Справа № 1-101/2008
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2008 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді: Карнауха А.С.
при секретарях: Толстовій Т.О., Шевкун О.Є.
з участю
прокурора: Наливайко Т.І.
підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Іванівка Чернігівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає АДРЕСА_1,
в скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 296 КК України та статтею 304 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Лукашівка Чернігівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, який проживає АДРЕСА_2,
в скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 296 КК України, та статтею 304 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця села Іванівка Чернігівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає АДРЕСА_3,
в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України,
В С Т А Н О В И В:
22 січня 2008 року у вечірній час ОСОБА_1, достовірно знаючи що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є неповнолітнім, запропонувавши останньому вчинити хуліганські дії в господарстві ОСОБА_4, втягнув ОСОБА_3 у злочинну діяльність.
22 січня 2008 у вечірній час ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, прийшли до будинку АДРЕСА_4, де на грунті особистих неприязних відносин, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи особливу зухвалість ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 два удари долонею руки по обличчю та кулаком по горлу, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_3, штовхнувши ОСОБА_5, від чого останній впав, наніс потерпілому два удари ногою по тулубу, спричинивши останньому фізичний біль.
23 січня 2008 року у вечірній час ОСОБА_2, достовірно знаючи що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є неповнолітнім, запропонувавши останньому вчинити хуліганські дії в господарстві ОСОБА_4, втягнув ОСОБА_3 у злочинну діяльність.
В період з 23 січня 2008 року по 25 січня 2008 року в денний час ОСОБА_2 разом з неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодноразово приходили до будинку АДРЕСА_4 в якому проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість ОСОБА_2 ударом ноги розбив скло у вікні та намагався побити ОСОБА_4, а ОСОБА_3 в свою чергу висловлюючись нецензурною лайкою, пошкодив скло у вікні, двері даного будинку та хвіртку.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України, визнав повністю. Від дачі свідчень відмовився, підтвердивши свої показання, які він давав на досудовому слідстві.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого на досудовому слідстві ОСОБА_3 також свою вину в пред'явленому обвинувачені за частиною 2 статті 296 КК України визнав повністю та показав, що 22.01.2008 року близько 22 години він разом з ОСОБА_1 прийшли до будинку ОСОБА_4, де ОСОБА_1 попросив горілки у ОСОБА_4, на що остання відмовила, посилаючись на її відсутність. Після цього вони почали просити гроші на горілку. ОСОБА_4 відповіла, що грошей у неї також не має. Тоді він підійшов до ОСОБА_5 та штовхнув його, а коли потерпілий впав, він вдарив його ногою два рази по тулубу. ОСОБА_4 почала заступатись за чоловіка і ОСОБА_1 вдарив її два рази долонею по обличчю та кулаком в гортань. Після всі заспокоїлись і вони пішли з будинку.
Близько 09 години 23.01.2008 року він разом з ОСОБА_2 прийшли до будинку ОСОБА_4 та почали вимагати відкрити двері. Коли ОСОБА_4 відповіла, що не відкриє, ОСОБА_2, вдаривши по вікну розбив дві нижні шибки. Після цього вони пішли з господарства.
Потім близько 12 години 10 хвилин він знову прийшов до господарства потерпілих з дерев'яною палицею і почав вимагати відкрити двері. ОСОБА_4 відповіла, що двері відчиняти не буде, тоді він нецензурно лаючись, вдаривши дерев'яною палкою по вікну розбив його та пішов з господарства.
В подальшому 25.01.2008 року близько 09 години він разом з ОСОБА_2 знову прийшли до будинку ОСОБА_5 та почали вимагати відкрити двері. Коли двері ніхто не відкрив, він ногами вибив їх та зайшовши в будинок почав штовхати ОСОБА_4, висловлюючись нецензурною лайкою. Після цього коли виходили з господарства, він вдаривши ногою по хвіртці декілька разів, зламав її (а. с. 131)
Також показав в судовому засіданні, що він ходив до будинку ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_1 та ОСОБА_2
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні в скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 296 КК України та статтею 304 КК України, визнав повністю. Від дачі свідчень відмовився, підтвердивши свої показання, які він давав на досудовому слідстві.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого на досудовому слідстві ОСОБА_2 також свою вину в пред'явленому обвинувачені за частиною 2 статті 296 КК України та статтею 304 КК України, визнав повністю та показав, що 22.01.2008 року о 22 годині він розповів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що його побив ОСОБА_6 та забрав ніби то гроші в сумі 40 грн.
24.01.2008 року близько 09 години він разом з ОСОБА_3 прийшли до будинку ОСОБА_4, щоб розібратись з ОСОБА_6 та почали вимагати відкрити двері. Коли ОСОБА_4 відповіла, що не відкриє, він вдаривши по вікну ногою, розбив дві нижні шибки. Після цього вони пішли з господарства.
Також 25.01.2008 року близько 09 години він знову з ОСОБА_3 прийшли в будинок ОСОБА_5 та почали вимагати відкрити двері. Після чого ОСОБА_3 ногами вибив вхідні двері. Він зайшовши в будинок, почав штовхати ОСОБА_4, висловлюючись нецензурною лайкою. Коли вони виходили з господарства, ОСОБА_3 вдаривши декілька разів ногою по хвіртці, зламав її. Запропонувавши ОСОБА_3 піти до господарства ОСОБА_5, з метою розібратись з ОСОБА_6, він знав, що ОСОБА_3є неповнолітнім та ходить до школи (а. с. 152).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні в скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 296 КК України та статтею 304 КК України, визнав частково та показав, що 22.01.2008 року біля 22 години він разом з ОСОБА_3 пішли до будинку ОСОБА_6, щоб розібратись з останнім, оскільки він побив ОСОБА_2 та забрав в нього гроші. В будинку між ним та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виникла сварка під час якої він вдарив ОСОБА_4 два рази рукою в обличчя, а ОСОБА_3штовхнув ОСОБА_5 ОСОБА_3 знає з дитинства, йому було відомо що він ходить до школи, але про неповнолітній вік ОСОБА_3 він не був обізнаний, оскільки вважав, що останній залишався на другий рік в одному класі.
Крім показань підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3їх вина у скоєнні інкримінованих злочинів підтверджується показами потерпілих, свідка та матеріалами кримінальної справи.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини, винність ОСОБА_1, в скоєному, підтверджується показаннями підсудного ОСОБА_3, які відповідають об'єктивній обстановці та події злочину.
Доводи підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні, про те що він не пропонував неповнолітньому ОСОБА_3 вчинити злочини та не знав про його неповнолітній вік, є непереконливими, розцінюється судом як прагнення останнього уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 22.01.2008 року біля 22 години до неї в будинок, розташований АДРЕСА_4, прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_3Коли ОСОБА_1 просив в неї горілки та гроші на горілку між ними виникла сварка, під час якої останній вдарив її долонею по обличчю та кулаком по горлу. ОСОБА_3, штовхнув ОСОБА_5 і коли той впав наніс йому два удари ногою по тулубу. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3пішли з будинку.
24.01.2008 року біля 09 години до неї в господарство прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щоб розібратись з її сином ОСОБА_6. Підсудні нецензурно лаючись, розбили шибку у вікні. Наступного дня 25.01.2008 року вранці знову прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вибивши двері, зайшли в будинок, та нецензурно лаючись, почали шукати її сина. Коли вони виходили з господарства ОСОБА_3зламав хвіртку. Претензій матеріального характеру до підсудних не має, оскільки останні відшкодували завдану шкоду. Просила підсудних суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні, підтвердив дані ним показання на досудовому слідстві де показав, що 22.01.2008 року близько 22 години до нього додому прийшли ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та почали просити у його дружини ОСОБА_4 горілку. Коли остання відмовила, ОСОБА_3 штовхнувши його, від чого він впав, наніс йому два удари ногою тулубу. Коли ОСОБА_4 почала заступатись за нього ОСОБА_1 вдарив дружину два рази долонею по обличчю та кулаком по гортані. Після чого ОСОБА_3та ОСОБА_1 пішли з будинку.
23.01.2008 року, повернувшись додому близько 13 години 30 хвилин, він побачив, що в будинку розбита рама вікна. Коли зайшов в будинок, побачив, що у ОСОБА_4 кров на обличчі та одязі. Дружина пояснила, що знову приходив ОСОБА_3, який розбив вікно, а скло потрапило їй в обличчя.
Також 25 січня 2008 року повернувшись додому, він побачив пошкоджену хвіртку та вибиті двері в будинку. Від дружини дізнався, що це все вчинили ОСОБА_3та ОСОБА_2 (а. с. 35). В судовому засіданні просив підсудних суворо не карати
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7, підтвердила дані нею показання на досудовому слідстві де показала, що 21.01.2008 року коли вони всією сім'ю були вдома то в будинок прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_3. ОСОБА_1 звернувся до матері її співмешканця з проханням дати горілки, але вона йому відмовила. Після чого виникла сварка, яка через деякий час вщухла і ОСОБА_1 та ОСОБА_3пішли з будинку. Наступного дня близько 10 години до них додому прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були на її погляд в стані алкогольного сп'яніння, та почали стукати в двері. ОСОБА_4 попросила піти їх з господарства. Через деякий час вона почула звук розбитого скла.
