Справа №2-54/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2008 року                                                                        Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Николайчука В.О.

                при секретарі          - Калін О.Б.,  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „ОДАЇ” про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

      Позивач посилається на те, що з квітня 2000 року Ананьївською райдержадміністрацією зареєстровано ТОВ „ОДАЇ”, засновниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та він. Відповідно до статуту ТОВ призначене для виробництва сільськогосподарської продукції та користується найманою робочою силою.

      Як один із засновників товариства, має право на дивіденди, які повинні розподілятись в кінці року. На зборах засновників, відповідно наказу №32 від 01.07.2000 року його було призначено на посаду механіка, про що свідчить відповідний запис в трудовій книжці.

      По усній домовленості між засновниками, керівником товариства став ОСОБА_2, який керуючи підприємством вів книгу наказів, наймав бухгалтера, вів підрахунки одержаних підприємством прибутків, відкривав рахунки в банку та повинен був виплачувати заробітну плату.

      Але керівник не звітував перед засновниками про стан справ на підприємстві, керував на свій розсуд, фактично приховував прибутки, заробітну плату не виплачував, навіть невідомо, на яких підставах нараховувалась заробітна плата.

      На його неодноразові звернення, відповідав, що як по дивідендах, так і по заробітній платі розрахується в кінці року після реалізацію врожаю. Але куди дівався врожай, які прибутки одержувало ТОВ „ОДАЇ” ніхто, крім керівника не знав.

      Так керівник товариства відкладав розрахунки по заробітній платі із року в рік, тому позивач вирішив звільнитись. Наказом №17 від 08.11.2006 року був звільнений по ст.36 п.1 КЗпП України за згодою сторін, але розрахунку при звільненні не одержав. Згодом він став на облік в районний центр зайнятості, отримував грошову допомогу по безробіттю, керівник товариства лише обіцяв провести розрахунок, але так цього і не зробив.

      Який саме розмір заробітної плати позивачеві невідомо, тому він вимушений керуватись законодавством України про мінімальну заробітну плату, яка була на той час. Тому заборгованість за весь період його роботи на посаді механіка  складає 22879 гривень.

       Просить стягнути з відповідача ТОВ „ОДАЇ”  на  його  користь  заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2000 року по жовтень 2006 року в сумі 22879 гривень.

       В судовому засіданні позивач доповнив свої вимоги і просить крім вказаного вище стягнути з відповідача компенсацію за невикористанні ним відпустки в сумі 1791 грн.

       Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що дійсно позивач працював у товаристві і йому нараховувалася заробітна плата, яку він отримував, але відомості про видачу заробітної плати не велися і на даний час він не в змозі підтвердити факт отримання позивачем заробітної плати і згоден на її виплату згідно книги нарахування заробітної плати та наданих ним розрахунків в сумі 13 809 грн. В іншій частині позовних вимог просить відмовити. Що до довідок про зарплату позивача, які були надані для оформлення останнім кредиту, то вони являються недостовірними і були видані позивачеві на його прохання.

       Суд заслухавши пояснення позивача, який повністю підтримав позовні вимоги, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а саме книгу нарахування заробітної плати, розрахунки по заробітній платі позивача, надані сторонами, вважає більш достовірним розрахунок наданий позивачем і приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, так як не може прийняти  за достовірні довідки про доходи позивача (а.с.5,6), оскільки позивачем не надано доказів на підставі яких документів були видані вказані довідки, а тому підлягає стягненню мінімальна заробітна плата за весь період роботи позивача, кошти за невикористані відпустки та понесені ним витрати по справі.

       Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.    

       Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред*явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

       Згідно ст.24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

       Витрати по справі підлягають стягненню з відповідача, так як несвоєчасна виплата заробітної плати сталась з його вини.                                                                     

       Керуючись ст.ст.115,116,232 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про відпустки», ст.ст.60,209,212-215 ЦПК України, суд, -  

РІШИВ:

             Позовні вимоги задовольнити частково.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Одаї” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 14435 грн. 03 коп., грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток в сумі 1791 грн. та понесені ним витрати по справі в сумі 1130 грн., а всього одночасно стягнути 17356 грн. 03 коп. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят шість гривень сорок три копійки).

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Одаї” держмито в прибуток держави в розмірі 51 гривні.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Одаї” витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 гривень.

        В іншій частині позовних вимог відмовити.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя:                                                                                                                                                В.О. Николайчук