АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________
Справа № 11/796/758/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Антонюк М.С.
Категорія -ч.2 ст.185 КК України Доповідач - Верховець Т.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.,
суддів Кияшка О.А., Лук'янець Л.Ф.,
за участю прокурора Отроша В.М.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського суду м. Києва від 03 грудня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимий:
1. 01.11.2004 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі з випробуванням строком на два роки;
2. 10.11.2005 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, 71 КК України на два роки і два місяці позбавлення волі;
3. 14.08.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ст. 71 КК України на один рік і вісім місяців позбавлення волі;
4. 21.03.2011 року Печерським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі, звільнений від покарання 22.09.2011 року на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію»,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою, з 10.06.2012 року.
По справі вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 09.06.2012 року, приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи у «Фан-зоні ЄВРО 2012» навпроти будинку № 21 по вул. Хрещатик в м. Києві, звернув увагу на ОСОБА_4, яка сиділа на газоні, а праворуч від неї лежала її сумка. Побачивши вказану сумку та вважаючи, що в ній знаходяться цінні речі та гроші, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 та скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, своєю рукою проник до сумки ОСОБА_4, звідки таємно повторно викрав приватне майно останньої, а саме:
- гаманець марки «Louis Vutton» коричневого кольору, вартістю 800 грн.,
- гроші в сумі 300 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 09.06.2012 року становить 2 397 грн. 75 коп.,
- гроші в сумі 1 531 грн.,
- посвідчення кореспондента телеканалу «СТБ», видане на ім'я ОСОБА_4, яке матеріальної цінності не становить,
- кредитну картку «Кредит Дніпро банку», яка матеріальної цінності не становить,
- дисконтну карту мережі ресторанів «Мафія», яка матеріальної цінності не становить,
- дисконтну карту магазину «Monika Ricci», яка матеріальної цінності не становить,
- клубну карту магазину «Спортмастер», яка матеріальної цінності не становить,
- дисконтну карту магазину «Brocard», яка матеріальної цінності не становить.
Всього ОСОБА_3 таємно, повторно, викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 4 728 грн. 75 коп., після чого з місця вчинення з викраденим зник, розпорядившись ним за власним розсудом.
В поданих апеляціях:
- засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичні обставини справи та юридичну кваліфікацію його дій, просить вирок суду першої інстанції змінити та пом'якшити йому призначене судом покарання, з урахуванням ст.75 КК України. Засуджений вважає, що судом не враховані такі пом'якшуючи обставини як: його щире каяття в скоєному, відсутність матеріальних та моральних позовних вимог з боку потерпілої, позитивні характеристики з місця проживання та роботи, а також критичний стан його здоров'я і потреба лікування в стаціонарних умовах лікувальних закладів.
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини та юридичну кваліфікацію дій ОСОБА_3, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2012 року скасувати і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі. Так, апелянт зазначає, що призначене судом покарання не відповідає суспільній небезпеці вчиненого злочину та характеристиці особи засудженого, який ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, раніше судимий за аналогічні злочини, але належних висновків для себе не зробив. Отже, на думку прокурора, покарання, призначене ОСОБА_3 є недостатнім для його виправлення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора та заперечував проти апеляції засудженого, захисника та засудженого ОСОБА_3, які підтримали апеляцію останнього та заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і засудженого задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Прокурор і засуджений ОСОБА_3 не оспорюють фактичні обставини справи і юридичну кваліфікацію дій засудженого, тому виходячи з вимог ст.365 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції, щодо фактичних обставин справи, які не оспорюються і докази яких не досліджуються та вважає, що кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст.185 КК України є правильною.
Згідно ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Ці вимоги закону, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_3., судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.
Так, суд призначаючи покарання ОСОБА_3 врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, визнання засудженим вини та щире каяття, повернення викраденого потерпілій, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, до затримання працював у ГО «Клуб Еней», на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також стан його здоров'я.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав щире каяття засудженого.
Обставин, що обтяжують покарання засудженому, суд першої інстанції не встановив, але врахувавши те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, дійшов висновку, що дана обставина свідчить про схильність останнього до скоєння злочинів і небажання стати на шлях виправлення, а тому призначив йому покарання у виді позбавлення волі.
Доводи прокурора про неврахування судом, при призначенні покарання ОСОБА_3, що останній не працює є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме довідкою голови правління ГО «Клуб Еней» з якої вбачається, що ОСОБА_3 до затримання перебував у трудових відносинах з цією організацією.
Інші доводи, на які посилаються апелянти, як на підстави зміни чи скасування вироку також є безпідставними, оскільки судом першої інстанції, при обрані виду і міри покарання засудженому, були враховані.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, тому підстав для зміни вироку чи його скасування і постановлення нового вироку, як про це йдеться в апеляціях прокурора і засудженого не вбачає, а отже вирок суду першої інстанції залишається без змін, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
Керуючись п.п.11, 15 ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, ст.ст.365, 366 КПК України (1960р.), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року, щодо ОСОБА_3, залишити без змін, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
С У Д Д І :
_____________ _____________ ______________
Верховець Т.М КияшкоО.А. Лук’янець Л.Ф.