Справа № 202/19280/13-ц

2 /202/2161/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 березня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Кривич О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року ОСОБА_1 пред'явила через суд позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що від спільного проживання сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає і знаходиться на утриманні позивача, проте відповідач, проживаючи окремо від них з дитиною, не бере участі у вихованні і витратах необхідних для її виховання, хоча має такий обов'язок, тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 972,00 грн. до досягнення нею повноліття.

Позивач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду 14 березня 2013 року подала заяву про розгляд справи у її відсутність, підтримуючи свої вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду 22 березня 2013 року заяву про часткове визнання позовних вимог з розглядом справи у його відсутність, зазначивши, що зараз за трудовим договором ніде не працює, постійного доходу не має, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 400,00 грн. щомісяця.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, вважає за необхідне ухвалити рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Судом встановлено, що сторони, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі є батьками дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації народжень 19 серпня 2008 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області вчинено актовий запис №863 та видано свідоцтво про народження, яке наявне в матеріалах справи в копії (а.с.5).

Дитина проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні, що визнано відповідачем у поданій заяві.

Позивач з 04 лютого 2013 року за трудовим договором ніде не працює, власних доходів не має, що підтверджується наявною у справі трудовою книжкою в копії (а.с.8-9).

Одночасно в судовому засіданні встановлено, що відповідач, починаючи з 30 листопада 2012 року за трудовим договором ніде не працює, та з 17 грудня 2012 року є приватним підприємцем, що підтверджується трудовою книжкою і свідоцтвом платника єдиного податку, долученими до матеріалів справи в копії (а.с.12-13), разом з тим за даними декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та І квартал 2013 року ОСОБА_2 доходів не має (а.с.14-15).

Також судом встановлено, що домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у даній справі досягнуто не було та оскільки відповідач з дитиною не проживає, регулярного утримання їй не надає, то належить визнати, що ним порушено покладений на нього статтею 180 СК України обов'язок по утриманню, який є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, а тому вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Вирішуючи спір про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з положень ч. 3 ст. 181, ст.184 СК України, які передбачають присудження за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти) у твердій грошовій сумі за заявою платника або одержувача аліментів, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З урахуванням наведеного, судом у даній справі вбачаються підстави для присудження аліментів у твердій грошовій сумі та, при визначенні розміру суми аліментів, які підлягають сплаті, судом береться до уваги обов'язок участі обох батьків у матеріальному утриманні дитини, матеріальний стан та стан здоров'я дитини, одержувача аліментів (позивача), яка стабільного доходу не має, відсутність документального підтвердження доходів відповідача та джерел їх отримання, чим визначається ризик їх мінливості й нерегулярності, відсутність на утриманні відповідача інших осіб, розмір необхідного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, часткове визнання позову відповідачем, а відтак, суд приходить до висновку, що справедливим та співмірним буде визначити аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у сумі 400,00 грн. щомісяця, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 29 січня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст.ст. 81,88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 214, 215, 367, 81, 88, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Жерденівка Гайсинського району Вінницької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 400,00 (чотириста) гривень до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 29 січня 2013 року.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Колесніченко