УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Донецької області в складі:
Висоцької B.C. ЖдановоїВ.С. Новосядлої В.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2004 р. і ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, дочірного підприємства з іноземними інвестиціями „ Барквуд" , комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Печерськжитло" про визнання інвестиційного контракту недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2003 р. позивачка ОСОБА_1. звернулась з позовом до відповідачів про визнання недійсним інвестиційного контракту №202 від 17.08.2000 p., який укладений між ДП „ Барквуд" та Старокиївською держадміністрацією на перебудову горища буд. №27 по вул. . Червоноармійській в м. Києві під мансардні житлові приміщення. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з грудня 1999 р. є власником кв. АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 10 закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду" вона є співвласником допоміжних приміщень у зазначеному будинку, а тому на укладення інвестиційного контракту необхідна була її згода, якої вона не давала. З підстав , передбачених ст. . 48 ЦК України , вважає укладений інвестиційний контракт недійсним.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24.12. 2004 p., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.06.2004 р., в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2048 від 17.12.1997р. із змінами, внесеними розпорядженням №1088 від 7.07.2000 p., рішенням Старокиївської районного ради депутатів м. Києва №185 від 25.12.1997 р . з ДП „ Барквуд" укладена інвестиційна угода. Інвестиційний контракт від 17.08.2000 р., оскаржуваний позивачкою, укладений в продовження вищезазначених рішень. На час видання розпорядження про укладання інвестиційної угоди позивачка на була співвласником будинку, тому отримання її згоди при укладанні інвестиційного контракту не вимагалось.
№33ц - 1618 кс 07 Категорія 2 ЦП:
АПП:
Головуючий у першій інстанції Умнова О.В.
Доповідач Жданова B.C.
Суд також врахував те, що на час вирішення спору, інвестиційний контракт втратив чинність, оскільки був виконаний, згідно з розпорядженням Печерської районного у м. Києві державної адміністрації „827 від 9.07.2002 р. реконструйовані відповідачем ДП „ Барквуд" приміщення передані у власність громадянам.
З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.
В касаційній скарзі позивачка , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати , справу направити на новий судовий розгляд.
Колегія суддів дійшла висновку , що підстави перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги не спростовують висновків суду.
Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2004. р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2005 р. залишити без змін.
Ухвала скарженню не підлягає.