ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.13 р. Справа № 905/1904/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», м. Антрацит, Луганська обл.

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 2 063,70грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Орлов В.В. - за дов.

відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» до Державного підприємства «Донецька залізниця» пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (антрацит), відправленого позивачу Публічним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» 20.11.12р. за залізничною накладною № 49306939 у напіввагоні №60019072, у сумі 2 063,70грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом від 21.11.2012р. БМ 734425/335, складеним цією ж станцією. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Залізниця позов не визнала з посиланням на те, що відповідно до п."а" ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

20.11.12р. Публічним акціонерним товариством «ЦЗФ Нагольчанська», яке у подальшому було реорганізовано шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ Нагольчанська» (вантажовідправник) на адресу ТОВ «Ольга-2» (вантажоодержувач) у напіввагоні № 60019072 за залізничною накладною № 49306939 зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Порт (експорт) Донецької залізниці відвантажило антрацит. За накладною вага нетто у вагоні - 71 000 кг (брутто - не зазначено, тара - 23 000 кг). Вантаж маркований.

Згідно довідки відправника (ТОВ «ЦЗФ Нагольчанська»), ціна 1т антрациту марки АС - 1 495,44грн.

На станцію призначення вагон прибув 21.11.12р., де був складений акт загальної форми № П 1476 від 21.11.2012р. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду було виявлене воронкоподібне заглиблення в вантажі.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Порт Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БМ 734425/335 від 21.11.2012р., згідно з яким:

· вагон прибув в технічному відношенні справний;

· навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 10-15см;

· з правої сторони по ходу потягу над 5-6 люками є заглиблення розміром: 1200 х 1000х 2000мм;

· вантаж маркований вапном, в районі заглиблення маркування порушене;

двері і люка зачинені на справні запорні пристрої;

· витікання вантажу немає;

· зважування вагону проводилося на 150 тонних вагонних тензометричних вагах залізниці з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 68 200 кг (брутто 91 200 кг, тари з брусу 23 000 кг), нестача вантажу складає 2 800 кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - особою, яка брала участь у зважуванні.

Вантажоодержувач зробив переуступний напис на пред'явлення претензії і позову на залізничній накладній відправнику вантажу - Публічному акціонерному товариству «ЦЗФ Нагольчанська». Переуступний напис засвідчений підписами директора і бухгалтера та печаткою вантажоодержувача.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Ст.133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Відповідно до ч.2 п.2 Правил заявлення та розгляду претензій «переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства».

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 3 125,47 грн. із розрахунку: 2 090 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 1 495,44грн. (вартість 1т антрациту марки АС, зданого до перевезення). Позивачем заявлена менша сум, а саме - 2 063,70грн.

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129, 130, 133 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» (94638, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський вул. Гагаріна, 51, п/р 26007310073701 у філії АБ «Південний» м. Луганськ, МФО 304999, код ЄДРПОУ 00179648) 2 063,70грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 720,50 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 28.03.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

Вик

Тел.381-91-18