ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.09.08Справа №2-а-624/08

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді    Трещової О.Р., при секретарі Марущенко О.О., за участю

представників позивача - Лисенко Олени Володимирівни,

представника відповідача – Мончук Анатолія Петровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом    Первомайської міжрайонної Державної податкової інспекції    АРК          

до    Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі підрозділу   Красноперекопського управління експлуатації газового господарства              

про  стягнення податкової заборгованості з комунального податку,

ВСТАНОВИВ:

   До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулася з адміністративним позовом Первомайська міжрайонна Державна податкова інспекція АРК до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», Красноперекопського управління експлуатації газового господарства про стягнення податкової заборгованості з комунального податку в сумі 205,06 гривень з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», ЄДРПОУ 03348117  юридична адреса 95001 м. Сімферополь центральний район вул.Училищна,42-А за Красноперекопське управління експлуатації газового господарства, юридична адреса 96000 АРК м.Красноперекопськ вул. Кірова,55 ЄДРПОУ 23893680, вул. Привокзальна,12-а ЄДРПОУ 23893680.

У судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримав та пояснив, що Красноперекопським управлінням експлуатації газового господарства вчасно не сплачувалося податкове зобов’язання та фінансові санкції, ним було допущено зростання заборгованості по комунальному податку у розмірі 205,06 гривень.

Відповідно до пояснень позивача борг складається з наступних сум заборгованостей:

-14.10.2002 року нараховано суму недоїмки зі сплати комунального податку  у розмірі 46,92 гривень по акту перевірки від 26.09.2002 року, податкове повідомлення-рішення № 0000722301;

-09.09.2004 року нараховано штрафну санкцію у сумі 1020,00 гривень відповідно податковому повідомленню-рішенню     № 0000722301 від 26.09.2002 року;

-03.01.2006 року нараховано штрафну санкцію  у сумі 27,81 гривень відповідно податковому повідомленню-рішенню   № 0004041500 від 19.12.2005 року.

Заборгованість по даному виду податку підтверджується актом перевірки, розрахунком штрафних санкцій, ксерокопіями листів переписки з боржником, виписками з облікових карток платника, рішенням про застосування заходів погашення податкового боргу платника за рахунок його активів.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав у повному обсязі та заявив, що у зв’язку з тим, що рішенням  про списання безнадійного податкового боргу від 19.02.2008 року був списаний основний борг  у розмірі 123,13 гривень, а саме:  46,92 гривень комунального податку та 76,21 гривень штрафних санкцій, то відповідно до п.18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий борг, а також штрафні санкції.

          Стосовно штрафних санкцій в розмірі 27,81 гривень, то відповідач взагалі вважає, що вона стягується необґрунтовано, тому що рішення про її застосування не приймалося.

          Вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

    Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3  статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту  2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №  2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

          Таким чином, судом встановлено, що Первомайська міжрайонна Державна  податкова інспекція АРК являється суб’єктом владних повноважень.

          Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

          Таким чином, судом встановлено, що Первомайська міжрайонна Державна  податкова інспекція АРК уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

          Отже «на підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов  та обставин, визначених ним.

          «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

          «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

          Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.  

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

          Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом міської ради народних депутатів14.04.1995 року, що підтверджується  свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності юридичної особи від 27 листопаду 1996 року.

Таким чином, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»  являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що відповідно до Положення про Красноперекопське  управління експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», затвердженого Головою правління Акціонерного товариства «Кримгаз»,  Красноперекопське  управління експлуатації газового господарства  відповідно до Статуту Акціонерного товариства «Кримгаз»  є його філіалом та не володіє правами юридичної особи, статус Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства підтверджується також заявою для юридичних осіб(філій) про реєстрацію платників податків у Державній податковій інспекції.

Відповідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АРК Державного комітету статистики України № 09/2-1656 від 15.09.2000 року Красноперекопське  управління експлуатації газового господарства (ЄДРПОУ 23893680) є підрозділом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», видами діяльності за КВЕД є: розподіл газоподібного палива через систему трубопроводів, спеціалізована роздрібна торгівля непродовольчими товарами, газопровідні роботи.

          Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 06 липня 2004 року № 667 Красноперекопське  управління експлуатації газового господарства взято на облік платника податків 06 травня 1998 року, реєстраційний номер платника податків 23893680.

Судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» створено підрозділ Красноперекопське  управління експлуатації газового господарства, яке не є юридичною особою, але стосовно якого проводилася перевірка позивачем по справі.

Відповідно до статті 48 КАС України  адміністративно-процесуальна правосуб’єктність, тобто здатність мати  та особисто здійснювати особисто свої процесуальні права та обов’язки належить підприємствам, установам та організаціям, які є юридичними особами.

Отже, відповідач по справі  Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», яке являється юридичною особою, в даній адміністративній справі діє в особі підрозділу Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства.

Таким чином, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, діє в особі  підрозділу Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства,  зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності та є належним  відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»  від  25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Судом встановлено, що 23.09.2002 року Красноперекопською ОДПІ проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства Красноперекопським  управлінням експлуатації газового господарства за період з 01.07.2008 року по 01.07.2002 року, за результатами якої складений  акт № 23-1/244/4588 від 23.09.2002 року «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Красноперекопським  управлінням експлуатації газового господарства за період з 01.07.2008 року по 01.07.2002 року, в якому зазначено, що Красноперекопському  управлінню  експлуатації газового господарства донарахований комунальний податок за перевіряємий період у сумі 944,18 гривень.

          Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки № 23-1/244 від  23.09.2002 року по Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства за несплату комунального податку до місцевого бюджету, Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства нараховано до сплати суму податкового зобов’язання у розмірі 944,18 гривень, штрафні санкції у розмірі 188,84 гривень та 1530 гривень.

          Судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 26 вересня 2002 року на підставі вищезазначеного акту-перевірки  нарахована недоїмка зі сплати комунального податку у розмірі 46,92 гривень та штрафні санкції у розмірі 1020,00 гривень.

          Судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 26 вересня 2002 року на підставі вищезазначеного акту-перевірки  нарахована недоїмка зі сплати комунального податку у розмірі 673,54 гривень.

          Судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 26 вересня 2002 року на підставі вищезазначеного акту-перевірки  нарахована недоїмка зі сплати комунального податку у розмірі  223,72 гривень.

          Відповідно до підпункту 15.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року № 2181-III  за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          Отже, судом встановлено, що Красноперекопська ОДПІ  26 вересня 2002 року нарахувала відповідачу  до сплати 944,18 гривень недоїмки зі сплати комунального податку.

          Відповідно до підпункту 15.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року № 2181-III  у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

          Відповідно до п.3.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304 податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

          Судом встановлено, що відповідно до наданої позивачем облікової картки Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства у період з 26.09.2002 року по 28.12.2005 року Красноперекопським  управлінням експлуатації газового господарства суму у розмірі 944,18 гривень не сплачено.

          Таким чином, судом встановлено, що позивачем, пропущений 26.09.2005 року, встановлений п.15.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року № 2181-III, строк для стягнення нарахованої 26.09.2002 року недоїмки та фінансової санкції.

          Судом встановлено, що відповідно до облікової картки платника Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства 28.12.2005 року відповідачем добровільно  сплачено сума податкового зобов’язання у розмірі 944,00 гривні, а саме: 447,11 гривень та 496,89 гривень, що підтверджується  платіжними  дорученнями № 10  від 28.12.2005 року та № 1 від 28.12.2005 року).

