Справа № 22-1265/08                                           Головуючий у 1 інстанції -Ковтунович М.І.

                                                                               Суддя-доповідач: Мельник Ю.М.

РІШЕННЯ

іменем України

8 жовтня 2008 року                                                                                                   м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого-судді :         Мельника Ю.М.

суддів:                                Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.

при секретарі                     Сеньків Т.Б.

з участю  відповідача        ОСОБА_1

представника позивача     Мархайчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою державного підприємства  "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" на рішення Кузнецовського міського суду від 28 липня 2008 року по цивільній справі за позовом державного підприємства  "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" до ОСОБА_1 про виселення  з гуртожитку із наданням іншого житлового приміщення, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2008 року державне підприємство  "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" звернулося в суд із позовом  до ОСОБА_1 про виселення  його із гуртожитку - квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення- ліжкомісця  в кімнаті АДРЕСА_3.

Вимоги обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 звільнився із роботи  , і як особа , яка пропрацювала на підприємстві більше 10  років підлягає виселенню  із гуртожитку для малосімейних із наданням йому ліжко-місця в гуртожитку для одиноких громадян.

Рішенням Кузнецовського міського суду від 28 липня 2008 року  у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду  1 інстанції ДП НАЕК "Енергоатом"   подало апеляційну скаргу в якій вказує на  незаконність  рішення суду  .

Вказує, що суд  всупереч вимогам ст. 132 ЖК України прийшов до висновку , що  позивачем відповідачеві не було запропоновано інше житлове приміщення ,   у той час як позивач,  в разі виселення  ОСОБА_1  із малосімейного гуртожитку,  зобов»язувався надати йому  ліжко-місце в гуртожитку для одиноких громадян.

Із зазначених підстав апелянт просив рішення суду 1 інстанції скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта - Мархайчук О.І. доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі і  просила рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_1 вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази у справі та проаналізувавши доводи апеляційної скарги , вважає, що ця скарга  підлягає задоволенню із наступних міркувань.

Ухвалюючи рішення  про відмову у задоволенні позову, суд 1інстанції виходив із того, що запропоноване позивачем ОСОБА_1 ліжко-місце  в гуртожитку не є іншим жилим приміщенням, а тому відповідач не підлягав виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Із таким висновком суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується і вважає, що суд 1 інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається , що 22 жовтня 2002 року ОСОБА_1, як працівнику ВП РАЕС та членам його сім»ї - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано квартиру АДРЕСА_1. ( а.с.6)

Вказаний будинок є гуртожитком для малосімейних.( а.с. 37-41) .

 В послідуючому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

19 листопада 2005 року  ОСОБА_1  на підставі договору купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_2.( а.с. 85)

3 листопада 2006 року ОСОБА_1 одружився із  ОСОБА_4 ( а.с. 89).

 Пропрацювавши із 3 липня 1992 року по 29 жовтня 2007 року, тобто більше 10 років , ОСОБА_1 звільнився із роботи у ВП РАЕС  за ст. 38 КЗпП України. ( а.с. 29)

Відповідно до  ст. 125 , ч.3 ст. 132  ЖК України виселення осіб, які пропрацювали на підприємстві  більше 10 років дозволяється лише із наданням іншого житлового приміщення.

Зазначене свідчить , що ОСОБА_1  міг бути виселеним із гуртожитку лише із наданням  іншого житлового приміщення.

Позивач , вимагаючи  виселення ОСОБА_1 із гуртожитку  для малосімейних , пропонував надати йому ліжко-місце в кімнаті АДРЕСА_3, який знаходиться на балансі ВП РАЕС . ( а.с. 2-3, 42).

Відповідно до ст. 114 ЖК України  надаване громадянам у зв»язку з виселенням інше житлове приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним нормам.

У відповідності до ст. 127 ЖК України та п. 2 Примірного  положення про гуртожитки гуртожитки використовуються для проживання робітників , службовців , студентів та інших осіб на період роботи або навчання.

Пунктом 4 Примірного положення про гуртожитки визначено, що гуртожитки поділяються на два види :- гуртожитки для проживання одиноких громадян та гуртожитки для проживання сімей.

Із довідки вбачається , що кімната АДРЕСА_3 відповідає технічним та санітарним нормам. ( а.с. 33).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 після звільнення із роботи у ВП РАЕС міг бути виселеним із гуртожитку із наданням іншого житлового приміщення , а  позивач  зобов»язався надати йому інше житлове приміщення в гуртожитку для одиноких громадян  і це житлове приміщення  знаходиться у м. Кузнецовську і відповідає санітарним та технічним нормам , то  колегія суддів вважає , що ОСОБА_1 підлягає виселенню із наданням йому іншого житлового приміщення.

            Оскільки  порушення судом  норм матеріального   права призвело до неправильного  вирішення  справи, то судове  рішення  не може залишатись у силі та підлягає скасуванню  з  ухваленням нового рішення про задоволення позову .

Керуючись   п. 2 ч. 1 ст. 307,  п.  4  ч.1 ст. 309 , ч.2  ст . 314 , 316,  317, 319  ЦПК України , колегія суддів

                                                                   ВИРІШИЛА:

   Апеляційну скаргу державного підприємства  "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" на рішення Кузнецовського міського суду від 28 липня 2008 року  задовольнити.

Рішення Кузнецовського міського суду від 28 липня 2008 року  скасувати.

Виселити ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1 із наданням іншого житлового приміщення - ліжкомісця в кімнаті АДРЕСА_3.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -                                                                         Ю.М. Мельник

Судді:                                                                                      С.О. Гордійчук

                                                                                                С.П. Ковалевич