Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

27 березня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури м. Києва Білого Д.М. на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року,

в с т а н о в и в:

11 березня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва, за результатами розгляду клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та 3 ст. 194 КК України (1960 року) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, виніс ухвалу, якою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання та повернув його прокурору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу прокуратури м. Києва Білий Д.М. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а кримінальне провадження направити до Голосіївського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.

Вивчивши матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та апеляційну скаргу прокурора на ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, вважаю, що у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 392 КПК України, крім судових рішень, прямо зазначених у законі, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина 5 ст. 288 КПК України, яка регламентує розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності, прямо передбачає, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, оскільки таке судове рішення є перешкодою для подальшого кримінального провадження.

Що ж стосується ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, то оскарження зазначеного судового рішення кримінально-процесуальним законом, не передбачено.

Крім цього, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 11березня 2013 року не перешкоджає прокурору, за наявності для того достатніх підстав, повторно звернутися до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності або звернутися до суду з обвинувальним актом.

У зв'язку з цим, посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що можливість апеляційного оскарження зазначеної вище ухвали передбачена ст.ст. 24, 310 КПК України, є безпідставним, оскільки норма закону, на яку посилається прокурор (ст. 310 КПК) передбачає оскарження ухвал слідчого судді, а не ухвал суду, які приймаються за результатами розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому ст. 288 цього ж Кодексу.

За таких обставин, у відповідності до вимог, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України, у відкритті провадження необхідно відмовити, оскільки прокурором подана апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 399 КПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 194 КК України (1960 року) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки вказана апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня винесення ухвали судом апеляційної інстанції.

Суддя Апеляційного суду м. Києва

С.О. Новов