ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 квітня 2013 року Справа № 2-7/5586-2009

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ДП "Кримські генеруючі системи"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013

у справі№2-7/5586-2009

за позовомКримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя"

до за участю прокуратуриДП "Кримські генеруючі системи" Автономної Республіки Крим

провідшкодування шкоди

В С Т А Н О В И В :

У доданому до касаційної скарги клопотанні заявник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на надсилання апеляційним судом оскаржуваної постанови 12.02.2013 року, що підтверджується штемпелем поштового відділення на копії конверта, отримання копії постанови лише 13.02.2013р. та обумовлену цим неможливість вчасної підготовки та подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі і для господарського суду.

Постанову прийнято Севастопольським апеляційним господарським судом 04.02.2013р. та надіслано учасникам судового процесу 11.02.2013р., що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.155), тобто з незначним пропуском строку, передбаченого ст.105 ГПК України.

Однак, належно оформлену касаційну скаргу з відповідним клопотанням подано заявником лише 28.02.2013р., тобто з пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 25.02.2013р.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, з системного аналізу змісту ч.3 ст.105 та ч.1 ст.110 ГПК України випливає, що перебіг встановленого процесуального строку починається з дня прийняття постанови судом апеляційної інстанції, а не з моменту отримання її копії сторонами по справі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, заявником не надано належних доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

Доводи скаржника щодо пропуску ним строку через несвоєчасність отримання постанови апеляційного суду колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що само по собі запізніле отримання оскаржуваної постанови (13.02.2013р.) не дає жодних підстав заявнику на власний розсуд обчислювати процесуальний строк з моменту її одержання, оскільки такі дії не відповідають вимогам ст.ст.52,110 ГПК України. Адже, виходячи зі змісту ст.ст.105,110 ГПК України перебіг 20-денного строку розпочинається саме з дня прийняття постанови судом апеляційної інстанції. З огляду на це, касаційна інстанція вважає, що у заявника було цілком достатньо часу - 13 днів (з 13.02.2013р. по 25.02.2013р.) для підготовки та подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку.

Водночас, найістотнішим є те, що скаржником судовий збір було сплачено 19.02.2013р., тобто до закінчення перебігу 20-денного строку, що підтверджується доданим до скарги платіжним дорученням від 19.02.2013 №167, а касаційну скаргу було подано лише 28.02.2013р., що переконливо свідчить про безпідставне зволікання заявника з вчасним вчиненням відповідних процесуальних дій.

Таким чином, можливість своєчасного подання касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Отже, заявник не був позбавлений реальної можливості подати належно оформлену касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав (поважних причин) для поновлення строку.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011р., статті 45-471 ГПК України виключено.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або клопотання про відновлення цього строку відхилено.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання ДП "Кримські генеруючі системи" про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у справі №2-7/5586-2009.

Касаційну скаргу ДП "Кримські генеруючі системи" повернути заявнику, а справу - до господарського суду АР Крим.

Повернути на користь ДП "Кримські генеруючі системи" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 1102,02 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №167 від 19.02.2013.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун