КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. Справа№ 7/29

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від скаржника: Ковтун Т.О. - дов. від 02.01.2013 року № 3-н

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Петрушко М.М. - дов. від 28.05.2012 року № 001-684

від позивача: не з'явились

від ДВС: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства ,,Київський метрополітен" на ухвалу господарського суду м. Києва від 20.02.2013 року

у справі № 7/29 (суддя Якименко М.М.)

за скаргою Комунального підприємства ,,Київський метрополітен"

(м. Київ)

на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (м. Київ)

у справі за позовом: Акціонерної енергопостачальної компанії ,,Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу ,,Енергозбут Київенерго"

до: Комунального підприємства ,,Київський метрополітен"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська державна адміністрація

про стягнення 16 563 629,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулась Акціонерна енергопостачальна компанія ,,Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу ,,Енергозбут Київенерго" з позовом до Комунального підприємства ,,Київський метрополітен" про стягнення 14 937 727,01 грн. заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію, 379 019,80 грн. пені, 1 045 640,89 грн. штрафу, 145775,32 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 55 466,31 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2010 року позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" 14 937 727,01 грн. боргу, 145 775,32 грн. інфляційних витрат, 3 % річних у розмірі 55 466,31 грн., 379 019,80 грн. пені, 1 045 640,89 грн. штрафу, 25500,06 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 року було залишено без змін.

17.07.2010 року господарський суд м. Києва видав наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

Комунальне підприємство ,,Київський метрополітен" звернулось до господарського суду м. Києва зі скаргою на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, щодо винесення постанови від 09.11.2012 ВП № 35142288 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою від 20.02.2013 року господарський суд м. Києва у задоволенні скарги Комунального підприємства ,,Київський метрополітен" відмовив повністю.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду Комунальне підприємство ,,Київський метрополітен" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 20.02.2013 року по справі № 7/29 та винести ухвалу, якою задовольнити скаргу Комунального підприємства ,,Київський метрополітен" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року апеляційна скарга Комунального підприємства ,,Київський метрополітен" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 7/29 у судовому засіданні за участю представників сторін та ДВС.

В судове засідання 28.03.2013 року повноважні представники ДВС не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка представників ДВС не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник позивача не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду м. Києва має бути залишена без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до ст.ст. 3, 18, 20-1, 24 Закону України ,,Про виконавче провадження" (в редакції чинній до 09.03.2011 року) 16.08.2010 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 20869776 по виконанню наказу господарського суду м. Києва № 7/29 від 19.07.2010 року. Пунктом другим даної постанови боржнику, для добровільного виконання рішення, надано строк до семи днів з моменту одержання постанови. Пунктом третім державним виконавцем визначено, що в разі невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат.

Як випливає з супровідного листа від 18.08.2010 №9919-0-26-10-25 копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено на адресу сторін виконавчого провадження.

Відповідно до статті 25 Закону України ,,Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Боржником відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів того, що рішення суду виконано ним у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання.

Статтею 28 Закону України ,,Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Так, на підставі статті 28 Закону України ,,Про виконавче провадження" 14.09.2012 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у зв'язку з невиконанням боржником наказу Господарського суду м. Києва від 19.07.2010 №7/29 у строк встановлений для добровільного виконання.

20.08.2012 року до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшла заява директора з правового забезпечення ПАТ ,,Київенерго", відповідно до якої стягувач просить повернути без подальшого виконання наказ Господарського суду м. Києва від 19.07.2010 № 7/29.

14.09.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст.28, п.1 ч.1 ст.47 Закону України ,,Про виконавче провадження".

Повернення без виконання за письмовою заявою стягувача виконавчого документа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, за змістом статті 28 Закону України ,,Про виконавче провадження" не виключає боржника у виконавчому провадженні із числа суб'єктів сплати виконавчого збору.

У відповідності до пункту 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

09.11.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35142288 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 14.09.2012 ВП № 20869776.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції чинній до 09.03.2011 року) на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

А відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Скаржник вважає, що оскільки сума заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника складає 1 658 936,53 грн., постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням підвідомчості виконавчих проваджень а виконавче провадження мав би відкрити відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, а не Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи Комунального підприємства ,,Київський метрополітен" є необґрунтованими, оскільки поняття залишок заборгованості та зобов'язання не є тотожними.

За змістом Закону України „Про виконавче провадження" зобов'язання боржника встановлюється в рішенні суду. Таким чином розмір зобов'язання відповідача перед позивачем, визначений в рішенні господарського суду м. Києва від 21.06.2010 року.

Оскільки Законом України „Про виконавче провадження" не передбачено передачу виконавчих проваджень від одних органів ДВС до інших в зв'язку зі зменшенням суми зобов'язання, то виконавче провадження з виконання наказу № 7/29 від 19.07.2010 року, який видано господарським судом м. Києва, було правомірно відкрито саме відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а не відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 1212 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства ,,Київський метрополітен" на ухвалу господарського суду м. Києва від 20.02.2013 року у справі № 7/29 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 20.02.2013 року по справі № 7/29 залишити без змін.

3. Справу № 7/29 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 01.04.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.