Головуючий у 1 інстанції - Гаврилов В.А.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року справа №2а-10417/11/0531
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,
розглянув в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2011 року у справі № 2а-10417/11/0531 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 09.09.2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, в якому просила поновити пропущений строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії, починаючи з 01.01.2011 року і надалі довічно (а.с. 2)
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 09.03.2011 року до 22.07.2011 року включно, у зв'язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3,40 грн. Решту позовних вимог залишено без розгяляду (а.с. 7).
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та позов залишити без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Судове рішення першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідач в апеляційній скарзі підтвердив, що позивач отримує щомісячне підвищення до пенсії, як дитина війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, яке виплачується: з 01.01.2008 року у розмірі 47 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. (а.с. 8).
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 було визнано неконституційними зміни до Закону № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Статтею 6 Закону № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Колегія судів зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується не тільки для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, що відповідає положенням ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції яка є чинною на даний час, адже попередні зміни, як було зазначено вище, визнані неконституційними, тому застосовується саме та редакція, яка була до внесення відповідних змін.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта щодо розгляду судом позовних вимог заявлених за межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позовні вимоги судом першої інстанції задоволені в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а заявлені з пропущенням строку залишені без розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 183-2, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2011 року у справі № 2а-10417/11/0531 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
О.В. Карпушова