          28.12.2005 року Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства на суму сплаченого основного боргу в розмірі 447,11 гривень,  визначеного на підставі податкового повідомлення – рішення № 0000722301 від 26.09.2002 року, нараховано пеню у розмірі 163,52 гривень за період з 15.10.2002 року по 28.12.2005 року

          28.12.2005 року Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства на суму сплаченого боргу у розмірі 496,89 гривень, визначеного на підставі податкового повідомлення рішення            № 0000722301 від 26.09.2002 року, нараховано пеню у розмірі 136,74 гривень за період з 15.10.2002 року по 28.12.2005 року.

          Таким чином загальний розмір нарахованої Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства пені склав 300,26 гривень.

          28.12.2005 року Красноперекопським   управлінням експлуатації газового господарства було сплачено пеню у розмірі 123,01 гривень. Отже, залишок зі сплати пені, яка була нарахована за основним боргом, визначеним 26.09.2002 року, на підставі повідомлень - рішення  від 26 вересня 2002 року в розмірі 944,12 гривень, склав 177,25 гривень,

          Судом встановлено, що згідно відомостей особового рахунку за період з 28.12.2005 року по 05.09.2008 року відповідачем сума пені у розмірі 177,25 гривень не сплачена.

          Відповідно до п.18.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III  підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

          Відповідно до п.2  Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304 визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються щодо:

- податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством;

- пені та сум штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг, який визнано безнадійним відповідно до Закону, за період з дня виникнення безнадійного податкового боргу до дня прийняття рішення про списання.

          Згідно з підпунктом «в» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

          Судом встановлено, що відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року № 2181-III  податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Відповідно до п.1.3  Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304 податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Відповідно до п.4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється:

- за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу;

- за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

          Відповідно до п.5.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304 за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.

          Рішенням про списання безнадійного податкового боргу від 19 лютого 2008 року на підставі п «в» п.п.18.2.1. п.18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року № 2181-III  та заяви платника від 11 лютого 2008 року № 1030/10 Первомайською МДПІ в АР Крим списано безнадійний податковий борг у розмірі 123,13 гривень (комунальний податок).

          Отже, суд приходить до висновку, що у зв’язку з тим, що Первомайською МДПІ в АР Крим списано основний безнадійний податковий борг у розмірі 123,13 гривень, підлягає списанню і пеня у розмірі 177,25 гривень, яка була нарахована саме на цей основний борг, що підтверджується обліковою  карткою платника Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства.

          Тому, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Суд зазначає, що до суми позову позивачем віднесено 27,81 гривень штрафних санкцій, що зазначено у розрахунку податкового боргу по Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства (а.с.4).

          Перевіряючи законність та обґрунтованість стягнення штрафу в розмірі 27,81 гривень, судом встановлено:

          Красноперекопською ОДПІ на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №  2181-III  податковим повідомленням – рішенням  форми «Ш» від 24.11.205 року № 0000822301 Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства нараховано суму штрафу  у розмірі 27,81 гривень.

          Однак, жодного документа, який би став обґрунтованою підставою для нарахування  позивачем зазначеної суми штрафу  у розмірі 27,81 гривень, суду не надано.

          У розрахунку штрафних санкцій від 24.11.2005 року позивачем зазначено, що документ, згідно якого нараховані штрафні санкції, не визначені. Зазначено,що штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату комунального податку в розмірі 139,05 гривень. Датою нарахування комунального податку є 30.12.2002 року, датою сплати – 31.12.2002 року, сума сплаченого боргу – 139,05 гривень. У зв’язку з затримкою сплати на 1 день відповідачем суми у розмірі 139,05 гривень, позивачем нараховані штрафні санкції у розмірі 20% від суми боргу  у  зв’язку з затримкою сплати на 1 день.

Суд зазначає, що у розрахунку штрафних санкцій від 24.11.2005 року позивачем нараховані штрафні санкції у розмірі 20% від суми боргу у зв’язку з затримкою сплати на 1 день.

          Однак, відповідно до п.17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-  при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

          Отже, суд приходить до висновку, що позивачем невірно розраховано суму штрафних санкцій щодо відповідача у зв’язку з тим що відповідно до п.17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III  платник податку зобов'язаний сплатити штраф   при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1.4 Інструкції  про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, яка зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (надалі – Інструкція) облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Відповідно до п. 4.1. Інструкції  нарахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом  4.2.1 Інструкції  податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Відповідно до підпункту 4.2.2 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 N 247).

Суд зазначає, що відповідно до п. 5.3 Інструкції  дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Отже, суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції  про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, яка зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 в обліковій картці відображається вся інформація про надходження платежів до бюджету, про нарахування в особових рахунках платників податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені.

          Однак, у обліковій картці платника Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства відповідно до вимог ведення облікової картки платника, як значиться в Інструкції, ні нарахована сума, ні сплачена сума у розмірі 139,05 гривень не зазначені ні 30.12.2002 року, ні 31.12.2002 року.

          В обліковій картці платника Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства значиться сума у розмірі 139,06 гривень, яка сплачена відповідачем 22.03.2002 року.

          Однак жодних підстав для нарахування вищевказаної суми позивачем не представлено.

          Також, суд зазначає, що відповідно до підпункту 15.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року № 2181-III  у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

          Отже, у зв’язку з тим, що відповідно до облікової карки сума датою нарахування суми у розмірі 139,06 гривень значиться 22.03.2002 року,  строк накладення стягнення  відповідно до підпункту 15.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року № 2181-III  по зазначеній сумі закінчився 22.03.2005 року.

          Отже, суд приходить до висновку, що жодних підстав для стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі підрозділу Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства суми у розмірі 139,05 гривень немає.

          Таким чином, судом встановлено, що, у зв’язку з тим, що позивачем списано відповідачеві податковий борг, відповідно до п.18.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III  підлягає списанню  і пеня, нарахована на такий податковий борг, отже, підлягає списанню пеня у розмірі 177,25 гривень.

          У зв’язку з тим, що позивачем не надано жодного доказу щодо правомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 27, 81 гривень, вищевказані штрафні санкції є необґрунтованими та не підлягають стягненню з відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі підрозділу Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства.

          Також, суд зазначає, що відповідно до рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів № 898/10/24-0 від 01.04.2008 року на підставі підпункту 7.2.1 пункту 7.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III Первомайською міжрайонною державною податковою інспекцією АРК вирішено застосувати до платників податків Красноперекопського  управління експлуатації газового господарства заходи стягнення  узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому.

          Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

          Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

          Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III  у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

          Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III  у  разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

          Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

          Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може  значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

          Суд зазначає, що у податковому повідомленні значиться інформація про попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання.

          Судом встановлено, що у розрахунку податкового боргу по Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства до суми позову входить штрафна санкція у розмірі 27,81 гривень та пеня у сумі 177,25 гривень.

          Судом встановлено, що Красноперекопською ОДПІ на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №  2181-III  податковим повідомленням – рішенням  форми «Ш» від 24.11.205 року № 0000822301 Красноперекопському  управлінню експлуатації газового господарства нараховано суму штрафу  у розмірі 27,81 гривень. Однак, жодної вимоги всупереч  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III, на суму 27,81 гривень податковим органом не надсилалось, отже щодо цієї суми не може бути прийняте рішення щодо застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

          Суд зазначає, що вищевказані вимоги розповсюджуються і на суму пені у розмірі 177,25 гривень, жодних вимог податковим органом щодо цього розміру пені не надсилалось, отже щодо цієї суми не може бути прийняте рішення щодо застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень  не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес.  Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення про донарахування  податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, нарахування фінансових санкцій, не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

          Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що рішення Первомайської міжрайонною державної податкової інспекції АРК про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів № 898/10/24-0 від 01.04.2008 року є незаконним.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв’язку зі складністю справи судом 08  вересня 2008 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 13 вересня  2008 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня  її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного  суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Трещова О.Р.