УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Артеменка І.А.,  Градовського Ю.М. ,  Журавльова О.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м.  Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.  Запоріжжя про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.  Запоріжжя від 8 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2005 року,  -

встановила:

У вересні 2005 року ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом до УПФ України у Ленінському районі м.  Запоріжжя про поновлення на роботі на посаді головного спеціаліста юриста та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Ленінського районного суду м.  Запоріжжя від 8 листопада 2005 року на підставі  ст.  205 ЦПК України провадження у справі за зазначеним позовом закрито.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2005 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1  посилається на порушення судом першої інстанції та апеляційним судом норм процесуального права в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду,  просить справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду ухвал суду відсутні виходячи з наступного.

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.  Запоріжжя про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції виходив з того,  що позивач звернувся до суду із зазначеним позовом 27.09.2005 року,  тобто після введення в дію ЦПК України та КАС України,  отже спір про його незаконне звільнення як державного службовця повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції та залишив його ухвалу без змін.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Головуючий у 1-й інстанції - Лихосенко М. О.                                 Справа № 33ц-1268/07

Доповідач: Артеменко І.А.                                                                   Категорія ЦП: 2

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що ухвали суду першої інстанції та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального права,  а також відсутні передбачені ч. 1  ст.  338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись  ст.   ст.  332, 342 ЦПК України колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу Ленінського районного суду м.  Запоріжжя від 8 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.