Справа №2-613-1/08

                                                        РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

3 жовтня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кузьменко В.В. при секретарі Шалапута В.П. розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом  Національного Банку України  до Всеукраїнської професійної спілки  „Захист справедливості” за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2  та ОСОБА_3 про визнання рішень необґрунтованими ,-

                                                     ВСТАНОВИВ:

Підтримуючи викладене в позові, представники позивача в засіданні мотиву.ть наступним.

Позивач 06.09.2007 отримав рішення відповідача від 04.09.2007 №№175/п-1, 175/п-2, 175/п-3, якими не надано згоду на звільнення працівників Національного банку, а саме: інкасатора-провідника ОСОБА_1 та інкасаторів ОСОБА_3 і ОСОБА_2. Та вважає викладене необґрунтованим  з наступних причин.

Національний банк діє відповідно до Закону України «Про Національний банк України» та має розгалужену структуру підрозділів.

29 березня 2007 року Постановою Правління Національного банку України №101 прийнято рішення про вдосконалення діяльності Національного банку України з перевезення цінностей та використання приміщень.

З метою вдосконалення діяльності з перевезення цінностей, оптимізації перевезень готівки в Київському регіоні, ефективного використання виробничих, адміністративних будівель та автомобільного транспорту Національного банку, Правління Національного банку України постановило рішення стосовно діяльності. Зокрема про виключення із структури Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області управління перевезення цінностей та організації інкасації із скороченням чисельності та штату працівників. Створення у складі управління готівкового обігу та касових операцій Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області відділ внутрішніх перевезень цінностей та контролю за діяльністю служб інкасації установ банків,  та залишення у штаті управління чисельність у кількості 10 одиниць для експлуатації та обслуговування автотранспортних засобів. А також стосовно внесення до структури Центрального сховища Національного банку України від 25.11.2005 №451 таких змін:

-    виключити із структури управління перевезення цінностей із скороченням чисельності та штату працівників;

-    створити управління перевезення цінностей автомобільним транспортом та у його складі відділ здійснення перевезень і відділ технічних засобів захисту та радіозв'язку, а також управління перевезення цінностей залізничним транспортом та у його складі відділ спецвагонного господарства і відділ перевезення цінностей.

            Відповідно до п. п.17, 18 Постанови, на Департамент персоналу Національного банку покладено функції з організації вивільнення працівників Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області та Центрального сховища Національного банку України, які підлягають скороченню відповідно до цієї постанови з урахуванням вимог законодавства України.  Департаменту персоналу вказано підготувати наказ про скорочення чисельності та штату працівників управління перевезення цінностей та організації інкасації Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області та управління перевезення цінностей Центрального сховища Національного банку України, попередити їх про вивільнення та здійснити інші організаційні заходи відповідно до вимог законодавства України.

               Відповідно до вимог ст. 22 закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон), листом Центрального сховища Національного банку України (далі - ЦС НБУ) від 13.04.2007 №08-004/1252 було повідомлено Первинну профспілкову організацію Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» Центрального сховища Національного банку України (далі - ППО) про заплановане вивільнення працівників на липень 2007 року, із зазначенням інформації про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень із зазначенням причин. На що відповідач відповів відмовою, що є підставою звернення до суду.

Відповідач та треті особи в засіданні вимоги позову не визнали, надавши письмові пояснення. Звертають увагу суду на те, що позивач просить вирішити спір  не у спосіб захисту передбачений процесуальним законодавством. Що позивач повинен був відмовитись від вимог стосовно ОСОБА_3, якого вже переведено на іншу посаду. Представник відповідача пояснив, що професійна спілка діяла на підставі діючого законодавства і в межах своїх повноважень.  Треті особи вважають дії позивача розправою над працівниками банку, що здійснюють свою діяльність і як члени названого профсоюзу.

Справа направлена до суду по підсудності з іншого районного суду м. Києва, згідно останньої ухвали учасниками процесу є треті особи на стороні відповідача.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, суд приходить до наступного.

В межах свої повноважень та на підставі Закону, позивачем по справі - НБУ - прийняв  рішення стосовно організації роботи.  В  тому числі стосовно внесення до структури Центрального сховища Національного банку України від 25.11.2005 №451 таких змін:

-    виключення із структури управління перевезення цінностей із скороченням чисельності та штату працівників;

-    створення управління перевезення цінностей автомобільним транспортом та у його складі відділ здійснення перевезень і відділ технічних засобів захисту та радіозв'язку, а також управління перевезення цінностей залізничним транспортом та у його складі відділ спецвагонного господарства і відділ перевезення цінностей.

