Справа № 2-8086/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2007 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Васіної Л.А.
при секретарі Снаговській М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд розірвати їх шлюб укладений 10.10.1992 року.
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що 10.10.1992 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2
Від цього шлюбу у них є дитина - Особа-3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинились на початку 2007 року і з того часу вони сумісно не проживають, не мають спільного бюджету та не ведуть сумісне господарство.
Причиною розпаду сім'ї, на думку позивачки, послужило те, що відповідач постійно був незадоволений, виганяв позивачку з дому, що потягло за собою втрату почуття любові та поваги до відповідача, а тому позивачка вимушена просити розірвати їх шлюб.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила суд задовольнити їх.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Судом по справі встановлено факт, що 10.10.1992 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі РАЦС Виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька Особа-3, яка станом на сьогоднішній день являється повнолітньою, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.
Фактично з початку 2007 року сторони припинили спільне проживання, не ведуть сумісного господарства та не мають спільного бюджету. Причиною розпаду сім'ї являється взаємо непорозуміння між сторонами.
Таким чином, враховуючі, що сторони вже на протязі більш як півроку сумісно не проживають, збереження їх шлюбу суперечить їх інтересам та подальше спільне проживання подружжя неможливе, суд вважає можливим розірвати їх шлюб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-8, 11, 14, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. . ст. 110, 112 СК України, -
ВИРІШИВ:
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 жовтня 1992 року розірвати.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне вимито в розмірі 12, 50 гривень, стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 12, 50 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.