Справа № 1-100/2008
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2008 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді: Карнауха А.С.
при секретарі: Толстовій Т.О.
з участю
прокурора: Тищенко Я.І.
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2
законного представника неповнолітнього:ОСОБА_3
підсудних: ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає АДРЕСА_1,
в скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Сурак Брянської області, Російської Федерації, руського, громадянина Росії, учня «Чернігівського професійного будівельного ліцею», не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає АДРЕСА_2,
в скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродження м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який проживає АДРЕСА_3,
в скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України, статтею 304 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На початку грудня 2007 року у вечірній час неповнолітній ОСОБА_4, 1991 року народження за попередньою змовою разом з неповнолітнім ОСОБА_5, 1990 року народження, умисно порушивши недоторканість житла, через вікно незаконно проникли до дачного будинку АДРЕСА_4, який належав ОСОБА_7.
ОСОБА_6, достовірно знаючи що ОСОБА_4, 1991 року народження та ОСОБА_5, 1990 року народження, є неповнолітніми, запропонував останнім незаконно проникнути до дачних будинків, які розташовані в садовому товаристві «Перемога» в селі Старий Білоус Чернігівського району Чернігівської області та вчинити крадіжку з дачного будинку, втягнувши ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у злочинну діяльність.
03 січня 2008 року в денний час неповнолітній ОСОБА_4, 1991 року народження за попередньою змовою разом з неповнолітнім ОСОБА_5, 1990 року народження таОСОБА_6, умисно порушивши недоторканість житла, через двері незаконно проникли до дачного будинку АДРЕСА_5, який належав ОСОБА_8.
Після цього 03 січня 2008 року в денний час неповнолітній ОСОБА_4, 1991 року народження за попередньою змовою разом з неповнолітнімОСОБА_5, 1990 року народження таОСОБА_6, умисно порушивши недоторканість житла, через двері незаконно проникли до дачного будинку АДРЕСА_6, який належав ОСОБА_9.
03 січня 2008 року у вечірній час неповнолітній ОСОБА_4, 1991 року народження за попередньою змовою разом з неповнолітнімОСОБА_5, 1990 року народження та ОСОБА_6, з метою викрадення чужого майна, через вікно, проникли в приміщення дачного будинку АДРЕСА_7, звідки таємно викрали телевізор марки «Lico CS 54-S2» вартістю 250 грн., телевізор марки «Terfon 42 TC 5108» вартістю 80 грн., магнітофон марки «Toshiba RT - SF 36» вартістю 100 грн., крісло качалку вартістю 180 грн., два стільці вартістю 270 грн., а всього на загальну суму 880 грн., що належали ОСОБА_10.
Після цього 03 січня 2008 року у вечірній час неповнолітній ОСОБА_4, 1991 року народження за попередньою змовою разом з неповнолітнімОСОБА_5, 1990 року народження таОСОБА_6, умисно порушивши недоторканість житла, через двері незаконно проникли до дачного будинку АДРЕСА_8, який належав ОСОБА_11.
05 січня 2008 року в денний час неповнолітній ОСОБА_4, 1991 року народження за попередньою змовою разом з неповнолітнімОСОБА_5, 1990 року народження та ОСОБА_6, умисно порушивши недоторканість житла, через двері незаконно проникли до дачного будинку АДРЕСА_8, який належав ОСОБА_11.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України, визнав повністю та підтвердивши дані ним показання на досудовому слідстві показав, що на початку грудня 2007 року він разом з ОСОБА_5 таОСОБА_6 через вікно проникли до дачного будинку АДРЕСА_4, в якомуОСОБА_5, знаходячись в середині будинку, вибив вхідні двері. 03.01.2008 року він разом зОСОБА_5 таОСОБА_6 проникли до будинку АДРЕСА_5, де пошкодили речі, які знаходились в середині. Після цього, виламавши вхідні двері, всі разом проникли в дачний будинок АДРЕСА_6. Далі вони з метою відпочинку проникли до будинку АДРЕСА_8. Після чого розбивши скло у вікні проникли до будинку АДРЕСА_7, звідки викрали речі, які перенесли в будинок АДРЕСА_8. 05.01.2008 року він разом зОСОБА_5,ОСОБА_6 та іншими особами у вечірній час з метою відпочинку проникли до будинку АДРЕСА_8.
Стверджував, що ініціатором проникнень в садові будинки та в скоєнні крадіжки був ОСОБА_6 В скоєному розкаявся. Просив суд суворо не карати.
Визнавши свою вину в пред'явленому обвинуваченні за частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України та підтвердивши надані на досудовому слідстві свої показання,ОСОБА_5 в судовому засіданні надав аналогічні показання показанням ОСОБА_4 В скоєному розкаявся. Просив суд суворо не карати.
Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні за частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України визнав повністю та підтвердивши дані ним показання на досудовому слідстві показав, що 03.01.2008 року він разом з ОСОБА_4,ОСОБА_5, проникали до дачних будинків з метою відпочити та здійснили крадіжку телевізора, магнітофона та стільців і крісла з дачного будинку АДРЕСА_7, які перенесли в будинок АДРЕСА_8 даного товариства. Після цього 05.01.2008 року він разом з ОСОБА_4,ОСОБА_5 та іншими особами проникли з метою відпочинку до дачного будинку АДРЕСА_8 в садовому товаристві «Перемога».
Заперечуючи свою вину в скоєнні злочину, передбаченого статтею 304 КК України, стверджував, що знаючи про шістнадцятирічний вік ОСОБА_4, вважав останнього повнолітнім. Про неповнолітній вікОСОБА_5 не знав. Заперечував факт втягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у злочинну діяльність, оскільки не пропонував останнім проникнути в приміщення дачних будинків та здійснити крадіжку.
Законний представникОСОБА_3 в судовому засіданні охарактеризував свого сина ОСОБА_4, як вихованого та дружнього, пояснивши, що син виховується в сім'ї де добрі відносини. Навчаючись в школі син мав посередні здібності.
Свідок ОСОБА_12 в засіданні показав, що його син ОСОБА_5 є одним з одинадцяти дітей в сім'ї. Умови проживання є нормальними. Відносини з сином добрі. Він допомагає по господарству. Навчається «Чернігівському професійному будівельному ліцею».
Крім показань підсудних ОСОБА_4,ОСОБА_5 їх вина у скоєнні інкримінованих злочинів підтверджується матеріалами кримінальної справи.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини, винністьОСОБА_6 в скоєному, підтверджується показаннями підсудних ОСОБА_4,ОСОБА_5 під час судового слідства та матеріалами кримінальної справи, які повністю узгоджуються між собою.
Доводи підсудногоОСОБА_6 в судовому засіданні, про те що він не пропонував неповнолітнім ОСОБА_4,ОСОБА_5 вчинити злочини, є непереконливими, розцінюється судом як прагнення уникнути кримінальної відповідальності за скоєне та спростовуються показаннями підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 на досудовому слідстві, які вони підтвердили під час проведення очних ставок між ними таОСОБА_6 (Том 1
а. с. 150, 151).
Відповідно до протоколу огляду за місцем проживання ОСОБА_5: АДРЕСА_2 було вилучено викрадений телевізор марки «Lico» ( Том 1 а. с. 49).
Згідно з протоколом огляду місця події від 06.01.2008 року з дачного будинку АДРЕСА_8 було вилучено три лозових крісла, магнітофон марки «Toshiba», телевізор марки «Terfon» (Том 1 а.с. 27-30).
Протоколом огляду місця події від 08.01.2008 року - дачного будинку АДРЕСА_7 підтверджується спосіб проникнення до будинку (Том 1 а. с. 33-37).
Відповідно до висновків дактилоскопічних експертиз, слід руки, вилучений 06.01.2008 року при огляді місця події по факту проникнення в дачний будинок АДРЕСА_8, залишений безіменним пальцем правої рукиОСОБА_6 (Том 1 а. с. 92, Том 2 а. с. 16-20).
Вартість викраденого майна підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи від 06.03.2008 року за № 23/10750 (Том 1 а. с. 170, 171).
Покази ОСОБА_4, ОСОБА_5, повністю узгоджуються з протоколами відтворення обстановки та обставин події за їх участю від 04.03.2003 року, де підсудні добровільно розповіли та показали як вчинили крадіжку та проникнення в дачні будинки (Том 2 а. с. 32,33).
Виходячи з висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи за № 210 від 08.05.2008 року, у ОСОБА_4 не простежувалось будь-яких клінічних ознак психічного захворювання. Він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння.
У ОСОБА_4 на теперішній час не простежується будь-яких клінічних ознак психічного захворювання. Він може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні свідчення і примусові заходи медичного характеру йому не показані.
У ОСОБА_4 на теперішній час не виявлено таких психічних та поведінкових розладів, які б перешкоджали його участі у проведенні досудового слідства та судовому розгляді по даній кримінальній справі (Том 2 а. с. 88-90).
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за частиною 3 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та за частиною 1 статті 162 КК України, як незаконне проникнення до житла, що порушило недоторканість житла громадян.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, судом не встановлено.
Суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід виключити таку обставину, що обтяжує покарання, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки відповідно до частини 4 статті 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального кодексу України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за частиною 3 статті 185 КК України, суд враховує, ступінь тяжкості скоєного злочину, особи підсудних, які раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувались, позитивно характеризуються за місцем проживання, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання і вважає, що виправлення підсудних можливе без відбування покарання з випробуванням.
За змістом пунктів 11,12,18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року за № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», перелік видів покарань, визначений у статті 98 КК України, є вичерпним. Інші основні та додаткові покарання до повнолітніх не застосовуються, навіть якщо на час розгляду справи судом вони досягли повноліття.
Згідно статті 99 КК України штраф застосовується лише до тих неповнолітніх, які мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернено стягнення.
Якщо санкцією закону, за яким засуджується неповнолітній, передбачено лише такі види покарань, які з огляду на вік підсудного чи його стан не можуть до нього застосовуватися, суд постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання.
Враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_4 таОСОБА_5, який на час вчинення злочину був неповнолітнім, не працюють, не мають самостійного доходу, власних коштів або майна на яке може бути звернено стягнення, санкцією частини 1 статті 162 КК України, передбачено покарання лише у виді штрафу, виправних робіт та обмеження волі, які з огляду на вік підсудних їх стану не можуть до них застосовуватись, суд вважає, що ОСОБА_4 таОСОБА_5 підлягають звільненню від покарання, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України.
Суд вважає, що діїОСОБА_6 правильно кваліфіковані за частиною 3 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло; за частиною 1 статті 162 КК України, як незаконне проникнення до житла, що порушило недоторканість житла громадян; за статтею 304 КК України, як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
Обставин, які пом'якшують покарання підсудногоОСОБА_6, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання підсудногоОСОБА_6, судом не встановлено.
Суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_6 слід виключити таку обставину, що обтяжує покарання, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки відповідно до частини 4 статті 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального кодексу України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_6, суд враховує, ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризуються за місцем проживання, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, і вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання з випробуванням.
У справі потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 були заявлені цивільні позови, про відшкодування, завданої матеріальної та моральної шкоди (Том 2 а. с. 41, Том 1 а. с. 188, 196, 204, 223).
Належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінальної справи, потерпілі в судове засідання не з'явились. Надали суду заяви з прохання розглянути справу без їх участі та про відмову від позовних вимог, в зв'язку з добровільним відшкодуванням завданої шкоди. Також просили суворо не карати підсудних.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року за № 3, при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд вважає за можливе прийняти відмову потерпілих від позовних вимог, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Речовий доказ в справі, що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Чернігівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області - пляшку об'ємом 0,5 літра зі слідами пальців рук, необхідно знищити (Том 1 а. с. 81).
Речові докази в справі - телевізор марки «Lico CS 54-S2», телевізор марки «Terfon 42 TC 5108» з дистанційним пультом, магнітофон марки «Toshiba RT - SF 36», два лозових стільця, слід залишити потерпілому ОСОБА_10 (Том 1 а. с. 212, 216).
Речовий доказ в справі - музичний центр «Айва», слід залишити потерпілому ОСОБА_13 (Том 1 а. с. 233).
Речовий доказ в справі - слід руки відкопійований на шматок ліпкої стрічки, необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи (Том 2 а. с. 24).
В справі маються судові витрати в сумі 109,84 грн., 91,54 грн., 109,84 грн., 117,36 грн., 312,96 за проведення дактилоскопічних експертиз, та в сумі 500,8 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи (Том 1 а. с. 71, 81, 93, Том 2 а. с. 07, 19; Том 1 а. с. 169).
У відповідності до вимог статті 93 КПК України відшкодування судових витрат за проведення експертиз в сумі 414,12 грн. на користь держави слід покласти на законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_4 - батька ОСОБА_3.
У відповідності до вимог статті 93 КПК України з підсудного ОСОБА_5, на користь держави слід стягнути судові витрати в справі за проведення експертиз в сумі 414,12 грн.
У відповідності до вимог статті 93 КПК України з підсудного ОСОБА_6 на користь держави слід стягнути судові витрати в справі за проведення експертиз в сумі 414,12 грн.
Судові витрати в справі в сумі 250,4 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи музичного центру «Aiwa», слід віднести на рахунок держави, оскільки за змістом пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року за № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», розмір судових витрат визначається і вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним.
Запобіжний захід підсудним ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили слід залишити - підписка про невиїзд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених
частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України і призначити йому покарання за частиною 3 статті 185 КК України в виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статей 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік
6 (шість) місяців не вчинить нового злочину.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених
частиною 1 статті 162 КК України та частиною 3 статті 185 КК України і призначити йому покарання за частиною 3 статті 185 КК України в виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статей 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину.
Звільнити ОСОБА_5 від покарання, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених
частиною 1 статті 162 КК України, частиною 3 статті 185 КК України, статтею 304 КК України і призначити йому покарання:
- за статтею 304 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;
- за частиною 1 статті 162 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
- за частиною 3 статті 185 КК України в виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статі 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину.
Провадження в справі за позовами потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 про відшкодування, завданої матеріальної та моральної - закрити.
Речовий доказ в справі, що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Чернігівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області - пляшку об'ємом 0,5 літра зі слідами пальців рук - знищити.
Речові докази в справі - телевізор марки «Lico CS 54-S2», телевізор марки «Terfon 42 TC 5108» з дистанційним пультом, магнітофон марки «Toshiba RT - SF 36», два лозових стільця - залишити ОСОБА_10
Речовий доказ в справі - музичний центр «Айва» - залишити ОСОБА_13
Речовий доказ в справі - слід руки відкопійований на шматок ліпкої стрічки - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в справі за проведення експертиз в сумі 414,12 грн.
Стягнути зОСОБА_5, на користь держави судові витрати в справі за проведення експертиз в сумі 414,12 грн.
Стягнути зОСОБА_6 на користь держави судові витрати в справі за проведення експертиз в сумі 414,12 грн.
Судові витрати в справі в сумі 250,4 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи музичного центру «Aiwa» - віднести на рахунок держави.
Запобіжний захід ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити - підписка про невиїзд.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Карнаух А.С.