Через декілька днів близько 17 години ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 прийшли до них та вчинили сварку під час якої вибили вікно та двері в будинок. Зайшовши в будинок. сварились з батьками її співмешканця (а. с. 28).
Законний представник неповнолітнього - ОСОБА_8 в судовому пояснила, що її син ОСОБА_3, закінчив 11 класів Іванівської загальноосвітньої школи. Хоча навчався і погано, проте на другий рік в одному класі не залишався. На його поведінку з боку вчителів зауважень не було. Раніше син участь в бійках не приймав. ОСОБА_1 добре знає її сина і міг знати, про його неповнолітній вік.
Згідно з протоколом огляду місця події від 25.01.2008 року будинку АДРЕСА_4, в господарстві зламана хвіртка. В будинку вибиті віконна рама та шибки. Біля вікна знаходяться уламки скла
(а. с. 23).
Із висновку судово - медичної експертизи за № 543 вбачається, що у ОСОБА_4 мались тілесне ушкодження у вигляді: синців та забиття м'яких тканин обличчя, шиї, різаної рани обличчя та подряпин лівої білявушної ділянки, котрі виникли: різана рана та подряпини обличчя. Від дії різальних предметів, якими могли бути уламки битого скла, інші ушкодження від дії тупих предметів в тому числі і від нанесення ударів руками та ногами.
Синці та забиття м'яких тканин обличчя, шиї могли утворитися 22.01.2008 року. Різана рана та подряпини обличчя могли утворитися 23.01.2008 року.
Різана рана обличчя відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. синці та забиття м'яких тканин обличчя, шиї, подряпини обличчя, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Не виключена можливість, що тілесні ушкодження у вигляді синців та забиття м'яких тканин обличчя, шиї могли утворитись за обставин справи.
З врахуванням локалізації синців, виявлених у ОСОБА_4, потерпіла могла піддаватися впливу, як мінімум трьох силових дій, і утворення їх внаслідок падіння з висоти власного зросту малоймовірне (а. с. 23,24).
Виходячи з висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи за № 161 від 15.04.2008 року, у ОСОБА_3 мали місце клінічні ознаки легкої розумової відсталості, але він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відносяться інкриміноване йому діяння.
У ОСОБА_3 мають місце клінічні ознаки легкої розумової відсталості, але він може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні свідчення і примусові заходи медичного характеру йому не показані.
У ОСОБА_3 не виявлено клінічних ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності і протиалкогольне лікування йому не показане (а. с. 122-125).
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне усунення заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_3, суд враховує, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризуються за місцем проживання та навчання, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, думку потерпілих, і вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та за статтею 304 КК України, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне усунення заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2, суд враховує, ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеристику за місцем проживання, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, думку потерпілих, і вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1, правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та за статтею 304 КК України, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1, суд враховує, ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризуються за місцем проживання, притягувався до адміністративної відповідальності, перебуває на обліку в Чернігівському обласному наркологічному диспансері, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих, і вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов в справі не заявлений.
Речові докази та судові витрати в кримінальній справі відсутні.
Запобіжний захід підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до набрання вироком законної сили слід залишити - підписка про невиїзд.
Згідно медичного висновку амбулаторного обстеження особи про встановлення залежності від психоактивних речовин від 06.05.2008 року, ОСОБА_1 страждає психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Потребує лікування від алкоголізму. Медичних протипоказань для лікування немає (а. с. 98).
За змістом статті 96 КК України, примусовому лікуванню підлягають, незалежно від виду призначеного покарання, лише особи, які вчинили злочин та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб. Враховуючи, що алкоголізм до цих хвороб не належить, оскільки він є соціально небезпечним захворюванням, суд вважає, що відсутні підстави, передбачені статтею 96 КК України, для застосування до ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого
частиною 2 статті 296 КК України і призначити йому покарання за частиною 2 статті 296 КК України в виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі статей 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік
не вчинить нового злочину.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених
частиною 2 статті 296 КК України, статтею 304 КК України і призначити йому покарання:
- за статтею 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
- за частиною 2 статті 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених
частиною 2 статті 296 КК України, статтею 304 КК України і призначити йому покарання:
- за статтею 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
- за частиною 2 статті 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити - підписка про невиїзд.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити - підписка про невиїзд.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - підписка про невиїзд.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Карнаух А.С.