2/463/191/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого – судді Мартинишина Я.М.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
з участю:
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до приватного підприємства «Агро-фірма Комплекс», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Київ – Атлантик Україна» про відшкодування витрат понесених у зв’язку із службовим відрядженням та витрат на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 90000,00 гривень витрат понесених у зв’язку із службовим відрядженням та 21 552, 15 гривні витрат пов’язаних із закупівлею товарно-матеріальних цінностей. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він в період з 01.01.2008 року по 29.04.2009 року перебував у трудових відносинах з приватним підприємством «Агро-фірма Комплекс», на посаді комерційного директора. В кінці жовтня 2008 року його було скеровано у відрядження до м. Києва, до ПрАТ «Київ-Атлантик Україна», для закупівлі кормів для птиці. Під час цього відрядження, позивач за власні готівкові кошти, з метою задоволення потреб господарської діяльності відповідача придбав кормів для годівлі птиці на суму 90000,00 гривень та товарно-матеріальні цінності на суму 21 552, 15 гривні. Позивач зазначає, що після відрядження зазначені кошти йому не повернені, просить суд стягнути вказані кошти з відповідача.
В судове засідання позивач з’явився, дав пояснення аналогічні позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, позовні вимоги заперечив, вказуючи на те, що обставини на які покликається позивач не підтверджуються належними доказами. Позивач не надав жодного первинного документа, який би підтверджував факт внесення готівкових грошових коштів на суму 90000,00 гривень до каси ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» за придбання кормів для відгодівлі птиці. Факт купівлі позивачем товарно-матеріальних цінностей на суму 21 552, 15 гривень в інтересах ПП «Агро-фірма Комплекс», також жодним чином не доведений. З огляду на наведене, представник відповідача просить суд у задоволенні позову позивачу відмовити.
Третя особа ПрАТ «Київ-Атлантик Україна», будучи належним чином повідомленою про дату та час судового засідання в судове засідання не з’явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, надала суду письмові пояснення. Згідно даних пояснень у жовтні 2008 року позивач, який працював на посаді директора ПП «Агро-фірма Комплекс» за власні готівкові кошти, які вносив у касу ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» придбав комбікорм, для потреб даного підприємства, купівля комбікорму здійснена позивачем на суму 90000,00 гривень. Крім того, третя особа надала суду копії видаткових накладних, що підтверджують факт придбання товару ПП «Агро-фірма Комплекс», копію довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та копії прибуткових касових ордерів за період з 20.10.2008 року по 29.10.2008 року. Третя особа, також повідомила суд, що оригінали прибуткових касових ордерів за період з 20.10.2008 року по 29.10.2008 року знищені за терміном зберігання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, які з'явились, дослідивши зібрані по справі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що позивач наказом № 1 від 10.02.2006 року прийнятий на посаду директора ПП «Агро-фірма Коплекс» за сумісництвом. З вказаним підприємством позивач перебував у трудових відносинах до 29.04.2009 року. Вказані обставини підтверджуються витягом із трудової книжки позивача.
Згідно видаткових накладних № СВ – 004271 від 27.10.2008 року, № СВ -004144 від 14.10.2008 року, № СВ – 004185 від 16.10.2008 року, № СВ – 004195 від 17.10.2008 року, № СВ – 004218 від 20.10.2008 року, № СВ – 004248 від 23.10.2008 року, № СВ – 004254 від 24.10.2008 року ПП «Агро-фірма Коплекс» придбало у ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» комбікорм ПК 14-1 (нас) на суму 276446,80 гривень.
Судом з’ясовано, що ПП «Агро-фірма Коплекс» здійснювало оплату за придбаний комбікорм у ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» шляхом внесення готівкових коштів до каси продавця у сумі 90000, 00 гривень. Обставини придбання комбікорму та його оплати у формі внесення готівкових коштів ПП «Агро-фірма Коплекс» у касу ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» сторонами не заперечуються.
Позивач зазначає, що в період з 20.10.2008 року по 29.10.2008 року він перебував у відряджені у м. Києві, з метою придбання в ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» комбікорму та здійснення оплати за нього. ПП «Агро-фірма Коплекс» не надало позивачу грошових коштів у зв’язку з відрядженням для купівлі комбікорму, а тому грошові кошти у сумі 90000, 00 гривень, які були внесені особисто позивачем до каси ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» були його власністю.
В процесі розгляду справи судом не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження вищенаведених обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Підстав для звільнення від доказування, як обставин на які посилається позивач, так і обставин на які посилається відповідач в процесі розгляду справи судом не встановлено.
До матеріалів справи додано оригінали корінців квитанцій до прибуткових касових ордерів № 3037 від 20.10.2008 року, № 3059 від 21.10.2008 року, № 3066 від 22.10.2008 року, № 3075 від 23.10.2008 року, № 3082 від 24.10.2008 року, № 3095 від 25.10.2008 року, № 3102 від 27.10.2008 року, № 3108 від 28.10.2008 року, № 3119 від 29.10.2008 року з яких вбачається, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» прийняв до каси підприємства готівкові грошові кошти у сумі 90000,00 гривень від ПП «Агро-фірма Коплекс» за продаж комбікорму. Вказаними доказами спростовується той факт, що грошові кошти у сумі 90000,00 гривень, які внесені до каси ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» з 20.10.2008 року по 29.10.2008 року були власністю позивача. Що стосується довідки ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» від 12.10.2010 року № 197 виданої про те, що ПП «Агро-фірма Коплекс» протягом 2008 року за реалізований в її адресу комбікорм, частково розраховувалось готівковими грошовими коштами ч/з ОСОБА_2 в сумі 90000,00 гривень, то така довідка не є належним доказом у справі, оскільки жодним чином не доводить, що ці грошові кошти були власністю ОСОБА_2 Суд зазначає, що вказана довідка також не може бути доказом того, що ПП «Агро-фірма Коплекс» протягом 2008 року за реалізований в її адресу комбікорм, частково розраховувалось готівковими грошовими коштами саме через ОСОБА_2 в сумі 90000,00 гривень, оскільки не є первинним документом, що підтверджує факт внесення грошових коштів до каси підприємства.
Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
З огляду на викладені приписи закону, не можуть судом бути взяті до уваги копії прибуткових касових ордерів, оскільки такі в оригіналі представлені суду не були, а тому суд не може визнати копії цих документів доказами по справі і покласти їх в основу свого рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Ухвалами суду від 07.10.2011 року та від 07.02.2013 року, суд за клопотаннями позивача витребовував оригінали касових ордерів за період з 20.10.2008 року по 29.10.2008 року у ПП «Агро-фірма Коплекс» та ПрАТ «Київ-Атлантик Україна», проте ці докази суду не представлені.
Покликання позивача, що ним для забезпечення потреб діяльності відповідача придбано товарно–матеріальні цінності на загальну суму 21 552, 15 гривень, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами по справі.
Відповідно до ст. 121 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин), передбачає, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач в період з 20.10.2008 року по 29.10.2008 року перебував у службовому відряджені у м. Києві у ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» для закупівлі кормів для птиці ПП «Агро-фірма Коплекс».
Крім того, відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати авансовий звіт про витрачені у відрядженні кошти. Разом з тим, оформлений позивачем відповідно до встановленої форми авансовий звіт в матеріалах справи відсутній.
Суд зазначає, що подані відповідачем копії авансових звітів про відрядження ОСОБА_4 до уваги судом не беруться, з огляду на не представлення суду оригіналів цих документів. Крім того, вказані копії авансових звітів жодним чином не спростовують та не підтверджують факт внесення грошових коштів позивачем до каси у ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» і взагалі не стосуються особи позивача.
Крім того, суд зазначає, що витрати на закупівлю кормів не є витратами, що пов’язані із службовим відрядженням. Понесення такого роду витрат не регулюється ст. 121 КЗпП України та іншим трудовим законодавством, а врегульовуються книгою п’ятою Цивільного кодексу України «Зобов’язальне право», що не охоплюється підставами позову позивача, а відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 64, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України ст. 121 КЗпП України, суд, –
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного підприємства «Агро-фірма Комплекс», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Київ – Атлантик Україна» про відшкодування витрат понесених у зв’язку із службовим відрядженням та витрат на закупівлю товарно-матеріальних цінностей - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: