Справа № 2а-12240/2008 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд
Київської області
в складі: головуючого - судді Голуб А.В.
при секретарі Черкас Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква в залі суду №4 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві про зобов”язання провести перерахунок доплати до пенсії,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що згідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право як непрацюючий пенсіонер на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідач вказану доплату проводить позивачу в значно нижчому розмірі. Позивач просив в судовому порядку визнати відмову відповідача щодо перерахунку доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення неправомірною та зобов”язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати до його пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати 440 грн. з 01.07.2007 року.
В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати відмову відповідача щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення протиправною а також позивач просив зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату доплати до його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати в розмірі 440 грн. з 09.07.2007 року та в розмірі 460 грн. з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Представник відповідача до суду не з”явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду лист в якому просив справу розглядати в його відсутності а також останній надав до суду письмові заперечення проти позову де вказав, що позов він не визнає.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Білій Церкві як непрацюючий пенсіонер, що підтвердив в судовому засіданні позивач та вказане не заперечував в своїх письмових запереченнях відповідач.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований і постійно проживає в м.Білій Церкві, яке згідно до постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /в редакції до 01.01.2008 року/, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч.1 вказаної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до вказаного Закону мав право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії проводилася відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., який передбачений постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що неможливо при виплаті зазначеної доплати застосовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст.113 Конституції України вказано, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.
Згідно Закону України “Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В Законі України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» було вказано, що до прийняття ВР України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, КМ України здійснювати перегляд цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
В Законі України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік» було дано доручення КМ внести пропозиції про внесення змін до законів України, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата.
Але як вказано вище, жодних законодавчих актів з цих питань КМ України починаючи з 1996 року не приймав, незважаючи на те, що розмір мінімальної заробітної плати за період з 1996 року неодноразово змінювався, вказана доплата залишалася незмінною протягом всього цього часу.
Дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік та на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Згідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вказане рішення Конституційного Суду є обов”язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Поскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .
Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст.101 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” КМ України в 2007 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Але, як вказано вище в постанові, починаючи з 1996 року розмір доплати за проживання на території радіоактивного забруднення залишався незмінним по даний час, не змінювався цей розмір КМ України і на 2007 рік.
Суд вважає, що відсутність належного фінансування виплат, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Суд вважає, що право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати позивач набув з 09.07.2007 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, так як за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в п.3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року.
Згідно Закону України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року-440 гривень, з 1 жовтня 2007 року -460 гривень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
А тому суд вважає, що необхідно визнати протиправною відмову відповідача стосовно проведення перерахунку вказаної доплати до пенсії позивача за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати.
На підставі ст.ст.19, 113,152 Конституції України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Закону України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 6,9,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно з 9 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року та з розрахунку 460 грн. щомісячно з 01.10.2007 року по 31 грудня 2007 року.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
СУДДЯ: ГОЛУБ А.В.