АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/920/13

Справа № 2-9516/2012р. Головуючий 1 інстанції Чайка І.В.

Категорія: договірні Доповідач: Колтунова А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Колтунової А.І.,

суддів - Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі - Моторній Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання договорів купівлі - продажу недійсними,-

ВСТАНОВИЛА:

21 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання договорів купівлі - продажу недійсними.

Позивач посилався на ті обставини, що 29 вересня 2006 року на прилюдних торгах на Харківському аукціонному центрі ДАК «НМАЦ» ним була придбана однокімнатна квартира АДРЕСА_3, яка раніше належала ОСОБА_2 на праві приватної власності.

13 жовтня 2006 року йому було видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

В грудні 2006 року відповідач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними публічних торгів та скасування свідоцтва про визнання права власності.

Ним були пред'явлені зустрічні позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення із квартири.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 травня 2011 року зустрічні позовні вимоги були задоволені. В задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова було змінено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано публічні торги від 13 жовтня 2006 року щодо реалізації квартири АДРЕСА_2 та акт проведення публічних торгів від 13 жовтня 2006 року по реалізації цієї квартири - недійсними.

Скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та свідоцтво про державну реєстрацію цієї квартири, виданих 13 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про належність ОСОБА_6 на праві власності даної квартири.

Поновлено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, що виступає одночасно законними представником малолітньої ОСОБА_8, треті особи: орган опіки і піклування Комінтернівського районної в м.Харкові Ради, Комінтернівське відділення Управління у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселенні із квартири без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстрації - відмовлено.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 березня 2012 року рішення апеляційного суду було скасовано та направлено на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи судом апеляційної інстанції рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова було залишено без змін.

В період розгляду його касаційної скарги судом касаційної інстанції і при наявності ухвали колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ про зупинення виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року ОСОБА_2 06 січня 2012 року продав спірну квартиру ОСОБА_3, а остання перепродала квартиру 27 січня 2012 року ОСОБА_4

Оскільки ОСОБА_2 власником вказаної квартири не був, то у нього було відсутнє право на її відчуження.

У зв'язку з чим, позивач просив суд про визнання договорів купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 від 06 січня 2012 року та від 27 січня 2012 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, недійсними.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що він на період відчуження вказаної квартири був власником і мав право нею розпорядитися.

Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог частини 9 статті 74 ЦПК України.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 від 06 січня 2012 року, а також договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 від 27 січня 2012 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом не були встановлені всі обставини, які мають значення для справи, необґрунтовано не було прийнято до уваги, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 власником спірної квартири не був, у зв'язку з чим не вправі був здійснювати відчуження даної житлової площі.

Вказаними правочинами порушуються його права на володіння, користування та розпорядження вказаної квартири, але суд першої інстанції необґрунтовано відмовив йому в захисті порушених прав позивача.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_11 підтримувала апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 127)

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності з вимогами ч.5 ст. 74 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_12, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 як власник даної квартири, мав право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, та судом не встановлено порушених норм закону при укладенні правочинів, що оспорюються.

Колегія суддів вважає, що погодитися з даними висновками суду неможливо з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаючись як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві приватної власності ОСОБА_2

29 вересня 2006 року ОСОБА_1 вказана квартира була придбана на прилюдних торгах в Харківському аукціонному центрі ДАК «НМАЦ» (а.с. 5).

13 жовтня 2006 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке було зареєстровано у реєстрі прав власності (а.с. 6-7).

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 травня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсними торгів відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково: ОСОБА_2 та членів його сім'ї виселено без надання їм іншого житлового приміщення (а.с. 8-11).

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року рішення районного суду змінено. Публічні торги визнані недійсними, скасовано свідоцтво про реєстрацію права власності ОСОБА_1, поновлено державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану квартиру (а.с. 12-17).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23 грудня 2011 року відкрито касаційне провадження по справі та зупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року до закінчення касаційного провадження (а.с. 18).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 21 березня 2012 року рішення апеляційного суду було скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 22).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 травня 2011 року рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 травня 2011 року залишено без змін (а.с. 88-92).

При розгляді справи в суді першої, а також апеляційної інстанції, встановлено, що в період набрання чинності рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2011 року він здійснив відчуження спірної квартири ОСОБА_3 по договору купівлі - продажу від 06 січня 2012 року, а остання по договору купівлі - продажу від 27 січня 2012 року продала квартиру ОСОБА_4 (а.с. 64).

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що на період укладення вищевикладених договорів купівлі - продажу право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_13

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, що рішення суду апеляційної інстанції, на підставі якого у ОСОБА_2 виникло таке право, було скасовано.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_2 вправі був розпорядитися даною квартирою, є помилковими.

У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі пунктів 2, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

При ухваленні нового рішення колегія суддів виходить із того, що між позивачем та відповідачем існують речово - правові відносини, а не зобов'язальні і позивач не є стороною оспорюваних договорів, тому його право в результаті визнання договорів купівлі - продажу недійсними відновлене не буде, так як в результаті визнання недійсними договорів купівлі - продажу, відчужене за ним майно повертається його відчужувачу, а не позивачу.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», виходить, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з чим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороною недійсного правочину.

Норма частини 1 статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем вибраний неправильний спосіб захисту його порушених прав. У зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі - продажу недійсним задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, ст. 303, ст. 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання договорів купівлі - продажу недійсними відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: