Справа№ 2-1984/2007p

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 листопада 2007 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді     -Підберезного Г.А.

при секретарі               - Гальчанській А.О.

розглянув   у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  суд-

ВСТАНОВИ В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  посилаючись на те,  що 08.02.1997 року вона уклала шлюб з відповідачем,  шлюб зареєстрований у Будинку одруження міста Воронежа,  актовий запис № НОМЕР. Від даного шлюбу вони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Позивачка вказує на те,  що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на обов'язки подружжя,  ведення спільного господарства,  матеріального добробуту сім'ї та виховання дітей. Все вищезазначене призводило до конфліктів. Відповідач постійно бив позивачку та її сина від першого шлюбу. Також він погрожував позивачці фізичною розправою,  у зв'язку з чим вона зверталась до правоохоронних органів. Шлюбні відносини припинені з грудня 2005 року,  спільне господарство не ведеться. У зв'язку з тим,  що збереження шлюбу неможливо,  ОСОБА_1 просила розірвати шлюб із ОСОБА_2.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі,  обґрунтовуючи їх обставинами,  викладеними в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився,  хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином,  причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи,  що відповідає положенням  ст.  224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи,  суд дійшов до висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя,  дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  бере до уваги наявність малолітньої дитини,  дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Судом встановлено,  що 08.02.1997 року позивачка зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_2.,  шлюб зареєстровано у Будинку одруження міста Воронежа,  актовий запис №> НОМЕР. Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу,  а фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені з грудня 2005 року,  тому суд вважає,  що шлюб між подружжям треба розірвати. Витрати по розірванню шлюбу треба покласти на позивача.

Враховуючи викладене,  керуючись  ст.  ст.  104,  105,  110,  112 Сімейного кодексу України,   ст.   ст.  213 -215,  224 - 226 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 08.02.1997 року у Будинку одруження міста Воронежа,  актовий запис № НОМЕР - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС із ОСОБА_1 стягнути державне мито на користь держави в розмірі 17 гривень,  ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідачів,  поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                                    Г.А. Підберезний