Справа №  2- 44/2008

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 липня 2008 р.  Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої     судді                                                  Жаботинської С.В.

при секретарі                                                            Костенко Ю.О.

и за участю позивача                                              ОСОБА_1

представника  позивача                                          Жданової В.В.

представника  відповідача                                      Бродіної Р.П., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовною  заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства   Виробниче-комерційної фірми «Інсайт» про стягнення заборгованості  по заробітній плати, -

В С Т А Н О В И В:  

Позивач 03.09.2007 р. звернувся до суду із вказаною позовною заявою до приватного підприємства   Виробниче-комерційної фірми «Інсайт» про стягнення заборгованості  по заробітній платі,  посилаючись на те, що 29.01.2007 р. без наказу він поступив на роботу до відповідача на посаду  виробника робіт із окладом 2500 грн. на місяць. За три робочі дні з ним  розплатилися у повному обсязі.

01.02.2007 р.  наказом № 02/02 його прийнято на посаду інженера підготовки виробництва з  окладом за лютий місяць 2500 грн. і з 01.03.2007 р. з окладом  3000 грн., а також з оплатою за бензин на особистому автомобілі  із рахунку 10 л. на 100 км.

17.05.2007 р. він звільнився з підприємства за особистим бажанням. В день звільнення йому не виплачено заборгованість по заробітній платі в сумі 4728 грн. та авансовий звіт в сумі  297 грн., а при отримані трудової книжки повідомили, що  розрахунок він отримає 28.05.2007 р.

29.05.2007 р. відповідач виписав ордер на 1500 грн., а коли він розписався  за одержання грошей, повідомили, що 100 грн. утримують за поломку телевізору та банку меду, коли він був у відрядженні на квартирі із працівниками  підприємства. З цим він не погодився оскільки, телевізор привозив свій і інший не дивився, а меду  зовсім не було.

Іншу заборгованість  відповідач пообіцяв сплатити в червні 2007 р.

У зв'язку із недоплатою заробітної плати, що  стало однією із  підстав його звільнення, відповідачем  спричинено моральну шкоду 120000 грн., яка  виражається у принижені його гідності і ділової репутації, неможливості придбати необхідні продукти харчування та одяг для своєї сім'ї, був змушений  додатково шукати заробіток  та позичати гроші, що призвело до моральних страждань, втраті  нормальних життєвих зв'язків і потребувало додаткових зусиль для організації всього його життя. Просить  стягнути з відповідача  заборгованість  по заробітній платі в сумі 4728 грн., заборгованість по підзвітним особам в сумі  297 грн., за ремонт телевізора та  банку меду 100 грн., спричинену  моральну шкоду в сумі  120 000 грн., зобов'язати відповідача сплатити середню заробітну плату за час затримки виплати всіх сум, що  причиталися йому при звільнені по день фактичного розрахунку. Допустити негайне виконання судового рішення в частині  стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць.

В ході розгляду справи 19.12.2007 р.  позивач  доповнив позовні вимоги (а.с. 69-70), де зазначив, що з 29.01.07 р.  він поступив на роботу до відповідача і з 29.01.07 р. по 31.01.07 р. відпрацював в як іспитовий строк, однак за вказаний строк розрахунок із ним не здійснено.

З 19 по 31 березня 2007 р., з 1 по 9  квітня 2007 р., з 19 по 30 квітня 2007 р.,  з 3 по 16 травня 2007 р. він знаходився у відрядженні. За вказаний період  гроші за відрядження не сплачено.

Відряджувальні сплати становлять 25 грн. за добу. Ним у відряджені відпрацьовано 51 день, таким чином  заборгованість  становить 1275 грн.

Крім того з 10 по 18 квітня 2007 р. він знаходився на лікарняному, однак  лікарняний, який він здав до бухгалтерії підприємства йому не сплачено

Просить   зобов'язати відповідача здійснити розрахунок по лікарняному за період з 10 по 18 квітня 2007 р. і стягнути цю суму; стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 4728 грн.,  відряджувальні - 1275 грн., заборгованість по підзвітним особам 297 грн.,  незаконне стягнення 100 грн., а всього 6400 грн. Крім того стягнути моральну шкоду  120000 грн.

12.05.2008 р.  позивач  доповнив позовні вимоги (а.с. 168-171) и просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування по лікарняному за період з 10 по 18 квітня 2007 р. і стягнути цю суму;  зобов'язати  відповідача  здійснити  нарахування  несплаченої заробітної плати за період роботи з 29.01.2007 р. по 31.01.2007 р. і стягнути  належну йому суму, стягнути заборгованість по несплаченій заробітній платі в сумі 4728 грн.,  відряджувальні - 1275 грн., заборгованість по підзвітним особам 297 грн.,  виробничі незаконно стягнуті 100 грн., а всього 6400 грн. Крім того стягнути моральну шкоду  120000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник  підтримали позов у повному обсязі і додатково позивач пояснив, що  в січні 2007 р. за оголошенням в газеті приїхав у ПП  «Інсайт» влаштовуватися на роботу. Його прийняв керівник, він заповнив анкету, де в графі заробітна плата було вказано 2500 грн. Його повідомили, що він буде працювати в   м. Маріуполі і попросили вийти на роботу раніше. Він в січні відпрацював 3 дні, і з 01.02.2007 р. почав оформляти документи по  працевлаштуванню, при цьому  йому запропонували роботу інженера з окладом з березня 3000 грн. і  за користування особистим автомобілем давати талони.

06.04.2007 р. за лютий йому виплатили заробітну плату 2500 грн., але за лютий він розписався, що отримав  400 грн.

09.05.2007 р. йому привезли заробітну плату 2500 грн., а ні 3000 грн. і він зразу написав заяву про звільнення з 17.05.2007 р., оскільки не влаштувала виплачена заробітна плата.

17.05.2007 р. його звільнили, в 17.00 год. видали трудову книжку, а заробітну плату не сплатили, повідомивши, що отримає її 28.05.2007 р.

29.05.2007 р. він приїхав за заробітною платою, було виписано ордер на 1500 грн. і ОСОБА_2 повідомив що утримує 100 грн. за поломку телевізору  та якусь банку меду і віддав 1400 грн.

За травень 2007 р.  заробітну плату йому зовсім не виплатили. Крім того, він користувався своїм автомобілем, покупав бензин і ставив його на платну автостоянку,  за це йому гроші також не виплачені.

Також показав, що спричинена моральна шкода виражається у тому, що його звинуватили в пошкоджені телевізору та крадіжки меду, що спричинило маральну шкоду, яку оцінює у 120 тис. грн.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що позивач працював на підприємстві з 1.02.2007 р. по 17.05.2007 р. на посаді інженера з підготовки виробничих робіт і вся належна йому заробітна плати сплачена, лікарняні листи та документи по відрядженням ним в бухгалтерію підприємства не надавалися.

Свідок ОСОБА_3 показав, що з 15 січня 2007 р. по квітень 2007 р.  працював неофіційно інженером  відділу підготовки в фірмі «Інсайт».  Через тиждень після початку  роботи познайомився із позивачем, який також  працював інженером відділу підготовки. Спочатку позивач працював у відділі, а потім його підключили до роботи на Маріупольській дільниці на заводі «Азовсталь». Також показав,  що в лютому 2007 р. позивач йому розказував, що заробітна плата у нього 2500 грн., а з березня обіцяли 3000 грн. Яка офіційно заробітна платі була  у позивача він  не повідомляв.

Свідок ОСОБА_4 показав, що з жовтня 2006 р.  по 15 чи 17 травня 2007 р. працював неофіційно майстром будівельної ділянки на фірмі «Інсайт». В листопаді 2006 р. познайомився із ОСОБА_1, який  курирував  їх об'єкт. В березні 2007 р. їх направили на завод «Азовсталь» в м. Маріуполь. Також показав, що пропуск на автомобіль  ОСОБА_1 він оформив на своє ім'я за вказівкою начальника. Заробітну плату він получав особисто у директора. Зі слів позивачу йому відомо, що останньому обіцяли заробітну плату 3000 грн., але яку він отримував йому не відомо.

Свідок ОСОБА_5 показав, що позивач на фірмі «Інсайт» працював приблизно 6 місяців. Спочатку займався технічною документацією, а в подальшому його було направлено в м. Маріуполь керівником. Яка у ОСОБА_1  заробітна плата  та все чи ні тому було сплачено йому не відомо.

Свідок ОСОБА_2 показав, що на початку 2007 р. згідно договору ОСОБА_1 було прийнято на роботу і направлено у м. Маріуполь. Він відпрацював кілька днів після чого відпросився  на один день начебто на суд із попереднім підприємством. Після чого на роботу не вийшов 7 днів, будь які виправні документи не надав. Між ним та позивачем відбулася розмова про те, що заробітна плата у нього буде невелика,  але при наявності  добросовісного відношення до роботи заробітна плата буде більше. За кілька місяців роботи, ОСОБА_1 документальну роботу не виконував у зв'язку із чим отримував тільки оклад. Заборгованості у  фірми «Інсайт» перед позивачем немає. Також показав, що  була домовленість про сплату за бензин, згідно путєвих листів і талонів на бензин, але ці документи  позивачем для сплати надані не були.