             Внаслідок чого, для організації вивільнення працівників, що згідно наведеного підлягають скороченню, прийнято рішення щодо скорочення  чисельності та штату працівників управління перевезення цінностей та організації інкасації Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області та управління перевезення цінностей Центрального сховища Національного банку України. У відповідності до чинного законодавства, позивач звернувся з відповідним повідомленням про за планове вивільнення працівників до відповідача. Представник відповідача в засіданні повідомив суд, що чинне законодавство в викладеній частині позивачем виконано - запропоновано інше місце роботи, отримано відмову. Відповідач повідомив про ненадання згоди на вивільнення працівників, членів профспілки. Але суд не може погодитись з обґрунтованістю та законністю такої позиції.

Так суд не може погодитись з вимогою відповідача до позивача про надання документів з відбору працівників. Так як трудовим законодавством не передбачено як існування так обов'язок працедавця виготовити і надати такий документ. Що на питання головуючого в засіданні повідомив і сам представник відповідача. А тому у позивача відсутній обов'язок зазначати у ньому висновки та рішення комісії з відбору працівників. Представник відповідача не зміг послатися на норму законодавства стосовно подання відповідачу наказу «Про створення комісії по відбору працівників для укомплектування посад та професій підрозділів перевезення цінностей ЦС Національний банк України». Та встановлено, що запит щодо надання копії такого наказу від ППО на адресу Національного банку не надходив. Законодавством також не зобов'язано сторону видавати такий наказ. Його видано в даному випадку з ініціативи Національного банку для більш об'єктивного та прозорого забезпечення виконання постанови Правління Національного банку України від 29.03.2007 №101.

Тобто спростовується ствердження  відповідача про порушення Національним банком ст.ст. 49-4, 251 КЗпП України.

Суд також не може погодитись з викладеною в незгоді на звільнення позицією, що при розгляді кандидатур зазначених працівників щодо їх звільнення було порушено ч.3 ст. 41 Закону. Так як факту звільнення цих працівників не відбулося.

             Суд не може погодитись також з висновками відповідача про порушення вимог  ст. 42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі. Так як згідно Закону, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі, зокрема, надається певним категоріям працівників. Що позивачем також було виконано та  працівникам було запропоновано інші посади, що не підлягали скороченню, від прийняття яких вони відмовились.

             Вказані в спірних рішеннях посилання на порушення трудового законодавства при покладанні дисциплінарної відповідальності на третіх осіб в справі взагалі не мають відношення до порушеного в поданнях питання.

             Таким чином, відповідач в спірних рішеннях не мотивовано, без належного обґрунтування відмовив в здійсненні позивачем передбаченої Законом дії. Суд не може погодитись з тим, що позивачем заявлено вимогу яка не відповідає способам захисту порушеного права. Так як згідно чинного законодавства спосіб захисту порушеного права залежить від способу його порушення.  В той час в засіданні встановлено, що звільнення вказаних працівників обумовлено саме вказаними цілями діяльності банку і не пов'язано із здійсненням ним профспілкової діяльності. 

                Вищевикладене у сукупності є підставою для визнання порушення відповідачем права позивача здійснювати з дотриманням чинного законодавства прийняття на роботу та звільнення працівників та є підставою для захисту порушеного права.

Так як рішенням суду позов задовольняється, то на відповідача потрібно покласти відшкодування понесених позивачем судових витрат.

               Керуючись наведеним та ст.ст. 22, 36, 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 8 Закону України «Про об'єднання громадян», ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 40, 49-4, 251 КзпП України , ст.ст. 10, 27, 31, 88,  208, 215 ЦПК України,  -

                                                        ВИРІШИВ:

  Позов Національного Банку України  до Всеукраїнської професійної спілки  „Захист справедливості” за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2  та ОСОБА_3 про визнання рішень необґрунтованими задовольнити  в повному обсязі.

Визнати необґрунтованими рішення Всеукраїнської професійної спілки „Захист справедливості” від 04.09.2007 року за №№ 175/п-1, 175/п-2 та 175/п-3 щодо ненадання  згоди на звільнення інкасатора - провідника Центрального сховища НБУ ОСОБА_1, інкасаторів Центрального сховища НБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Стягнути з Всеукраїнської професійної спілки  „Захист справедливості” на користь держави судові витрати в сумі 16 грн.

 З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись починаючи з 8.10.2008 року.

 Рішення може бути оскаржене до судової палати в цивільних справах апелляційного суду м. Києва  через Печерський районний  суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення можу бути подано протягом 10 днів з моменту проголошення рішення, апеляцію може бути подано протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: