№ справа:102/1988/2012Головуючий суду першої інстанції:Лихачова Лариса Олексіївна

№ провадження:11-кп/190/54/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Трясун Ю. Р.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.,

СуддівКорольова М.П., Радіонова І.І.,

За участю прокурораСУлейманової Д.Н.

при секретарі обвинуваченого Шемлей І.І. ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7

вироком Армянського міського суду АР Крим від 09 січня 2013 року

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Перекоп, м. Армянська, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та йому призначене покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 21.10.2012 року в період часу з 9 до 9-30 годин ОСОБА_7, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, заволодівши ключами від дверей гаражу АДРЕСА_2, проник до вказаного гаражу, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8, заподіяв останньому матеріальну шкоду у сумі 447 гривень 20 копійок.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що, призначаючи покарання, суд не врахував його щире каяття, сприяння слідству, повне відшкодування шкоди потерпілому, відсутність у потерпілого претензій матеріального характеру, а також наявності на утриманні літнього діда. Також апелянт звертає увагу на те, що він скоїв злочин у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, оскільки не міг влаштуватися на роботу.

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу та просив призначити покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, а також прокурора, який вважав необхідним залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обсяг і доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 та правильно кваліфікував його дії за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

Висновки суду підтверджені сукупністю наведених у вироку доказів і в частині кваліфікації дій обвинуваченим не оспорюються.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд врахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також повне відшкодування збиту потерпілому, завданого злочином.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Проте, враховуючи ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься к категорії тяжких, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово був судимий за скоєння злочинів проти власності, 01.03.2006 року Армянським міським судом за ст.186 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 23.01.2008 року тим же судом був засуджений за ст.ст.185 ч.3, 69,71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 06.07.2009 року умовно-достроково на 7 місяців 27 днів, 01.08.2011 року також був засуджений за ст.185 ч.3, 69,309 ч.1 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнився 31.08.2012 року по відбуттю строку покарання, у зв'язку з чим, над ним встановлений адміністративний нагляд, за порушення якого він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та через два місяці після звільнення знов скоїв тяжке кримінальне правопорушення проти власності, колегія суддів вважає, що призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7, та призначення йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Армянського міського суду АР Крим від 09 січня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Корольов М.П.