Справа № 2-3022/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 лютого 2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Дубовенко І.Г., при секретарі Власко Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, в якому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DND0AE00006159 від 14.12.2006 року звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Volkswagen, модель LT35, 1999 року випуску, тип ТЗ: Автобус D, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідача судові витрати у справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 14.12.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DND0AE00006159, згідно умов якого позивач надав, а відповідач взяв грошові кошти в розмірі 23000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.12.2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір застави рухомого майна від 14.12.2006 року, згідно умов якого відповідач надав в заставу автомобіль Volkswagen, модель LT35, 1999 року випуску, тип ТЗ: Автобус D, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності.

Відповідач, в порушення вимог ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору від 14.12.2006 року, зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 16.05.2011 року відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 27450,65 доларів США.

Позивач вважає, що оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, то він має право на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст.19, 20 Закону України «Про заставу».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої він підтримує позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд до відомому не поставив.

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено, що 14.12.2006 р. між сторонами укладено кредитний договір № DND0AE00006159, згідно умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 23000 доларів США, а відповідач взяв на себе зобов'язання використати кредит на обумовлені в договорі цілі, сплачувати відсотки за користування кредитом, здійснювати погашення кредиту частинами в порядку встановленому договором з кінцевим терміном повернення коштів 14.12.2011 року.

Таким чином між сторонами склались правовідносини передбачені главою 71 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та у встановлений договором строк.

Позивачем виконані його зобов'язання по договору в повному обсязі - надано кредитні кошти, а відповідач в свою чергу порушив умови виконання зобов'язань взятих на себе, а саме, не вчасно та не в повному обсязі сплачував кредитні кошти та відсотки за користування кредитом відповідно до кредитного договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 16.05.2011 року утворилась заборгованість в розмірі 27450,65 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості з яким суд погоджується.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором 14.12.2006 року між сторонам було укладено договір застави, згідно умов якого відповідач передав у заставу рухоме майно, а саме: автомобіль Volkswagen, модель LT35, 1999 року випуску, тип ТЗ: Автобус D, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави., а згідно розділу 12 договору застави заставодержатель має право задовольнити всі свої вимоги за рахунок предмету застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, а згідно розділів 11, 12 договору застави заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у випадку порушення зобов'язання заставодавцем по кредитному договору.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

П. 12.2 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого законодавством порядку будь-яким із способів: … шляхом продажу предмета застави банком третій особі у відповідності з вимогами законодавства України.

На підставі вищенаведених норм права та умов договору застави, укладеного між сторонами, суд вважає за можливе в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на автомобіль Volkswagen, модель LT35, 1999 року випуску, тип ТЗ: Автобус D, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по справі, а саме 1820 гривень сплачених позивачем у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України Законом України «Про заставу», -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № DND0AE00006159 від 14.12.2006 року в розмірі 27450,65 доларів США, звернути стягнення на автомобіль Volkswagen, модель LT35, 1999 року випуску, тип ТЗ: Автобус D, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, який проживає: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати пов'язані зі сплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя І.Г. Дубовенко