АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-ц/796/1276/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - ОСОБА_1
Доповідач - Музичко С.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді: Музичко С.Г.,
суддів: Кравець Т.А., Семенюк Т.А.,
при секретарі: Чайці І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 24 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -
в с т а н о в и л а:
В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Подільського районного суду м.Києва із позовом до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ВГІРФО Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1987 по 2011 перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано за рішенням суду. За час шлюбу відповідач вселився до позивача у кв.№2 в будинку АДРЕСА_1, 1/2 частина якої належить позивачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом та додаткового рішення суду. З 2008 року відповідач у вказаній квартирі не проживає, за комунальні послуги не сплачує, що підтверджується актами представників ЖЕКу та квитанціями про сплату комунальних послуг. Таким чином, позивач вважає, та обставина, що відповідач не знятий з реєстрації за адресою вказаної квартири порушує її право власності, в тому числі і щодо оплати послуг за квартиру, які нараховуються на відповідача.
Позивач просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку із відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин та зняти його з реєстрації за вказаною адресою.
Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 24.09.2012 в задоволенні позову - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу. Посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, судом не надано належної оцінки тій обставині, що відповідач не проживає у вказаній квартирі понад 4 роки, також не було в повній мірі досліджено показання свідків та письмові докази. Зазначає також, судом не враховано, що відповідач після розірвання шлюбу не заявив позову про поділ спільного майна подружжя, відтак спірна квартира є приватною власністю позивача, окрім того набута нею в порядку спадкування.
Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позовні вимоги задовльнити.
В судовому засіданні позивач та її представник просили апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених в ній.
Відповідач та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб які приймали участь в cyдовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції врахував строк позовної давності для вимоги про поділ майна подружжя, а також виходив з того, що між сторонами вбачається спір про право власності, тому позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом в порядку ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР є безпідставними, оскільки вказані правові норми не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду частково, з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1 в м.Києві: ј (одна/четверта) вказаного домоволодіння - на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Київською державною нотаріальною конторою 11.07.1986 за р.№ 711-10543 та ј (одна/четверта) вказаного домоволодіння - на підставі рішення народного суду Подільського району м.Києва від 21.01.1988 та додаткового рішення цього суду від 18.02.1988 (а.с. 12-14).
Відповідно до рішення народного суду Подільського району м.Києва від 21.01.1988 та додаткового рішення від 18.02.1988 спадкоємцю за заповітом, ОСОБА_5 у виділі Ѕ (однієї/другої) частини будинку в натурі було відмовлено, позбавлено його права власності на цю частку з переходом у власність позивачки та її брата ОСОБА_6 по ј (одній/четвертій) частині кожному, зі стягненням на його користь у порядку компенсації вартості частки будинку з кожного по 2929 крб. (а.с. 96-103, 105, 106).
Шлюб між сторонами було зареєстровано 14.10.1987 Відділом РАЦС Авдіївського МУЮ Донецької обл. та розірвано за рішенням Подільського районного суду м.Києва 17.11.2011 (а.с. 11, 107).
Таким чином, спірна квартира у частці належить позивачу. Відповідач не порушував питання про поділ майна.
Враховуючи вказане вище, заслуговують на увагу уваги доводи апеляційної скарги, що спірна квартира є приватною власністю позивача, як така, що набута нею в порядку спадкування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин вимог ст.ст.71, 72 ЖК УРСР, оскільки вказаними нормами визначаються гарантії прав на житло для громадян, які проживають у державному чи комунальному житловому фонді, в той час як у вказаній справі спір виник щодо права користування майном, яке перебуває у приватній власності громадян та відповідно охороняються нормами про речові права ЦК України.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника втрачає право на користування цим житлом у різі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно довідки за Ф № 3 від 04.04.2012, виданої КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району», за адресою спірної квартири АДРЕСА_1 в м.Києві, мешкають та зареєстровані: ОСОБА_2 - власник, ОСОБА_4 - колишній чоловік, ОСОБА_7 - донька, ОСОБА_8 - син (а.с. 10).
Відповідно до актів, складених комісією ЖЕД по обслуговуванню приватного сектора Подільського р-ну м.Києва від 27.07.2011, 07.10.2011, 25.01.2012, 02.04.2012 відповідач не проживає за адресою спірної квартири з 2008 року, що підтверджується сусідами (а.с. 15-18).
Згідно довідки ЛКК № 563 від 25.05.2012 ОСОБА_9 - мати відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує постійного стороннього догляду та надання соціальних послуг, як нездатна до самообслуговування (а.с. 63)
Згідно довідки за Ф № 3 № 966 від 05.09.2012, виданої КП «Лісове» Подільської районної у м.Києві ради, в квартирі АДРЕСА_2 проживає та зареєстрована ОСОБА_9 - власник квартири, яку доглядає відповідач. (а.с. 108).
Отже, при постановленні рішення суд першої інстанції не врахував обставини поважності причин не проживання в спірному житлі, чим допустив неповне з`ясування обставин у справі, відтак рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити з інших підстав.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 24 вересня 2012 року - скасувати. Постановити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: