Справа № 1028/723/12 Головуючий у І інстанції Литвин Л.І.
Провадження № 22-ц/780/1471/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.
Категорія 29 19.03.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
14 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Мережко М.В.,
суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.,
при секретарі: Черненко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 18 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та шкоди завданої здоров'ю, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та шкоди завданої здоров'ю, посилаючись на те, що 17.08.2012 року малолітній син ОСОБА_2 граючись на вулиці з онукою ОСОБА_3 вистрелив у неї із свого саморобного лука. Стріла влучила в ліве око її онуки, в зв'язку з чим остання отримала тілесне ушкодження - травматичний розрив кон'юктиви в області сльотного м'ясця лівого ока.
В зв'язку з нанесенням травми онуці, ОСОБА_3 зазнала матеріальних витрат на її доставку до лікарень, хірургічну операцію та післяопераційне лікування, загальна сума яких склала 1500 грн. Крім того, їй завдано моральної шкоди так як вона хвилюється про повне відновлення зору онуки та її подальше здоров'я.
Просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 1500 грн. витрат понесених на лікування її онуки; стягнути з ОСОБА_2 2000 грн. на її користь в якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 5000 грн. на користь її онуки ОСОБА_4, в якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 5000 грн. на користь її онуки ОСОБА_4 в якості відшкодування шкоди завданої здоров'ю.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 18 січня 2013 року позов ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та шкоди завданої здоров'ю, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 359,87 грн. витрат пов'язаних з лікуванням, 2000 грн. моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_4 1000 грн. моральної шкоди.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та висновки суду не відповідають обставинам справи, просила рішення Яготинського районного суду Київської області від 18.01.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
В свою чергу, ОСОБА_2 також не погоджуючись з рішенням Яготинського районного суду Київської області від 18 січня 2013 року, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також те, що висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, просила скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 18 січня 2013 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1000 грн. в якості відшкодування за завдану моральну шкоду, так як рішення в цій частині ухвалене на користь особи, що не має процесуального статусу позивача; відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 200 грн. вартості бензину в зв'язку з недоведеністю належними та допустимими доказами понесення позивачем вказаних витрат; змінити розмір суми, яка ухвалена до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 зменшивши її з 2000 грн. до 300 грн., так як первинна сума відшкодування є завищеною.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 серпня 2012 року малолітній син ОСОБА_2 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 був залишений нею без належного нагляду. Останній грався на вулиці з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. При цьому вистрелив із саморобного лука в сторону ОСОБА_4 та стріла влучила в ліве око дівчинки, внаслідок чого вона отримала травматичний розрив кон'юктиви в області сльотного м'ясця лівого ока та її після огляду лікарем Яготинської ЦРЛ було направлено до офтальмологічного відділення Київської обласної клінічної лікарні, де проведена операція. Внаслідок травмування ОСОБА_4, позивачка ОСОБА_3 витрачала кошти на операцію та лікування онуки, її доставку до лікарні, переїзд з м. Києва. Сума витрат становить 359 грн. 87 коп. із яких витрати по перевезенню потерпілої становлять 200 грн., що повністю відповідає обставинам справи, враховуючи мінімальну вартість пального та відстань до обласної лікарні. Позивачці завдано моральної шкоди, оскільки вона зазнала моральні страждання, викликані ушкодженням здоров'я онуки, побоюванням, що остання може втратити зір, перенесенням малолітньою підопічною оперативного втручання та хвилювання за її подальше здоров'я. Крім цього, малолітня онука внаслідок травми перенесла фізичний біль, хвилювання та страх під час лікування, проведення операції, та малолітній дитині також була завдана моральна шкода.
З такими висновками колегія суддів погоджується та приходить до висновку, що суд першої інстанції у повній мірі дослідив фактичні обставини справи та правомірно стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 359 грн. 87 коп. матеріальної шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позивних вимог про стягнення на користь ОСОБА_4 5000 грн. в якості відшкодування шкоди завданої її здоров'ю, оскільки позивачкою не надано ніяких доказів в обґрунтування цих позовних вимог.
Суд першої інстанції, врахувавши характер скоєного, глибину фізичних та душевних страждань позивачки та малолітньої дитини, ті обставини, що шкода була завдана малолітньою особою та внаслідок неналежного ставлення до своїх обов'язків матері хлопчика, яка залишила дитину без нагляду, допустила неналежне ставлення до його виховання, в результаті чого дитина гралась у людному місці з саморобним луком та стрілами, які самі по собі носять небезпеку для оточуючих, а також виходячи з принципів розумності та з врахуванням тих обставин, що матір малолітнього хлопчика виховує його сама, її майновий стан, вирішив, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивачці повинен становити 2000 грн., а постраждалій малолітній дитині 1000 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитися не може виходячи з наступного.
Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2012 року (а.с. 3), 17.08.2012 року ОСОБА_4 покликав гратися на вулицю сусідський хлопець ОСОБА_5 Останній взяв з дому дерев'яний лук та стрілу з буряну, які він змайстрував сам. Граючись на вулиці в ігри ОСОБА_5 вистрілив зі свого лука в купу піску в той момент як із за нього вийшла ОСОБА_4 Стріла влучила ОСОБА_4 в область лівого ока.
Відповідно до акту судово-медичного дослідження, у ОСОБА_4 виявлений травматичний розрив кон'юктиви в області сльотного м'ясця лівого ока, який характерний для дії тупого твердого предмету, або при ударі об такий (а.с. 4).
Згідно виписки з історії хвороби №104213/390, ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванню в офтальмологічному відділенні Київської обласної клінічної лікарні з 17 серпня 2012 року по 18 серпня 2012 року. Проведено оперативне та консервативне лікування. Рекомендовано спостереження офтальмолога за місцем проживання (а.с. 5).
Як вбачається з розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 27 січня 2012 року, встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Опікуном дитини призначено бабусю ОСОБА_3 (а.с. 8).
Згідно ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 67 ЦК України, опікун зобов'язаний вживати заходів, щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, колегія суддів, вважає, що відшкодування моральної шкоди повинно стягуватись тільки на користь ОСОБА_3, яка є опікуном малолітньої ОСОБА_4, яка в свою чергу не досягла відповідного віку, за яким може самостійно захищати свої права та інтереси.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Колегія суддів враховуючи характер скоєного, а також глибину душевних страждань ОСОБА_3 та глибину душевних і фізичних страждань ОСОБА_4 приходить до висновку, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 1500 грн., а моральну шкоду, яку зазнала малолітня ОСОБА_4 необхідно визначити в розмірі 4000 грн., тому з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути 5500 грн. моральної шкоди.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, необхідно скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5500 грн.
В решті рішення необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 18 січня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення:
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5500 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: