Справа № 11-781/11 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Доповідач: Макойда З. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого : Макойди З.М.
Суддів: Данка В.В., Марітчака Т.М.
з участю прокурора: Горин У.І.
та адвоката: ОСОБА_1
засуджених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача помічника Дрогобицького міжрайонного прокурора Дзерина В.М. на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.06.2011 року,
в с т а н о в и л а:
Ц и м в и р о к о м
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дрогобич, Львівської області, громадянки України, українки, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, одруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої Дрогобицьким міським судом 27.06.1986 р. за ст. 141 ч. 1 КК України (в редакції 1960 р.), до 3 років позбавлення волі; Личаківським районним судом м. Львова 08.02.1993 р. за ст. 140 ч. 2 КК України (в редакції 1960 р.), до 3 років позбавлення волі, звільнена 19.05.1995 р. по амністії,
визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України 2 (два) роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Міру запобіжного заходу залишено попередньо обрану - тримання під вартою, а відбуття покарання рахується з часу фактичного її затримання, тобто з 25.07.2010 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Дрогобич, Львівської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України 2 (два) роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Міру запобіжного заходу залишено попередньо обрану - тримання під вартою, а відбуття покарання рахується з часу фактичного його затримання, тобто з 25.07.2010 року.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
За вироком суду, ОСОБА_3, 19 липня 2010 року біля 13.00 год., по АДРЕСА_3, збув ОСОБА_2 паперовий пакет, в якому містилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є канабісом (марихуаною) і відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) у висушеному стані становить 0, 67 грам.
ОСОБА_2, 19 липня 2010 року, близько 14.00 год., перебуваючи неподалік готелю «Тустань», що у м. Дрогобичі, Львівської області, збула ОСОБА_4 паперовий пакет, в якому містилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є канабісом (марихуаною) і відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) у висушеному стані становить 0, 67 грам.
Окрім цього, 22 липня 2010 року, близько 15.00 год., ОСОБА_3 перебуваючи по АДРЕСА_3, збув ОСОБА_2 поліетиленовий пакет, в якому містилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є канабісом (марихуаною) і відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) у висушеному стані становить 15, 35 грам.
ОСОБА_2, 22 липня 2010 року, близько 16.00 год., перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_4, була затримана працівниками міліції, де було проведено огляд місця події, в результаті чого в кишенях її футболки було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, який вона зберігала з метою збуту, та в якому містилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є канабісом (марихуаною) і відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) у висушеному стані становить 15, 35 грам.
На вирок суду першої інстанції державним обвинувачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить такий скасувати у зв»язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м»якості, а справу направити на новий судовий розгляд. Не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених, а з врахуванням того, що поширення наркоманії та обігу наркотичних засобів стали серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров»я та благополуччя людей, апеляцію вносить у зв»язку з невідповідність покарання, призначеного судом відносно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та тяжкості злочину, внаслідок м»якості. Вважає, що обране судом покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, передбачене ст. 307 ч. 2 КК України за своїм розміром є явно несправедливе внаслідок м»якості.
Заслухавши доповідача, прокурора Горин У.І. на підтримання апеляції, засудженого ОСОБА_3, який заперечив проти апеляційної скарги прокурора, засуджену ОСОБА_2, яка зазначила, що в її діях немає складу злочину, передбаченого ст. 307 КК України, а є лише за ст. 309 КК України, адвоката ОСОБА_1, який просить апеляцію відхилити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів визнала, що така підлягає до часткового задоволення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в апеляції не оспорюється.
Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 69 КК та п. 8 Постанов Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м»якого виду основного покарання, або не призначення обов»язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з вироку суду першої інстанції, приймаючи рішення про застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2, судом враховано щире каяття, що позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться, визнання нею своєї вини та усвідомлення про настання наслідків, відсутність тяжких наслідків, розкаюється у вчиненому, відсутність особистої матеріальної вигоди, матеріальної шкоди нікому не завдано, її стан здоров»я, а саме, що в 2007 році перенесла черепно-мозгову травму та наслідком чого стала хвороба з діагнозом «ускладнена короткозорість обох очей», її мати пенсійного віку та проживає окремо одна, так як батько помер.
Проте, судом першої інстанції не враховано, що як на досудовому слідстві , так само і в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_2 своєї вини не визнавала і лише після доведення її вини у вчиненому, визнала себе винною, що не свідчить про її щире каяття.
Крім цього, ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а вказані її злочинні дії носили виключно корисливий характер, оскільки за збуті нею наркотичні засоби остання отримувала грошову винагороду.
Крім цього, ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності: Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 27.06.1989 р. за ч. 1 ст. 141 КК України (в редакції 1960 р.), до 3 років позбавлення волі; Личаківським районним судом м. Львова від 08.02.1993 р. за ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 р.), до 3 років позбавлення волі, звільнена 19.05.1995 р. по амністії.
Приймаючи рішення про застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 судом враховано, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, його щире каяття, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться, визнання ним своєї вини та усвідомлення про настання наслідків, відсутність тяжких наслідків, матеріальної шкоди нікому не завдано, розкаюється у вчиненому, відсутність особистої матеріальної вигоди.
Проте, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а вказані її злочинні дії носили виключно корисливий характер, оскільки за збуті ним наркотичні засоби останній отримував грошову винагороду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду не може залишатися у силі і підлягає до скасування у зв»язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м»якості.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляцію державного обвинувача помічника прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області Дзерина В.М. -задоволити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.06.2011 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: