ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13.11.06 Справа № 5/455ад.
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача –Грешнов Д.А., довіреність № 197 від 28.04.06.;
від відповідача –не прибув;
від заявника –не прибув;
розглянувши матеріали справи за позовом:
Прокурора м. Луганськ в інтересах держави в особі Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляду у Донбаському регіоні" в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Карат", м. Брянка Луганської області
про стягнення 10200 грн. 00 коп., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення до держбюджету суми штрафу 10200 грн. за постановою Інспекції Держенергонагляду в Луганській області від 13.02.06. ЛС41№83.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі в обґрунтування яких зазначив наступне.
Відповідач вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.128 КАСУ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані з урахуванням наступного.
Центральним органом державної виконавчої влади, на який покладено здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу відповідно з Указом Президента України „Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999р. №1573/99, є Міністерство палива та енергетики України.
Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України „Про електроенергетику" здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Міністерству палива та енергетики в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996г, та діє у складі державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" (дал і- ДП НЕК „Укренерго") та його структурних підрозділів.
Головною метою діяльності ДП НЕК „Укренерго" є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави у сфері енергопостачання, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС, запобігання порушенням режимів і аваріям системного значення та ліквідація можливих аварій для країни (абзаци 1-4 пункту 2.1. Статуту), а до основних напрямків діяльності здійснення державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України „Про електроенергетику" та Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (підпункт 2.2.16 пункту 2.2. Статуту).
Відповідно ст..5 Закону України „Про електроенергетику" до принципів державної політики в енергетиці належать створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів. Частина 1 ст.9 зазначеного закону визначає, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі- Інспекція) у порядку, визначеному законодавством України, а частина 5 ст. 9 закону надає Інспекції повноваження застосовувати в установленому порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів. Так, відповідно з частиною 3 ст.27 Закону України „Про електроенергетику" суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці: за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензій штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
18.01.2006р., у присутності представника відповідача, інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду було проведено перевірку виконання припису Інспекції від 23.09.2005р. ЛС41№2344 про усунення порушень законодавства про електроенергетику, що підтверджується актом перевірки від 18.01.2006р. ЛС41№83.
Актом перевірки від 18.01.2006р. ЛС41№83 встановлено не виконання відповідачем п.п. №2.6,7,9,10,12,13,14,15,16,17 припису Інспекції від 23.09.2005р. ЛС41№2344 про усунення порушень законодавства про електроенергетику.
На підставі цього акту перевірки 13.02.2006р. Інспекцією прийнято постанову ЛС41№83 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про електроенергетику на суму 10 200грн. у зв'язку з невиконанням припису від 23.09.2005р. ЛС41№2344.
Відповідальність визначена статтею 27 Закону України „Про електроенергетику" та Положенням про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999р. №1312, пункт 10 якого передбачає, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку. До теперішнього часу штраф відповідачем не сплачено.
Частина 6 ст.27 Закону України „Про електроенергетику" визначає, що суми штрафів повинні сплачуватися до Державного бюджету України.
На теперішній час зазначену суму штрафу підприємством до державного бюджету не перераховано.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п’ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , –
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Карат" м. Брянка Луганської області, вул. Жуковського, 1а р/р 260015527420 у вілліденні Луганської філії АКБ "УСБ" м. Брянка, МФО 334594, код 30824622 в доход державного бюджету України, код бюджетної класифікації 23030300, р/р 31111106500017 МФО 804013, код 24048321 УДК в Луганській області м. Брянка 10200,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.11.06. у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Закропивний