Справа № 11-597/2008 р.                                               Головуючий у І інстанції Шаповал З.О.

Категорія - ст. 122 ч. 1 КК України                              Доповідач  Зенченко Т.С.

 

 

                                       У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

02 жовтня 2008 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

                       Головуючого - судді Салая Г.А. 

                       суддів -  Зенченко Т.С.,   Трейтяк О.П.

                       з участю прокурора - Лисуна  С.І.

                                    

       

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2008 року.

 

Цим вироком 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець с. Бурівка Городнянського району Чернігівської області, українець, громадянин України, не працюючий, з базовою загальною середньою освітою, не судимий в силу ст. 89 КК України

 

засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі з відбуванням покарання у виправному центрі.

 

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1500 грн. та 39 грн. 15 коп. матеріальної шкоди, а всього 1539 грн. 15 коп.

 

Судом ОСОБА_1 визнаний винним  в тому що, 14 травня 2008 року близько 11 год. 00 хв. він  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в ході сварки, що виникла на грунті неприязних стосунків з дружиною ОСОБА_2 металевим відром наніс останній удари по голові. При цьому потерпіла прикривалась від ударів рукою в результаті чого їй були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому основної фаланги пальця лівої кисті, закритої черепно-мозкової травми, струсу  головного мозку, забитих ран лівої вушної раковини, 2 і 3 пальців лівої кисті, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

 

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, просить вирок  змінити, пом'якшити призначене судом покарання. Призначити йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі, оскільки він вину свою визнав повністю, щиро кається, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, з потерпілою примирився, відшкодував їй всі завдані збитки. Посилаючись на зазначені обставини засуджений  просить застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням   з іспитовим строком.

 

Потерпіла ОСОБА_2 в апеляції вважає вирок суду занадто суворим. Сварка, у зв'язку з якою ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження виникла не тільки з його вини, але і з її. На даний час вона з засудженим  помирилась, не має до нього претензій ні матеріального, ні морального характеру. Вони мають на утриманні трьох неповнолітніх дітей, засуджений допомагає їй по господарству. Просить призначити ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі.

 

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції  підлягають задоволенню з наступних підстав.

 

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1  у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.

 

Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорював фактичних обставин справи, доведеності своєї вини та правильності кваліфікації своїх дій.

 

Дії засудженого судом правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

 

Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення міри покарання засудженому ОСОБА_1 прийняв до уваги обставини справи, данні про його особу, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини.

 

Проте призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд не  повною мірою врахував усі обставини справи і дані про його  особу, зокрема те, що він не має судимості,  перебування на його утриманні  трьох неповнолітніх дітей,  щире каяття.

 

Оскільки зазначені обставини та дані про особу істотно  знижують ступінь тяжкості вчиненого колегія суддів  прийшла до висновку  про можливість  виправлення засудженого  без відбування покарання та застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1  від відбування  покарання з випробуванням.  

 

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379  КПК України, колегія суддів

 

                                           у х в а л и л а:

 

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

 

Вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1  - змінити.

 

Вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання призначеного судом.

 

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком   один   рік.

 

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

 

В іншій частині вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

                                       

                                                       

Головуючий:                                                        Судді: