумі  522 гривні  24 копійки.  

          Відповідачеві адміністрацією Ананьївського ВУЖКГ було запропоновано відшкодувати завдані збитки в добровільному порядку, але  від добровільного відшкодування відмовляється.

         В зв'язку з наведеним представник позивача просить  стягнути з відповідача  суму заборгованості  в повному обсязі.

          На попередньому судовому засіданні та при розгляді справи представник позивача повністю підтримав свої позовні вимоги.    

          Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання двічі не з'явилася, про час і місце слухання справи  повідомлялася належним чином, причину своєї неявки не повідомила (а.с.19, 21).

          Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши документи справи (а.с.3-17), суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.    

          Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

         Відповідно із ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Згідно ст.22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” із змінами і доповненнями, внесеними  Законом України від 27 квітня 2007 року N 997-V  споживачі зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

         Відповідно до ст.32  Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” із змінами і доповненнями, внесеними  Законом України від 27 квітня 2007 року N 997-V за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку.

         Так, відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

         Згідно ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

         Таким чином судом встановлено, що  в житловому будинку АДРЕСА_1 користувачем послуг з питного водопостачання ОСОБА_1, оскільки особовий рахунок за №1451 оформлений на неї .

         Відповідно до поданих виписок з особового рахунку №1451 АДРЕСА_1 заборгованість станом на 01 січня 2008 року складає 522 грн. 24 коп. (а.с.4,22) 

         Як видно з пояснень представника позивача та матеріалів справи, у відповідача виявлено заборгованість за послуги з водопостачання.

         При таких обставинах, враховуючи, що дійсно відповідач не сплачує за питну воду, суд вважає можливим позовні вимоги Ананьївського ВУЖКГ задовольнити, поклавши  всі судові витрати на відповідача, з вини якого виникла дана заборгованість.

          На підставі викладеного керуючись Законом України „Про питну воду та питне водопостачання” , ст.ст. 257, 262, 509, 612, 625, 639 ЦК України,  ст.ст.10,11,60,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд, - 

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги задовольнити .

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ананьївського ВУЖКГ 522 грн. 24  коп. боргу за послуги з питного водопостачання.

          Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Ананьївського ВУЖКГ витрати на інформаційно технічне забезпечення в розмірі тридцяти гривень.

          Стягнути з  ОСОБА_1 державне мито в прибуток держави 51 гривну.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя:                                                                                                                          В.О. Николайчук