УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 11/796/772/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Мамонтова І.Ю.

Категорія - ч.1 ст.191 КК України Доповідач - Верховець Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Верховець Т. М.,

суддів Кияшка О.А., Мороза І.М.,

за участю прокурора Петренко О.І.,

виправданого ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 28 січня 2013 року апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, визнана такою, що не підлягає розгляду.

Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції вказав, що прокурор, в порушення вимог ст.ст. 350, 378 КПК України, виклав своє прохання в апеляційній скарзі таким, що не відповідає нормам кримінально-процесуального кодексу України (в редакції 1960р.), а саме просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, в той час, відповідно до вимог ст.378 ч.1 п.3 КПК України (1960р.), апеляційний суд, у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції, постановляє свій вирок, а не направляє справу на новий судовий розгляд.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду від 28 січня 2013 року скасувати, апеляцію прокурора від 11 січня 2013 року на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.191 КК України визнати такою, що підлягає розгляду, справу направити до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України. Апелянт вказує, що під час розгляду кримінальної справи судом першої інстанції не був досліджений речовий доказ - диск з відеозаписом, що, в свою чергу призвело до неповноти судового слідства. Отже, на думку апелянта, відповідно до ст.368 КПК України, вирок суду має бути скасовано, а справа направлена на новий судовий розгляд, в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, виправданого, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.350 КПК України, в апеляції повинно бути зазначено: назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування, прохання особи, яка подає апеляцію, перелік документів, які додаються до апеляції.

Відповідно до ст.352 КПК України, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст.350 КПК України, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Якщо у визначений строк ці вимоги не виконуються, апеляція, постановою головуючого, визнається такою, що не підлягає розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2, який органами досудового слідства обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, постановлений виправдувальний вирок.

На вказаний вирок 11 січня 2013 року прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію в якій просив скасувати виправдувальний вирок, щодо ОСОБА_2, оскільки вважав його незаконним через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неповноту судового слідства (а.с.190-196, т.2).

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2013 року (а.с. 197 т.2) подана прокурором апеляція залишена без руху як така, що не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.350, ст. 378 КПК України, і прокурору надано строк для усунення недоліків, вказаних в постанові.

25 січня 2013 року прокурором, на виконання вимог, вказаних в постанові від 21 січня 2013 року, подана нова апеляція, резолютивна частина якої, за змістом, аналогічна апеляції від 11.січня 2013 року (а.с. 199-205, т.2).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 28 січня 2013 року апеляція прокурора визнана такою, що не підлягає розгляду (а.с. 206 т.2).

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про визнання апеляції прокурора такою, що не підлягає розгляду.

Доводи апеляції прокурора, щодо відповідності поданої ним апеляції вимогам кримінально - процесуального закону, а саме ст. 374 ч.5 КПК України, про те, що в разі скасування вироку внаслідок порушень допущених при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду до суду, який постановив вирок, але в іншому складі суддів є безпідставними і такими, що суперечать нормам КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.378 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках: необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.

Стаття 374 КПК України, дійсно передбачає випадки скасування апеляційним судом вироків суду першої інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд, в суд першої інстанції, в іншому складі суддів, але такі випадки чітко регламентовані ч.2 ст. 374 КПК України ( пункти 2, 3, 4, 6 - 10, 13 частини 2 статті 370 КПК України - істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону).

В апеляції прокурор, порушуючи питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд, посилався на неповноту судового слідства (ст.368 КПК України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування постанови суду, як про це йдеться в апеляції прокурора, не має, тому вона залишається без змін, а апеляція - без задоволення.

Керуючись п.п.11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, ст.ст. 365, 366, 382 КПК України (1960р.), -

У Х В А Л И В:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 січня 2013 року про визнання апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 грудня 2012 року, такою, що не підлягає розгляду - без змін.

С У Д Д І:

______________ _______________ _______________

ВерховецьТ.М. Кияшко О.А. МорозІ.М.