Справа № 1-55/11

Провадження №1/761/23/2013

В И Р О К

іменем України

25 березня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сидорова Є.В.

при секретарі - Суржко О.А., Горбенко Г.Б.

з участю прокурора - Черната О.А.

захисників (адвоката) ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року),

Суд встановив:

ОСОБА_4 на початку травня 2001 року, маючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах та достовірно знаючи, що його знайомий ОСОБА_5 бажає придбати автомобіль, з метою заволодіння майном ОСОБА_5 розробив злочинний план, який полягав в тому, що для того щоб пересвідчитися у наявності грошей у ОСОБА_5 та в подальшому безперешкодно заволодіти грошима, він повинен був повідомити останньому про наявну можливість знайти за низькою ціною автомобіль марки Toyota Landcruiser, та при подальшій зустрічі з ним, пересвідчившись про наявність у ОСОБА_5 грошей, погрожуючи ОСОБА_5 предметом схожим на пістолет, заволодіти його грошима.

Так, приблизно 10 травня 2001 року в денний час, ОСОБА_4, діючи відповідно до розробленого злочинного плану, зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що він знайшов автомобіль марки Toyota Landcruiser, який можливо дуже вигідно придбати, за 23 000 доларів США, та запропонував ОСОБА_5 зустрітись в центральній частині міста Києва для огляду автомобіля та можливого його придбання. ОСОБА_5 будучи впевненим у порядності ОСОБА_4, погодився на пропозицію останнього та повідомив, що він підготує необхідну суму грошей та обумовили зустріч на 11 годину, 18 травня 2001 року, біля будинку № 3 по вулиці Лисенка в місті Києві.

18 травня 2001 року, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом вчинення розбійного нападу, приблизно об 11 годині 30 хвилин, прибув до будинку № 3 по вулиці Лисенка, в місті Києві, де в салоні власного автомобіля марки Reno Espas, державні номерні знаки НОМЕР_1, його чекав ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 сів в салон вищезазначеного автомобіля ОСОБА_5, та пересвідчившись у наявності у останнього грошей, нібито необхідних для купівлі автомобіля. При цьому ОСОБА_5 будучи впевненим в порядності ОСОБА_4 показав йому гроші та повідомив про наявність у нього 21 600 доларів США.

Після чого, ОСОБА_4 переконавшись про наявність у ОСОБА_5 великої суми грошей та впевнившись, що ОСОБА_5 один, діючи згідно злочинного плану, вчинив на останнього напад, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечне для життя та здоров'я, а саме дістав предмет схожий на вогнепальну зброю - пістолет «Макарова» та погрожуючи його застосуванням, приставив своєю лівою рукою вказаний предмет до потилиці ОСОБА_5, що останній сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, та висловив вимогу про передачу йому грошей. Подавивши таким чином волю ОСОБА_5 до опору, ОСОБА_4 заволодів приватним майном ОСОБА_5 в особливо великих розмірах, а саме: грошима в сумі 21 600 доларів США, які в пакеті лежали між передніми сидіннями автомобіля, та згідно курсу НБУ станом на 18 травня 2001 року становило 116 905 гривень 68 копійок, що в шістсот і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, розпорядившись грошима за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, заперечував докази, зібрані органами досудового слідства по справі та заявив про свою непричетність до нападу на ОСОБА_5 з метою заволодіння його індивідуальним майном, поєднаний з погрозою застосування насильства (представлення до потилиці предмета схожого на вогнепальну зброю - пістолет).

Підсудний вважає, що потерпілий ОСОБА_5 надав правоохоронним органам неправдиву інформацію про начебто скоєний на нього розбійний напад 18.05.2001 року.

В той же час, підсудний ОСОБА_4 у судовому засіданні, як і на досудовому слідстві, не визнаючи своєї вини заявив, що був знайомий з ОСОБА_5 приблизно з кінця 1996 року. Між ним та ОСОБА_5 існували ділові відношення, які згодом можливо було визнати, як приятельські. ОСОБА_5 був знайомий з близькими родичами підсудного, зокрема з матір'ю та сестрою підсудного. Суть цих ділових відносин між ними зводилась до того, що підсудний разом з ОСОБА_5 проробляли, оцінювали, тощо різні пропозиції щодо можливості заробити гроші. Ці пропозиції надходили як від підсудного ОСОБА_4 так і від потерпілого ОСОБА_5

ОСОБА_4 пояснив суду, що на початку травня 2001 року з пропозицією заробити гроші до нього звернувся ОСОБА_5, який запропонував йому через свого знайомого - ОСОБА_6, якого він (ОСОБА_4), як з'ясувалося наочно знав, придбати закордонні паспорти з проставленими в них візами США. ОСОБА_4 під час зустрічі із знайомим ОСОБА_5 - ОСОБА_6, мав передати ОСОБА_6, отриманні від ОСОБА_5 гроші, а ОСОБА_6 взамін цих грошей, мав передати ОСОБА_4 для ОСОБА_5 закордонні паспорти. За ці дії він, ОСОБА_4 мав отримати винагороду від ОСОБА_5 в сумі 1500 доларів США. Приблизно 11-12 травня 2001 року ОСОБА_5 зателефонував підсудному ОСОБА_4 і домовився зустрітися 18 травня 2001 року в кафе по вулиці Лисенко в м. Києві. Будучи обізнаним про свої обов'язки щодо передачі знайомому ОСОБА_5 - ОСОБА_6 певної суми грошей взамін на отримання від нього закордонних паспортів для ОСОБА_5, підсудний задля перестороги звернувся до свого приятеля на ім'я ОСОБА_7, який мав на всяк випадок бути неподалік від місця зустрічі підсудного ОСОБА_4 із знайомим ОСОБА_5 - ОСОБА_6.

18 травня 2001 року в першій половині дня, о 11.00 - 11.30 хв. Він ОСОБА_4 зустрівся з потерпілим ОСОБА_5 в кафе по вулиці Лисенко в м. Києві. В кафе він отримав від ОСОБА_5 пакунок з грошима, де зі слів потерпілого ОСОБА_5 знаходилося 21600 доларів США. Після передачі грошей ОСОБА_5 пішов по своїх справах. Отриманні від ОСОБА_5 гроші підсудний ОСОБА_4 мав передати ОСОБА_6 о 14 годині в районі оперного театру біля пам'ятника Лисенко. А ні ОСОБА_5 під час передачі підсудному ОСОБА_4 пакунку з грошима, а ні ОСОБА_4 під час отримання від ОСОБА_5 пакунку з грошима, гроші не перераховувалися.

Підсудний надаючи свої показання, пояснив суду, що отримавши від ОСОБА_5 паконок з грошима, чекаючи настання часу зустрічі із ОСОБА_6 - знайомим ОСОБА_5, його відвідали великі сумніви щодо безпечності дій, які він мав зробити і на які попередньо погодився, а саме передати гроші в обмін на закордонні паспорти. Відсутність відповіді на питання, за що він має отримати великий гонорар в сумі 1500 доларів США, наявність поблизу місця зустрічі із знайомим ОСОБА_5 - ОСОБА_6, автомобіля з працівниками міліції, а також відсутність в обумовленні час і місце знайомого ОСОБА_5 - ОСОБА_6, спонукали його, ОСОБА_4 якомога швидко покинути місце зустрічі з ОСОБА_6. Неодноразові його намагання зв'язатися одразу ж у телефонному режимі з ОСОБА_5 ні до чого не призвели. Зв'язок з ОСОБА_5 був відсутній.

Приїхавши до себе до дому, він ОСОБА_4, дізнавшись про тяжкий стан здоров'я свого батька, який проживав у РФ він передав пакунок з грошима своєї матері і повідомив про те, що це гроші ОСОБА_5, якого вона знає і якому вона має їх передати. Вже знаходячись в РФ, підсудний дізнався від своїх родичів про обшук в його квартирі, про затримання матері, про повернення грошей ОСОБА_5, про певні дії правоохоронних органів за участю його сестри та потерпілого ОСОБА_5 зв'язавшись телефоном з ОСОБА_5, він ОСОБА_4 отримав від нього інформацію, що начебто він - ОСОБА_5 до нього не має претензій, однак він - ОСОБА_4 має повернути йому ОСОБА_5 витрати, які останній поніс на пошук своїх грошей. Витрати ОСОБА_5 вважав гонорари правоохоронним органам за начебто, знаходження його грошей та як стверджував ОСОБА_5 компенсацію за зірвану угоду з паспортами.

Так, роблячи аналіз показам ОСОБА_4, які наданні останнім під час досудового слідства суд звертає увагу на ту обставину, що наданні покази не відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам у своїй сукупності. На наданих показах суд, зосереджує свою увагу і також на тій обставинні, що ОСОБА_4 взагалі нічого не зазначає про те, в кого саме мав бути придбаний нібито для ОСОБА_5 автомобіль, а також і ту важливу обставину, що нібито, ОСОБА_5 займався незаконним продажем паспортів, нібито з проставленими візами, хоча це нічим не підтверджується та не відповідає зібраним матеріалами справи в своїй сукупності.

Покази потерпілого ОСОБА_5 повністю спростовують покази ОСОБА_4 Так, потерпілий ОСОБА_5 засвідчив що: з громадянином ОСОБА_4 він познайомився в 1995 році коли працював в агентстві нерухомості «Ваш дім». З ним він ніяких справ не мав, останній приходив до когось із співробітників їх фірми. Офіційно ОСОБА_4 у них ніколи не працював. ОСОБА_4 завжди комусь пропонував якісь послуги. Особисто у нього з ним ніяких ділових та партнерських відносини не було. ОСОБА_4 просто дуже часто приходив у їх офіс, де він його і бачив. ОСОБА_4 вітався з ним і декілька разів хотів завести якусь ділову розмову, але він його не слухав, тому що пропозиції останнього його не цікавили. Після цього, він його дуже довго не бачив. Приблизно у квітні 2001 року, він випадково зустрів ОСОБА_4 на вулиці В. Житомирська, біля гастроному. Останній його впізнав, та почав з ним розмовляти. Він, як вихована людина підтримав з ним розмову, після цього ОСОБА_4 попросив його налити коньяку. Він бачив, що справи у ОСОБА_4 йдуть кепсько і пригостив його. Після цього, вони обмінялися телефонами.

Приблизно 10 травня 2001 року, йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що має можливість допомогти йому вигідно придбати автомобіль «Тойота-Лендкрузер» за 23000 доларів США. ОСОБА_4 казав, що продавці дуже терміново хочуть продати цей автомобіль і попросив його мати на всякий випадок при собі гроші. Якщо ця машина йому сподобається, то він зможе її придбати. Йому такі умови підійшли і він погодився на пропозицію ОСОБА_4. Вони домовились зустрітись 18 травня 2001 року, на 11 годину 00 хвилин на вул. Лисенко, 3 в м. Києві.

17 травня 2001 року, він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8, та розказав що збирається їхати дивитись автомобіль і попросив його приїхати з ним, для того щоб допомогти подивитись на машину для можливого її придбання. Він погодився і вони домовились зустрітись на вул. Лисенка, 3, об 11 годині 00 хвилин.

Так 18 травня 2001 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин він приїхав на власному автомобілі марки «Рено» модель «Еспас» до обумовленого із ОСОБА_4 місця, але трохи запізнився тому, що затримався на роботі. На місці зустрічі ОСОБА_8 не було, він почав чекати в машині. В цей час із кафе вийшов ОСОБА_4 та сів до його машин праворуч від нього. ОСОБА_4 запитав у нього чи все нормально і чи взяв він гроші. Він відповів, що все нормально і продемонстрував йому кульок, в якому знаходились 21 600 доларів США, тобто всі гроші, що він міг зібрати. В цей час, ОСОБА_4 поклав свою ліву руку на підголівник його сидіння і він відчув, що до його затилку притиснули металевий предмет, також він почув специфічний «запах зброї» тобто запах мастила змішаний з запахом паленого пороху. ОСОБА_4 сказав йому: «ну хватит жировать, пора худеть», і забрав пакунок з грошима який знаходився між передніми сидіннями мого автомобіля. Він запитав в нього чи це жарт, на що той відповів, що ні та почав повільно забирати свою ліву руку зі зброєю від його затилку, в цей момент боковим зором він побачив, що металевий предмет який був притиснутий до його голови є пістолетом системи «Макарова», був цей пістолет бойовим або газовим він сказати не може, але він достовірно переконаний, що це був не муляж. Перед виходом із машини ОСОБА_4 сказав йому «сиди, не двигайся, не забывай о детях». Вийшовши з машини ОСОБА_4, не швидким кроком направився в сторону вул. Б. Хмельницького та повернув за «Оперний театр». В цей момент він оговтався від шоку і вийшовши з машини швидким кроком пішов за ним, але повернувши за «Оперний театр» ОСОБА_4, він в же не побачив. В цей час до нього підійшов ОСОБА_10, та запитав що з ним трапилось. Він йому відповів, що його щойно пограбували. На що ОСОБА_10, запитав, чи це був той чоловік, який щойно вийшов з машини, на що він відповів, що так.

Після цього, він подзвонив ОСОБА_4, трубку взяла його мама, яка вислухавши його сказала що знайде сина та поверне гроші до вечора. Після цього, приблизно через пів години йому передзвонив ОСОБА_4 та сказав, щоб він не хвилювався, що той все йому поверне. Після цього він декілька разів телефонував ОСОБА_4, але додзвонитись вже не міг, після чого звернувся із заявою про злочин у відділення Старокиївського РУ.

Показами свідка ОСОБА_12 знову ж таки повністю спростовуються покази ОСОБА_4 та підтверджують правдивість показів потерпілого ОСОБА_5, який вказав на те, що : ОСОБА_5 він знає з 1985 року. 17 травня 2001 року, зранку йому подзвонив ОСОБА_5 і сказав що хоче зустрітись з ним. При зустрічі, він розказав йому що йому запропонували придбати автомобіль Тойота Лендкрузер за 21 600 доларів США. У нього не вистачало грошей і він попросив його дати в борг 8 000 доларів США, та приїхати разом з ним та підстрахувати його при купівлі автомобіля. Він погодився і в цей же день ОСОБА_5 приїхав до нього до дому, де він передав йому 8 000 доларів США для купівлі вказаного автомобіля. Після цього вони домовились про зустріч в 11 годин на вулиці Лисенко в м. Києві навпроти кафе. Він йому повідомив, що буде у той час у нотаріальній конторі, як раз на проти вулиці Лисенко.

18 травня 2001 року, об 11 годині 30 хвилин, він був в нотаріальній конторі, де зустрічався зі своїм знайомим ОСОБА_13. В цей час, він через вікно побачив машину ОСОБА_5, яка під'їхала на вулицю Лисенко та зупинилась. Він вирішив закінчити свої питання і хвилин через десять підійти до нього та поїхати дивитись на автомобіль. Коли він разом з ОСОБА_13 вийшли з нотаріальної контори і підійшли до пішохідного переходу, з автомобіля ОСОБА_5 вийшов якийсь хлопець на вигляд 32-33 року, одягнутий в темний костюм, невисокого зросту з кульком у руках і швидко пішов на вулицю Б. Хмельницького, де сів у автомобіль іноземного виробництва та одразу ж поїхав.

Після цього, вони перейшли пішохідний перехід, а ОСОБА_5 вийшов із автомобіля і вони підійшли до нього, ОСОБА_5 був блідий та знаходився у розгубленому стані. Коли він запитав, що трапилось, то ОСОБА_5 відповів, що його тільки що пограбували і забрали гроші в сумі 21 600 доларів США, які той приготував для купівлі автомобіля. Він запитав у нього, чи це був той хлопець, який тільки що вийшов із автомобіля, на що ОСОБА_5 відповів, що так, того чоловіка звати ОСОБА_4 і саме він пропонував придбати ОСОБА_5 автомобіль марки Тойота Лендкрузер, а коли ОСОБА_4 сів до ОСОБА_5 в машину, то приставив до потилиці пістолет і почав вимагати віддати гроші.

Після цього, він запитав ОСОБА_5 чи знає він як знайти ОСОБА_4, на що ОСОБА_5 відповів, що знає його номер телефону. Після цього, він сказав йому подзвонити ОСОБА_4 Коли ОСОБА_5 подзвонив по номеру телефону ОСОБА_4, то трубку взяла його мама, яка вислухавши ОСОБА_5 сказала що знайде сина та поверне гроші і попросила останнього не заявляти у міліцію. Він порадив ОСОБА_5 звернутись у відділення міліції і в цей же день, вони приїхали у Старокиївське РУ, де написали заяву. Він також додав, що ОСОБА_4 він наглядно знає, оскільки той декілька разів був присутнім при його зустрічах з ОСОБА_5 і те що після вчинення злочину із машини ОСОБА_5 вийшов сам ОСОБА_4 з пакетом в руках, він також впевнений.

Показами свідка ОСОБА_13 знову ж таки повністю спростовуються покази ОСОБА_4 та підтверджують правдивість показів потерпілого ОСОБА_5, який вказав на те, що : 18 травня 2001 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, він знаходився в нотаріальній конторі, яка знаходиться на вулиці Б. Хмельницького, як раз на проти вулиці Лисенко. Там він випадково зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_12 В ході розмови з нив, він дізнався що той зустрічається на вулиці Лисенко з їх спільним знайомим ОСОБА_5 для того щоб їхати купувати автомобіль, як йому здається джип Тойота Лендкраузер. Після цього, через вікно вони побачили машину ОСОБА_5, яка під'їхала на вулицю Лисенко та зупинилась. Після цього, вони розмовляючи вийшли з нотаріальної контори та направилися в сторону автомобіля ОСОБА_5 Коли вони вийшли з нотаріальної контори та підійшли до пішохідного переходу, то побачили що з автомобіля ОСОБА_5 вийшов раніше йому незнайомий хлопець зі згортком в руках вийшов на вулицю Б. Хмельницького, де сів у автомобіль іноземного виробництва та одразу ж поїхав.

Після цього, вони перейшли пішохідний перехід і підійшли до ОСОБА_5 який вже вийшов із автомобіля та був трохи наляканий. ОСОБА_5 повідомив нам, що його тільки що пограбував молодий чоловік, прізвище якого він вже не пам'ятає, який вийшов з його автомобіля. Зі слів ОСОБА_5, чоловік погрожуючи пістолетом забрав у нього гроші в сумі 21 600 доларів США. Після цього він поїхав по своїм справам а ОСОБА_8 з ОСОБА_5 поїхали у відділення міліції, щоб писати заяву про злочин. Чоловік, який вийшов з машини ОСОБА_5 був зростом приблизно 175-180 см, худорлявий, волосся русявого кольору.

З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_15 (який помер), що: до нього звернулась раніше йому незнайома жінка на ім'я ОСОБА_16, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 з проханням відремонтувати їй сантехніку, на що він погодився та домовився прийти до неї на 11 годин в суботу 19 травня 2001 року. На наступний день, він взяв із собою поліетиленовий пакет, в який поклав трос для чистки труб та трубо-газовий ключ, та поїхав до ОСОБА_16 на вищевказану квартиру. Приїхавши на АДРЕСА_1 об 11 годині він подзвонив в квартиру, але ніхто йому двері не відчинив, після цього він пішов на опорний пункт на вулицю Щербакові, 72, де переодягнувся та знову приблизно через 16 хвилин прийшов до ОСОБА_4, яка вже була вдома. Коли він зайшов в квартиру, то одразу ж пішов ремонтувати сантехніку в туалет, а потім змішувач - на кухню. Коли він знаходився на кухні, то почув дзвінок в двері. ОСОБА_4 відчинила двері і я почув, як якийсь чоловік запитував її де знаходиться її син, на що вона відповіла, що його не було вдома. Після цього чоловік запитав у неї, чи є них в квартирі зброя та повідомив, що прийшов з обшуком. ОСОБА_4 поцікавилась у чоловіка, чи має він ордер на обшук цієї квартири, на що той їй відповів, що вони розкривають злочин по гарячих слідам і мають право проведення обшуку без ордеру. Він весь час знаходився на кухні і чув лише розмову. Коли вони почали проводити обшук ОСОБА_16 прийшла на кухню. Він їй повідомив, що закінчує роботу, після чого вона пішла до кімнати, а коли повернулась то поклала йому в пакет, якийсь згорток та сказала, що це йому від неї. Він закінчив роботу, та зібравши свої речі пішов до виходу. Біля виходу стояв якийсь чоловік в сірому костюмі. Він сказав ОСОБА_16, щоб та з ним розрахувалась, після чого вона дістала свій гаманець та дала йому 15 гривень, після чого він вийшов на вулицю та поїхав до себе до дому. Коли він приїхав до дому то вирішив подивитись, що йому дала ОСОБА_16 Коли він розвернув газету, то побачив там дві пачки сто доларових купюр перев'язаних резинкою. Він дуже здивувався, та зрозумів що тут щось не те, після чого знову завернув гроші та не перераховуючи поклав їх в шафу в спальні. Коли з роботи прийшла його дружин, то він все їй розповів і показав гроші, на що вона йому відповіла щоб він їх не чіпав та зателефонував у міліцію. Він відповів, що зателефонує в міліції зранку. Ввечері він ліг спати, та приблизно о 01 голині ночі в двері хтось подзвонив. Його син відчинив двері, то були співробітники міліції, приблизно 5 чоловік, та ОСОБА_16 у якої він робив ремонт. ОСОБА_16 запитала у нього, де той пакет на що він відповів, що все на місці та виніс пакет, який у нього було вилучено працівниками міліції. Після того, як гроші були перераховані, то на запитання працівників міліції ОСОБА_16 відповіла, що це вся сума яку вона йому передала.

Вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується в своїй сукупності іншими доказами, які дослідженні в судовому засіданні, так:

З оглянутого в судовому засіданні протоколу очної ставки, від 23 квітня 2009 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідно до якого ОСОБА_5 категорично наполіг на своїх показах, які він давав раніше та повідомив, що саме ОСОБА_4 під погрозою пістолета, 18 травня 2001 року, в салоні його автомобіля, який був припаркований за адресою: м. Київ, вулиця Лисенко, 3 заволодів його грошима в сумі 21 600 доларів США.

З оглянутого протоколу огляду та вилучення від 20 травня 2001 року, вбачається, що у громадянина ОСОБА_15 були вилученні гроші в сумі 18 400 доларів США, які йому 19 травня 2001 року, передала мати ОСОБА_4 - ОСОБА_16, та які належали громадянину ОСОБА_5

З оглянутого в судовому засіданні висновку експерта № 54/256 від 01.03.2011 року встановлено, що: «виходячи з проведеного обстеження ОСОБА_4 та наявності у нього на момент огляду (17.02.2011 року) залишків порушень функції променевого нерву у вигляді гіпостезії правого плеча, передпліччя та кисті, неповне розгинання правої кисті, можна припустити, що на протязі 2001 року ці та інші симптоми порушення променевого нерву були більш виражені. Таким чином, можна припустити, що станом на 10.05.2001 року ОСОБА_4 міг:

А). виконувати рухи у плечовому, ліктьовому суглобах та у суглобах 2-5 пальців кисті правої руки;

Б). рухи у правому променево - зап'ястковому суглобі та першому пальці кисті правої руки могли бути не в повному обсязі, а саме - відсутні функції розгинання кисті та приведення першого пальця до долоні;

В). утримувати у правій кисті будь-які предмети (визначити вагу, розмір та конфігурацію яких не можливо), які він не міг взяти правою рукою власноруч. Ці предмети могли бути вкладенні в праву руку або лівою рукою, або сторонньою особою. За умов, якщо в праву долоню ОСОБА_4 міг бути вкладений пістолет, останній повинен був знаходитися дулом донизу. ОСОБА_4 не міг його підняти до горизонтального чи вертикального положення лише за допомогою своєї правої руки.

Посилання підсудного ОСОБА_4 на те, що його права рука в момент інкримінованих йому дій, а саме: 18 травня 2001 року перебувала в неробочому стані і як наслідок він не міг утримувати пакет з грошима, судом не приймається до уваги з наступних підстав: так вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, пере6дбаченого ч. 1 ст. 142 КК України (1960 р.) підтверджується сукупністю доказів, які дослідженні в судових засіданнях та узгодженні між собою, а саме: свідченнями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, які давали послідовні показання, та об'єктивно підтверджуються іншими доказами що були добуті в ході досудового слідства: протоколом огляду та обшуку.

Висновки експертизи лише свідчать про, те, що підсудний не міг взяти правою рукою власноруч предмети, однак експерт зазначив, що ці предмети могли бути вкладенні в праву руку лівою рукою.

Таким, чином посилання ОСОБА_4 є необґрунтованими і розцінюються судом як спосіб захисту.

Доводи підсудного відносно того, що потерпілим були передані кошти у сумі 21 600 доларів США для придбання паспортів, також спростовуються показаннями свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_13, які ж одразу ж після вчинення злочину бачили потерпілого, який був блідий та явно схвильованим. ОСОБА_5 одразу ж повідомив свідкам, що у нього громадянин ОСОБА_4 під погрозою з пістолетом забрав грошові кошти в сумі 21 600 доларів США., показання повністю узгоджуються з іншими доказами і є послідовними.

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення.

Дії, ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року), як вчинення нападу з метою заволодіння індивідуальним майном (грошовими коштами), поєднаний з погрозою застосування насильства (представлення до потилиці предмета схожого на вогнепальну зброю - пістолет).

Обставина, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_4 суд визнає позитивну характеристику з місця проживання та має постійне місце проживання.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

Злочин скоєний ОСОБА_4 у 2001 року (в редакції кодексу 1960 року) відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді від трьох до десяти років позбавлення волі.

Також, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні вину не визнав, раніше не судимий, має постійне місце проживання та прописки, має позитивну характеристику з місця проживання, не знаходиться на обліку в лікарів нарколога та психіатра, одружений, має намір створити сімю, має незадовільний стан здоров'я, шкода спричинена злочином відшкодована частково. В даному конкретному випадку суд, приходить до висновку про можливість призначення підсудному мінімального покарання, яке визначено в санкції статті, передбаченого ч. 1 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року).

Судові витрати по справі відсутні.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення з останньої у відшкодування заподіяної шкоди на його користь матеріальної шкоди в сумі 42 930 гривень, та моральної шкоди на суму 174 960 грн.

Оцінюючи даний позов потерпілого ОСОБА_5, суд виходить з того, що вина ОСОБА_5 в заподіянні шкоди доведена повністю, тобто підтверджується той факт, що підсудний у причинному зв'язку вчинив напад з метою заволодіння індивідуальним майном (грошовими коштами) в сумі 21 600 доларів США. Під час досудового слідства згідно протоколу вилучення від 20.05.2001 року у громадянина ОСОБА_15 були вилучені 18 400 доларів США., які йому 19 травня 2001 року передала мати ОСОБА_4 - ОСОБА_16, та які належать гр. ОСОБА_5

Тому суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню і враховує вилучення правоохоронним органами коштів в сумі 18 400 доларів США та у відповідності до ст. 1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 решту коштів, від загальної суми 21 600 доларів США, а саме матеріальну шкоду в сумі 3200 доларів США, що згідно курсу НБ України станом на 18.05.2001 року становить - 17 280 гривень. Моральну шкоду задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 гроші в сумі 2000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-323, 324, 330, 333-335, 338 КПК України (1960 року), суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 142 КК України (в редакції 28.12.1960 року) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (трьох) років.

В строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 врахувати час перебування його під вартою в слідчому ізоляторі м. Києва в період часу з 20.03.2009 року по 07.06.2012 року. Суд обмежився відбутим ОСОБА_4 покаранням повністю.

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_4 у виді - підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення з останньої у відшкодування заподіяної шкоди на його користь матеріальної шкоди в сумі 42 930 гривень, та моральної шкоди на суму 174 960 грн.

Оцінюючи даний позов потерпілого ОСОБА_5, суд виходить з того, що вина ОСОБА_5 в заподіянні шкоди доведена повністю, тобто підтверджується той факт, що підсудний у причинному зв'язку вчинив напад з метою заволодіння індивідуальним майном (грошовими коштами) в сумі 21 600 доларів США. Під час досудового слідства згідно протоколу вилучення від 20.05.2001 року у громадянина ОСОБА_15 були вилучені 18 400 доларів США., які йому 19 травня 2001 року передала мати ОСОБА_4 - ОСОБА_16, та які належать гр. ОСОБА_5

Тому суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню і враховує вилучення правоохоронним органами коштів в сумі 18 400 доларів США та у відповідності до ст. 1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 решту коштів, від загальної суми 21 600 доларів США, а саме матеріальну шкоду в сумі 3200 доларів США, що згідно курсу НБ України станом на 18.05.2001 року становить - 17 280 гривень.

Моральну шкоду задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 гроші в сумі 2000 гривень.

Речові докази, які визначенні в обвинувальному висновку - після вступу вироку в законну силу - залишити в законному володінні потерпілого.

Судові витрати по справі відсутні.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Суддя Є. Сидоров