АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

03 вересня   2007 року                                           м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі:

Лісової В.М.  Жданової B.C. Новосядлої В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_1на рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 28 березня 2005 р. і ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 14 липня 2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до стоматологічного центру „Універсал-96" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2002 р. позивач звернувся з позовом до відповідача,  в якому ,  посилаючись на Закон України „ Про захист прав споживачів" ,  просив визнати надані йому стоматологічним центром „Універсал-96" стоматологічні послуги неналежної якості ,  зобов"язати відповідача перерахувати клініці „Екстралайтдент" 540 грн на відновлення пошкодженого з вини відповідача зуба,  стягнути 3% вартості послуги за кожний день затримки відновлення зуба за період з 3.04.2002 р. по 22.05.2002 р. в розмірі 810 грн та стягнути моральну шкоду 8602, 50 грн. В обгрунтування своїх вимог посилався на те,  що в липні-серпні 2000 р. в стоматологічному центрі „Універсал-96" він лікував зуби з наміром подальшого протезування та витратив на це більше 800 грн. У листопаді 2001 р. він повторно звернувся до центру у зв"язку з неналежним станом раніше пролікованих у відповідача зубів. За повторне лікування зубів в січні 2002 р. він заплатив майже 445 грн,  але вже в березні 2002 р. зуб,  який зміцнювався повторним пломбуванням каналів,  заламався після чого він вимушений був звернутися до спеціалістів клініки „Екстралайтдент",  які визначили вартість відновлення пошкодженого зуба 540 грн. Оскільки відповідач відмовився у добровільному порядку перерахувати зазначену суму ,  він вимушений звертатися до суду.

Під час розгляду справи до участі в якості співвідповідача було притягнуте багато профільне мале приватне підприємство „Універсал-96" ,  стоматологічний центр якого є структурним підрозділом.

Справа розглядалась судовими інстанціями неодноразово.

Рішенням Дніпровського районного суду м.  Києва 28.03.2005 р. ,  залишеним без

змін ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 14.07.2005 р.,  в задоволенні позову

відмовлено.

№ 33ц-1855    кс 07                                    

Категорія 35 ЦП:

Головуючий у першій інстанції Шафран В.В..

Доповідач Жданова B.C.

2

Відмовляючи у задоволенні позову,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивач відповідно до  ст. . 30 ЦПК України не довів ті обставини,  на які посилалась в позові,  як на підставу своїх вимог.

З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі позивачОСОБА_1,  посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права,  просить судові рішення скасувати ,  справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку ,  що підстави перегляду судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України,  суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права,  доводи скарги не спростовують висновків суду.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332,  336,  337 ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргуОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 28 березня 2005 р. та ухвалу Апеляційного суду м.  14 липня  2005 р.   залишити без змін.

Ухвала скарженню не підлягає.