РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 122/7891/12Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.
№ провадження: 22-ц/190/1839/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
"21" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Рошка М.В.,
Суддів:Хмарук Н.С.., Сінані О.М.,
При секретарі:Кутелія Я.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 22.06.2011 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів та процентів за користування грошима.
Вимоги обґрунтовані тим, що 25.06.2008 року відповідач отримав від нього 11600 грн. у якості авансу за прокладання телекомунікаційного кабелю у м. Сімферополь, проте договору на прокладку кабелю не уклав, роботи не виконав, гроші не повернув. Посилаючись на положення статей 1212,536, 1214 ЦК України просив стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 11600 грн., проценти за період з 25.06.2008 року по 20.06.2011 року у розмірі 3537,92 грн. та судові витрати.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15137,92 грн. боргу, 3537,92 грн. відсотків, 151,38 грн. витрат по сплаті судового збору, 120 грн. витрати за інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2013 року виправлена описка у рішенні суду в частині стягнення, стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отриманні грошові кошти у сумі 11600 грн., проценти за користування грошовими коштами у сумі 3537,92 грн., а всього 15137, 92 грн.
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що має місце правовідносини між підприємствами.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися правовідносини які регулюються положеннями статей 536,1212,1214 та 1048 ЦК України, відповідач не виконав належним чином зобов'язання, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні як первісного так і зустрічного позовів по мотивам неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії розписки від 25.06.2008 року ОСОБА_7 отримав в рахунок оплати за положення кабелю від ОСОБА_6 гроші у сумі 11600 грн. ( а.с.7).
Відповідач ОСОБА_7 є генеральним директором ТОВ «Інко-нет» (а.с.49).
До позовної заяви у якості доказів позивач додав лист від ТОВ «Інко-нет» на адресу ТОВ «Острів» про не заперечення використання транспортної сеті відповідача ( а.с.9).
Згідно з договором № 07/08/55 від 07.07.2008 року укладеним між ТОВ «Інко-нет» та ТОВ «Острів» про надання послуг передачі даних, ТОВ «Інко-нет» зобов'язалось після вводу до експлуатації каналу зв'язку надавати послуги щодо передачі даних.( а.с.60).
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №4 від 25.06.2008 року прийнято ТОВ «Інко-нет» від ТОВ «Острів» через ОСОБА_6 11600 грн., для положення кабелю ( а.с.51).
Як пояснив у суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_7, його підприємство займається наданням послуг у сфері зв'язку, у тому числі прокладкою кабелю, гроші отримані від позивача він вніс до каси підприємства, відповідач є засновником ТОВ «Острів», між їх підприємствами був укладений договір про надання послуг, у тому числі і прокладки кабелю, що підтверджується письмовими доказами (а.с.65-67).
Прокладкою кабелю займається юридична особа ТОВ «Інко-нет», як фізична особа він позбавлений можливості надавати такі послуги та гроші були отримані на користь юридичної особи та були їм внесені на рахунок підприємства відповідно до прибуткового касового ордеру.
Положення Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (стаття 1212).
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (стаття 1213).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними /стаття 536 цього Кодексу - за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства/ (стаття 1214).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (стаття 1048).
Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти були передані відповідачу, але він зарахувув їх на рахунок підприємтсва, яке і повинно було виконувати зобов'язання з прокладки кабелю, але юридична особа ТОВ «Інко-нет» не була притягнута до участі у справі у якості відповідача.
Виходячи з викладеного відповідач ОСОБА_7 не порушував прав позивача з приводу безпідставного отримання грошових коштів, а тому позовні вимоги відносто нього задоволенню не підлягають.
Крім того, в матеріалах справи відсутній оригінал розписки, є тільки її копія,статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, відповідно до положень статті 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову по мотивам неправильного застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316, 319, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року скасувати та ухвалите нове про відмову у позові.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Сінані О.М. Рошка М.В. Хмарук Н.С.