Свідок ОСОБА_6 показав, що він приблизно рік працював в ПП «Інсайт», 29.01.2007 р.  було представлено прорабом на їх ділянку  ОСОБА_1. Також показав, що  на 10 днів він з іншими працівниками  приїжджав у м. Маріуполь, там знімали квартиру і проживали по 5-6 чоловік. До нього у кімнату доставили ліжко  і позивач разом із ним проживав на при кінці  січня 2007 р. 3-4 дні.

Суд заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, свідків  дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що наказом Приватного підприємства Виробничо - комерційної фірми  «Інсайт»  від 01.02.2007 г. № 02/01К  позивача з 01.02.2007 р. прийнято на роботу  інженером з підготовки виробництва  з окладом 550 грн. (а.с. 31).

Із відомості нарахування заробітної плати  вбачається що  ОСОБА_1 за лютий 2007 р. нараховано заробітну плату в сумі 550 грн.(а.с.  22), за березень 2007 р. - 550 грн. (а.с. 23),  квітень - 550- грн. (а.с. 28), травень -289 грн. (а.с. 27) і сплачено відповідно відомостей 487,83 грн. (а.с.  26),  487,83 грн. (а.с. 25),  490,49 грн. (а.с.24),  та по  касовому ордеру  (а.с. 33)  369,39 грн. 

Наказом  № 05/17 К від  17.05.2007 р.  (а.с. 34)  ОСОБА_1  звільнено  з приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Інсайт» з 17.05.2007 р. за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Згідно інформації відповідача, позивачем за період роботи на підприємстві авансові звіти не здавалися і  не сплачувалися, дані обставини підтверджені і свідком ОСОБА_2 За мед та ремонт телевізору утримання із заробітної плати не здійснювалися і до каси гроші не вносилися.

Суд не приймає в якості доказів пояснення свідка  ОСОБА_6, що позивач разом із ним знаходився у відряджені в м. Маріуполі і проживав у одній кімнаті 3-4 дні  у кінці січня 2007 р., оскільки  дані пояснення суперечать поясненням позивача та самого свідка, де він спочатку пояснив, що їм ОСОБА_1   було представлено  29.01.2007 р., що свідчить про те, що останній  у січні 2007 р.  не міг проживати із ним  у одній кімнаті 3-4 дні. Також свідок показав, що після цього він відпрацював на підприємстві 1-2 місяці та звільнився. Сам же позивач в судовому засіданні показав, що у відрядженні  в м. Маріуполі він знаходився з  19 березня 2007 р., 1 лютого  він почав оформляти  документи по  працевлаштуванню, що також підтверджує, що він 3-4 дні не міг знаходитися із свідком в м. Маріуполі.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт прийняття його на роботу з 29.01.2007 р. до приватного підприємства   Виробниче-комерційної фірми «Інсайт» із заробітною платою у першому місяці  2500 грн., а в подальшому  у розмірі 3000 грн. у зв'язку із чим в задоволені позову  зобов'язати відповідача  здійснити нарахування   несплаченої заробітної плати з 29.01.2007 р. по 31.01.2007 р.  і стягнути належну суму необхідно відмовити, також необхідно відмовити і у  стягнення  з  відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 4728 грн.

Не  доведено позивачем, що він з  19 по 31 березня 2007 р., з 01 по 09 квітня 2007 р., з 19 по 30 квітня 2007 р., з 03 по 16 травня 2007 р. знаходився у відряджені в   м.  Маріуполі, оскільки будь-які звіти з цього приводу ним на підприємство не здавалися,  накази щодо його відрядження  керівництвом підприємства не видавалися, а допитані в судовому засіданні свідки  зазначені у позові ОСОБА_1 період знаходження  у м. Маріуполі конкретно  підтвердити не змогли.

Суд також вважає, що позивачем не надано доказів, що йому, як підзвітній особі відповідачем  не сплачено за  бензин. Наявність пропуску автомобілю  позивача як службового транспорту  фірми «Інсайт» на територію заводу «Азовсталь» не є доказом придбання позивачем для потреб підприємств бензину на сумі 297 грн, а тому у задоволені позову в частині  стягнення заборгованості по підзвітним особам на вказану суму  необхідно відмовити.

Не надано позивачем будь яких доказів  з приводу стягнення з нього  100 грн. за ремонт телевізору та банку меду, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Не має у суду підстав  зобов'язати  відповідача здійснити  нарахування позивачу за лікарняним листом за період з 10 по 18  квітня 2007 р. і стягнути на його користь належну суму, оскільки за вказаний період позивачу  нарарахована заробітна плата, крім того позивачем не  надано доказів, що він ці дні не виходив на роботу та здав лікарняний до сплати.

Враховуючи, що з боку позивача не доведено вину відповідача щодо наявності заборгованості по заробітній платі у суду немає підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 11, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

            В задоволені позовної  заяви ОСОБА_1відмовити

Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення  даного рішення  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: