Справа № 11-608/2008 Головуючий І інстанції: Іванюк І.І.
категорія - ч. 2 ст. 125 КК України Доповідач: Білобров В.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
Головуючого Антипець В.М.
суддів Білоброва В.Д., Козака В.І.
з участю прокурора Шваб О.В.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 липня 2008 року ,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Вежиця, Рокитнянського району, Рівненської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, працюючий складачем поїздів ст. Бобровиця , раніше не судимий,
- засуджений за ст. 125 ч.2 КК України до 200 годин громадських робіт.
Як встановив суд, ОСОБА_2, 3 лютого 2008 року, в приміщенні житлового будинку № 129, що розташований в м. Бобровиці на вул. 30 років Перемоги, на грунті неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_3 декілька ударів кулаком по голові та іншим частинанам туловища, чим спричинив легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію в якій вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з наступним.
У відповідності з ч.1 ст. 251 КПК України скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені до обвинувального вироку, але скарга потерпілої не відповідає таким вимогам, оскільки в описовій частині скарги не зазначено конкретно час, спосіб, мотиви і наслідки злочину, докази, які зібрано в справі, відомості про потерпілу, а також навіть не вказано якою конкретно особою скоєний злочин, в резолютивній частині скарги не наведені відомості про особу обвинуваченого, а лише зазначається, коротко, суть пред'явленного обвинувачення.
При розгляді справи суд належним чином не з'ясував мотиви злочину і не взяв до уваги, що потерпіла та її бабуся намагаються такими діями вижити його з будинку, в якому йому належить 1 / 2 частина і вдаються до надуманих та сфабрикованих обвинувачень та оговорюють у скоєних злочинах. При цьому їм сприяють окремі працівники Бобровицького РВ УМВС, а дехто з них намагався чинити на нього психологічний тиск, методом шантажу і погроз.
Вважає, що таким чином, суд, при розгляді справи допустив порушення закону щодо всебічного, повного і об'єктивного всіх обставин справи у їх сукупності та постановлення законного і обґрунтованого вироку.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його адвоката про задоволення апеляції, потерпілу та її представника, які просили залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, 3 лютого 2008 року ОСОБА_2, в приміщенні будинку, що розташований в м. Бобровиця вул. 30 років Перемоги № 219 на грунті неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс потерпілій ОСОБА_3 декілька ударів кулаками по голові, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину за ст. 125 ч. 2 КК України не визнав і пояснив, що він проживаючи в даній сім'ї, нікого не чіпав, не обзивав словами. З дружиною, матір'ю ОСОБА_3, він проживав в шлюбі, який вони розірвали. Все це робиться для того, щоб виселити його з Ѕ частини будинку АДРЕСА_2, яку ОСОБА_5, мати його дружини, йому подарувала. З лютого 2008 року він перебував на роботі, що підтверджується випискою, яку він надав суду і додому він звично приходить після 8 годин ранку. Так, що ніякого злочину у відношенні ОСОБА_3 він не вчиняв.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що коли прийшов в їх сім'ю ОСОБА_2, то для неї стали кошмарні часи. Він увесь час її принижував, бив, ображав. 3 лютого 2008 року бив руками і ногами, вона впала на крісло і вдарилась спиною і головою. Їй на голові зашили рану, лікарняного вона не брала. Після цього вона пішла в міліцію і взяла направлення до судмедексперта, який дав заключення, що вона отримала в результаті побиття ОСОБА_2, забійну рану голови, так як в неї утворилась гематома, а також крововиливи в поперековій ділянці. Мати не дозволяла їй скаржитися. Він часто хотів її в ліжку і домагався з нею сексуальності. Вона часто не ночувала вдома. Про це знають її подруги, а також колеги по роботі. Їй було заборонено ходить на танці, дивитись телевізор. Він говорив, що на роботі вона спить з всіма лікарями. З роботи він приходив в різні часи, більшість після семи годин ранку.
Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що потерпіла ОСОБА_3 являється її внучкою. Коли в їхню сім”ю прийшов ОСОБА_2, то він зненавидів ОСОБА_3. Постійно почав ображати її, не давав дивитись телевізор. Були моменти, коли він показував внучці непристойні жести. Ніколи не називав її по імені. Коли вона йшла до церкви, то забирала внучку з собою, 3 лютого 2008 року, коли вона зайшла до будинку, то побачила, як ОСОБА_2 бив внучку, ображав непристойними словами. В цей же день в хірургічному відділенні районної лікарні внучці надали необхідну допомогу. Коли вони звернулися до міліції, то внучку направили на медичне освідчення до судмедексперта.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що цієї зими вони біля приміщення міліції зустріли ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , яка їм розповіла, що її побив ОСОБА_2 і вони брали направлення до судмедексперта.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що один раз вона бачила, як ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 , і вона після цього впала, але не пам'ятає, коли це було.
Також вина ОСОБА_2 підтверджується:
- висновком судово-медичного експерта № 203 від 11 липня 2008 року з якого видно, що у ОСОБА_3 1987 року народження мають місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови та крововиливів в поперековій ділянці, які виникли внаслідок дії тупих предметів, могли виникнути відповідно терміну, вказаному в медичній документації, тобто 03.02.2008 року та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я (забійна рана голови) та до категорії легких тілесних ушкоджень (кожен з крововиливів в поперековій ділянці),
- відказним матеріалом Бобровицького РВУМВС за лютий 2008 року, де згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а також в поясненнях вказується на постійні погрози з його сторони в адрес ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що характеризує ОСОБА_2 негативно на час проживання в цій сім'ї. Йому було винесено офіційне попередження про недопустимість вчинення насильства в сім'ї, він це визнав, підписавши документ.
Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3. За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_2
Доводи засудженого про, що скарга потерпілої не відповідає вимогам ст. 251 КПК України не знайшли свого підтвердження, а тому не підлягають задоволенню.
Дії засудженого відповідно до встановлених фактичних обставин правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
Вирок суду відповідає вимогам статей 323, 327, 334 КПК України.
Покарання, яке призначене засудженому ОСОБА_2, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним, що характеризують його особу та всім обставинам справи і є справедливим.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
ОСОБА_2 не навів переконливих доводів, які б могли потягнути за собою безумовне скасування вироку.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 липня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
СУДДІ:
Білобров В.Д. Антипець В.М. Козак В.І.